Дмитро Миколайович Басов, відомий також під минулим прізвищем Мясковський Дмитро Євгенович, пройшов шлях від рядового слідчого Генпрокуратури до виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки НАЕК «Енергоатом». Ця посада, де він відповідав за найчутливіші аспекти ядерної енергетики, стала вершиною кар’єри, але й початком гучного корупційного скандалу. У листопаді 2025 року НАБУ оголосило його одним із ключових фігурантів справи «Мідас», де йшлося про розкрадання сотень мільйонів гривень на закупівлях для атомних станцій. Під псевдонімом «Тенор» на аудіозаписах він координував схеми, які, за версією слідства, легалізували близько 100 мільйонів доларів.
Його арешт 12 листопада 2025 року шокував енергетичну галузь: суд обрав тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 40 мільйонів гривень. Басов намагався знищити докази під час обшуків — телефон і документи полетіли в унітаз, але оперативники встигли врятувати частину. За місяць, напередодні Різдва, заставу внесли адвокати та новостворена компанія, і Дмитро Миколайович вийшов на свободу. Ця історія — не просто хроніка подій, а розповідь про те, як силові зв’язки переплітаються з великими грошима в українській енергетиці.
Але корені його кар’єри сягають глибше, у вир найрезонансніших кримінальних справ початку 2000-х. Там, у кабінетах Генпрокуратури, формувалася репутація людини, здатної братися за найскладніше.
Ранні етапи: перші кроки в системі прокуратури
Точні деталі юності та освіти Басова залишаються поза публічним полем — ні дати народження, ні вишів у деклараціях чи розслідуваннях не фігурують. Відомо лише, що до 2011 року він уже працював у Генеральній прокуратурі України, де швидко залучався до справ національного масштабу. Тоді, під керівництвом старшого колеги Юрія Столярчука, Дмитро Миколайович вів розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе — одну з найтемніших сторінок української історії.
Справа Гонгадзе тягнулася роками, і Басов опинився в епіцентрі. Генерал Олексій Пукач, засуджений виконавцем злочину, згадував прізвище Басова серед тих прокурорів, які нібито тиснули на нього, аби той «пішов на умови» слідства. Сам Дмитро Миколайович у січні 2011 року публічно захищав постанову про закриття кримінальної справи щодо замовного характеру вбивства, називаючи її обґрунтованою. Ця позиція викликала обурення активістів, але в тодішніх колах прокуратури вважалася нормою.
Паралельно Басов займався справою Дениса Комарницького, ексочільника фракції Блоку Леоніда Черновецького в Київраді. Комарницького звинувачували в нападі на адвоката, і слідчий Дмитро Миколайович тут теж проявив себе як жорсткий професіонал. Ці епізоди заклали фундамент: від рядового прокурора до людини, яка вміє працювати з політично чутливими матеріалами.
Розквіт під крилом Яреми: Небесна Сотня та Янукович
Революція Гідності 2014 року стала поворотним моментом. За каденції Генпрокурора Віталія Яреми, якого в колах правоохоронців називали «силовиком номер один», Басов увійшов до спеціальних слідчих груп. Він розслідував розстріли на Майдані — злочини проти Небесної Сотні, де гинули найкращі патріоти країни. Паралельно йшло вивчення економічних махінацій режиму Януковича: мільярди, розкрадені «сім’єю» та олігархами.
Ці справи були як минове поле — тиск згори, протидія знизу, політичні бурі. Басов, за словами колег з прокуратури, вважався людиною з орбіти Яреми: лояльний, ефективний у закритті «незручних» ниток. Його внесок у розслідування Небесної Сотні визнаний, але критики закидають, що ключові замовники уникли покарання саме через такі кадри. Уявіть: щоденні допити, аналізи балістичних експертиз, конфронтації з «беркутівцями» — це вимагало сталевих нервів і зв’язків на найвищому рівні.
До кінця 2015 року Дмитро Миколайович закріпився як один із ключових гравців. Перехід від локальних справ до національних потрясінь зробив його не просто прокурором, а фігурою з репутацією «важкої ваги».
Вершина в ГПУ: керівник управління злочинних груп
Наприкінці жовтня 2016 року Басов очолив новостворене Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними групами. Це був елітний підрозділ: організована злочинність, корупція, мафія — все, що загрожувало стабільності. Дмитро Миколайович швидко наростив штат, розподілив справи, створив вертикаль.
Тут кар’єра сягнула піку: високий статус, солідна зарплата, вплив на ключові провадження. Декларації за 2018 рік показують начальника управління Генпрокуратури з доходом понад 4 мільйони гривень, включаючи зарплату та бонуси. Але тіні вже нависали: журналістські розслідування StopCor та інших видань звинувачували його в тиску на ЗМІ, фіктивних розлученнях для маскування статків дружини.
7 грудня 2018 року Басов отримав адвокатське посвідчення №7198/10 від Ради адвокатів Київської області. Це був сигнал: прокуратура відходить на другий план.
