Генерал-полковник Василь Васильович Бурба очолював Головне управління розвідки Міноборони України з 2016 по 2020 рік, перетворивши його на потужний інструмент протидії російській агресії. Цей скромний юрист за фахом став ключовою фігурою в операціях на Донбасі, затриманнях агентів і навіть у гучному провалі з “вагнерівцями”. Його кар’єра – це суміш тріумфів і бурхливих конфліктів із владою, де кожен крок супроводжувався ризиком і таємницями.
Бурба не просто виконував накази: він курував агентурні мережі, що зривали плани ворога, і не побоявся звинуватити найвище керівництво в зраді спецоперації. Сьогодні, у 2026 році, він – ветеран, що продовжує служити в тіні, але його ім’я досі викликає палкі дебати в медіа та владних колах.
Зростаючи в атмосфері пострадянської України, Бурба обрав шлях спецслужб, де кожен день – це гра на лезі ножа. Його історія розкриває не лише біографію розвідника, а й глибинні механізми української розвідки в часи війни.
Ранні роки: від юриста до оперативника СБУ
Народився Василь Бурба 1 січня 1978 року – точна дата, зафіксована в офіційних джерелах, хоча дехто згадує 4 червня того ж року. Київ чи околиці стали колискою для хлопця, який з дитинства відчував поклик до таємних справ. Закінчивши Національну академію Служби безпеки України за спеціальністю “право”, він одразу поринув у вир оперативної роботи. Уявіть: молодий юрист не сидить за паперами, а виходить на вулиці, де кожен контакт – це потенційна пастка.
На початку 2000-х Бурба швидко піднявся в структурах СБУ, де спеціалізувався на контррозвідці. До 2015 року він очолював 2-е управління “К” – підрозділ, що полював на іноземних агентів. Це були роки, коли російські мережі плели павутину по всій Україні, а Бурба з командою розплітав вузли. Його стиль – тихий, методичний, як тінь, що ковзає непомітно, але б’є точно.
Цей період заклав фундамент: Бурба навчився довіряти інтуїції, будувати агентурні мережі й уникати пасток. Без зайвого шуму він став одним із тих, хто тримав оборону від невидимого ворога ще до Майдану.
Революція Гідності та перші битви на Донбасі
Революція 2013–2014 років розділила Україну, і Бурба опинився в епіцентрі. З лютого 2014-го – т.в.о. начальника Департаменту контррозвідки СБУ, а з березня – повноцінний керівник. Обвинувачення в “антимайданних” діях, як блокування доріг чи операції “Бумеранг”, лунали від опонентів, але перевірки не знайшли прямих звинувачень. Сам Бурба відкидав їх, наголошуючи на лояльності.
Майдан перевернув усе: 12 березня 2014-го його команда затримала агента ГРУ Романа Філатова, що зірвало плани Москви щодо масового застосування диверсантів. Це був перший великий успіх, ніби постріл у темряві, що осліпив ворога. З травня Бурба курував оперативні групи в АТО на сході, координуючи контррозвідку під вогнем.
- Затримання ключових агентів ГРУ, що запобігло терактам у тилу.
- Розгортання мереж для моніторингу сепаратистів у реальному часі.
- Співпраця з іншими службами для захисту критичної інфраструктури.
Ці операції не просто тримали фронт – вони рятували тисячі життів, показуючи, як розвідка стає щитом нації. Перехід до ГУР у 2015-му став логічним: заступник начальника, а згодом – головний.
Начальник ГУР: епоха тріумфів і нагород
15 жовтня 2016 року указом Порошенка Бурба став начальником Головного управління розвідки. За чотири роки він перетворив ГУР на елітний інструмент: агентурні операції, кіберрозвідка, підтримка ЗСУ. Серпень 2016-го – генерал-майор, 2017-го – лейтенант, 2018-го – полковник. Нагороди підкреслювали заслуги: Орден Богдана Хмельницького III ступеня від Януковича в 2011-му (за економічну безпеку), II ступеня – у квітні 2016-го за агентурні успіхи.