Звільнення, судові баталії та призначення в Енергоатом
У 2019 році Дмитро Миколайович пішов з Генпрокуратури на тлі корупційних скандалів. Звільнення оскаржив у суді — поновився, отримав компенсацію понад 2,5 мільйона гривень. Проміжний етап: робота у Фонді держмайна, де він набирався досвіду в корпоративній безпеці.
Того ж 2019-го (за деякими джерелами, уточнення в 2023-му) його призначили виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки НАЕК «Енергоатом». Атомні електростанції — це не просто електрика, а стратегія: охорона, контррозвідка, протидія диверсіям під час війни. Басов тут розставляв кадри, контролював закупівлі обладнання для безпеки. Зарплата — за 800 тисяч гривень на рік, декларація засекречена, але ефект помітний: родина почала купувати елітне житло та авто.
Його стиль керівництва: жорсткий, з акцентом на лояльність. Колективи спецпідрозділів поважали «бувалого прокурора», але чутки про «відкати» ширилися коридорами.
Справа «Мідас»: роль «Тенора» в корупційній схемі
11 листопада 2025 року НАБУ та САП влаштували спецоперацію: обшуки, арешти, плівки. Басов — «Тенор», поруч «Рокет» (Ігор Миронюк, ексрадник міністра енергетики), «Карлсон» (Тимур Міндіч). Схема: фіктивні закупівлі для АЕС, 10-15% відкатів контрагентам, легалізація 100 мільйонів доларів під час війни. Басов координував безпеку угод, ставив «своїх» на посади.
Під час обшуків він кинув телефон у смітник, рвав папери — але слідство зібрало достатньо. Суд: 40 мільйонів застави. 26 грудня 2025-го гроші внесли (частина від адвокатів, частина від ТОВ, зареєстрованого за тиждень до того). Станом на січень 2026-го справа триває: Міндіч утік за кордон, Галущенко — свідок, Басов на волі з електронним браслетом.
Цей скандал оголив системні проблеми енергетики: як екс-прокурор з сумнівним бекграундом контролює ядерну безпеку? Емоції киплять — від обурення до скепсису щодо НАБУ.
Статки родини: квартири, авто та бізнес дружини
Перед списками варто розібратися: декларації Басова показують стриманий ріст, але родина цвіте. Дружина Наталія Павлівна Басова — ключ до статків. Фіктивне розлучення перед покупками, потім «повернення» в декларації.
Ось ключові активи в таблиці (на основі декларацій НАЗК та розслідувань):
| Рік | Актив | Вартість (грн) | Власник |
|---|---|---|---|
| 2018 | Доходи (зарплата ГПУ) | 4 131 916 | Басов Д.М. |
| 2019 | Квартира 127 м², ЖК «Французький квартал» | ~3 300 000 | Дружина |
| 2023 | Mercedes GLE 300D (2023) | 3 300 000+ | Дружина |
| 2023 | Land Rover Range Rover (2019) | 3 000 000+ | Дружина |
Джерела даних: декларації НАЗК, youcontrol.com.ua.
Дружина контролює ТОВ «Дніпровські піски» (видобуток піску, 5 млн грн незаконно в 2019-му), «Арканум» (юридичні послуги, КВЕД включає нафту й залізницю), частку в одеській «Танго». Готівка, депозити — мільйони. Звідки гроші? Офіційно — підприємництво, але розбіжності викликають питання.
Цікаві факти про Дмитра Басова
- Подвійне прізвище: Від Мясковського до Басова — зміна в паспорті збіглася з адвокатською практикою, що типово для «перезапуску» репутації.
- Псевдонім «Тенор»: На плівках НАБУ він співає «арії» корупції, координуючи відкати з «Рокетом» і «Карлсоном» — як у гангстерському серіалі.
- Судова компенсація: Після звільнення з ГПУ виграв 2,5 млн грн — рекорд для поновлення, що підкреслило його юридичну вправність.
- Бізнес дружини: «Дніпровські піски» перейшли їй у 2019-му, саме коли Басов пішов з прокуратури — ідеальний таймінг для маскування потоків.
- Зв’язок з Гонгадзе: Пукач називав його серед «тискачів», але Басов досі заперечує, називаючи все маніпуляціями.
Ці перлини роблять його історію не просто сухою хронікою, а справжнім трилером з елементами детективу.
Родинні статки ростуть паралельно кар’єрі: від скромних авто до люксових позашляховиків. Критики бачать тут класичну схему «прокурор-дружина-бізнес», де офіційна зарплата — лише верхівка айсберга.
Сучасний статус: на волі, але під слідством
Січень 2026-го: Басов на свободі, але з обов’язками — регулярні явки, браслет, заборона виїзду. Справа «Мідас» набирає обертів: допити, експертизи, міжнародна правова допомога для Міндіча. Енергоатом очищає кадри, але його спадщина — питання безпеки АЕС — висить у повітрі.
Чи повернеться Дмитро Миколайович до публічності? Його адвокати обіцяють спростування, а суспільство чекає вироку. Історія Басова — дзеркало трансформацій: від борця з злочинністю до обвинуваченого в ній. А енергетика продовжує працювати, ховаючи таємниці за парканами станцій.
About the Author