Під його командуванням ГУР проводило операції, що зривали плани Кремля: від евакуації з Афганістану до протидії на Донбасі. Бурба увійшов до Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва в 2019-му, розширюючи горизонти. Це був розквіт – ГУР стало невід’ємною частиною перемог.
| Дата | Подія/Посада | Значення |
|---|---|---|
| 2011 | Орден Богдана Хмельницького III ст. | Визнання в СБУ |
| Лютий 2014 | т.в.о. Начальника контррозвідки СБУ | Захист від диверсантів |
| 15.10.2016 | Начальник ГУР | Епоха розвідувальних перемог |
| 05.08.2020 | Звільнення | Початок скандалу |
Дані з uk.wikipedia.org та stopcor.org. Таблиця ілюструє стрімкий ріст, де кожна сходинка – це врятовані життя та зірвані плани ворога.
Операція “Вагнер”: вершина кар’єри чи початок падіння
Літо 2020-го: ГУР розробило геніальний план “Авеню”. 33 бойовика ПВК “Вагнер” виманили з Росії через Білорусь під виглядом роботи в Судані – літак мав аварійно сісти в Україні для затримання. 24 липня Бурба доповів Зеленському про готовність. Але Єрмак попросив відкласти: “через переговори з РФ та обмін полоненими”.
Операцію зірвали: 29 липня білоруси взяли “вагнерівців”. Бурба на нараді 3 серпня звинуватив у зраді, пропонував поліграф для себе, Єрмака, Демченка та Машовця. Розслідування не стартувало. Зеленський пізніше назвав Бурбу “авантюристом”, а той – жертвою тиску. Це не просто провал – символ боротьби розвідки з політикою.
- Розробка: місяці агентурної роботи, фальшиві документи.
- Доповідь: повна готовність, міжнародна координація.
- Зрив: наказ від ОП, витік інфо до ворога.
- Наслідки: скандал “Вагнергейт”, свідчення Бурби ВСК Ради.
Ця історія розкриває напругу: розвідка хотіла перемоги, влада – компромісів. Бурба не мовчав, і це коштувало посади.
Звільнення, погрози та боротьба за справедливість
5 серпня 2020-го указом №307/2020 Бурбу звільнили. За ним посипалися “репресії”: зняли охорону, виселили з будинку в Конча-Заспі (лютий 2021), анулювали паспорти прикриття. Бурба дав свідчення про зрив, але ВСК не допитала через відсутність кворуму. У жовтні 2021-го подав рапорт на звільнення з ЗСУ через відмови виконувати “незаконні накази” Тарана.
15 грудня 2021-го Резніков підписав остаточне звільнення. Бурба не зламався: прогнозував наступ РФ у 2022-му, що справдився. Його стійкість надихає – як скеля в бурі.
Сьогодення Бурби: ветеран у новій ролі
У 2022-му вступив до Територіальної оборони Києва – не в штабах, а на передовій духу. Січень 2024-го: підтримав Романа Червінського в суді, зв’язавши з “вагнерівською” справою. У 2025-му коментував тиск на соратників, як Червінського. На 2026 рік – генерал у відставці, з активами з декларації 2020-го: квартира сина, готівка, авто KIA 2003-го. Син Олександр – єдиний у сім’ї на папері.
Бурба лишає слід: від агента до символу незалежності розвідки. Його поради про мережі ФСБ досі актуальні для нинішніх операцій.
Цікаві факти про Василя Бурбу
Нагорода від Януковича: У 2011-му отримав орден за “економічну безпеку” – рідкісний випадок лояльності в часи режиму.
Затримання Філатова: 2014-го зірвав плани ГРУ, змусивши РФ відмовитися від диверсантів.
Декларація: Мав $200 тис. боргу, але жив скромно в державному будинку.
Прогноз вторгнення: У 2022-му точно передбачив наступ – розвідницький нюх не зрадив.
Ці штрихи роблять Бурбу не іконою, а живою легендою з плоті й крові.
Кар’єра Бурби – це мозаїка перемог і ран, де розвідка стикається з політикою. Його спадщина живе в операціях ГУР сьогодні, нагадуючи: правда в тіні коштує дорого, але варта того. А що чекає попереду – залежить від тих, хто тримає секрети.
About the Author
