Київські двори з їхніми хрущовками та заводами – це колиска для багатьох історій, де прості інженери перетворювалися на ключові фігури. Борис Михайлович Єрмак, батько відомого українського політика Андрія Єрмака, виріс саме тут, у серці столиці. Народжений у Києві, він пройшов шлях від радіоелектроніки до міжнародних відряджень, а згодом опинився в епіцентрі бізнесу та політичних скандалів. Його життя – це мозаїка радянських реалій, сімейних теплих вечорів і гострих звинувачень, що досі не вщухли.
З дитинства Борис вбирав атмосферу повоєнного Києва, де єврейська родина трималася за традиції попри всі потрясіння. Дід Андрія Єрмака мав родичів, які стали жертвами Бабиного Яру – трагедія, що назавжди вкорінена в сімейній пам’яті. Ця спадщина додавала глибини характеру Бориса, роблячи його стійким до викликів. Його освіта в Київському політехнічному інституті на факультеті радіоелектроніки стала фундаментом для першої кар’єри.
Ранні роки: Від студентських лабораторій до заводських верстатів
Закінчивши КПІ, Борис Єрмак одразу поринув у промисловість. Завод імені Артема, гігант авіаційної галузі Києва, став його першим серйозним випробуванням. Там, серед гула машин і запаху металу, він освоював тонкощі радіоелектроніки – справу, що вимагала не лише знань, а й залізної витримки. Колеги згадують його як працьовитого інженера, який не цурався нічних змін і завжди шукав шляхи вдосконалення.
З заводу Борис перейшов до Держкомітету з професійно-технічної освіти, де керував плануванням і розподілом кадрів. Це був період, коли Радянський Союз масово готував робітників для промисловості, і його роль полягала в тому, щоб забезпечити потік фахівців. Уявіть: тисячі юнаків і дівчат проходять через твої руки, як ланки ланцюга, що тримає економіку. Така робота загартовувала характер, навчила дипломатії з бюрократами та вмінням бачити перспективу.
Родинне життя Бориса почалося яскраво. У 1971 році він одружився з Мариною Олександрівною, уродженкою Санкт-Петербурга. Їхній союз, народжений через спільних знайомих, став міцним якорем. Того ж року з’явився старший син Андрій, а в 1979 – молодший Денис. Сім’я жила скромно, але з теплом, що й досі відчувається на фото з родинних посиденьок.
Афганська сторінка: Посольство, кадри та таємниці
Наприкінці 1980-х Бориса відряджають до Афганістану – гарячої точки радянської зовнішньої політики. У посольстві СРСР в Кабулі він очолює створення системи професійно-технічної освіти, а з 1989-го стає начальником відділу кадрів торгового представництва. Це не просто папери: в умовах війни, серед пилу і небезпеки, формувати кадри для торгівлі – завдання на межі. Родина переїжджає з ним, окрім підлітка Андрія, який лишається з бабусею в Києві.
Там, у Кабулі, Борис знайомиться з впливовими фігурами, як Рахамім Емануїлов – радянський (пізніше російський) банкір. Ці зв’язки згодом вилізуть боком, але тоді це були професійні контакти в дипломатичному котлі. Афганістан загартував його: від високих посад до щоденних ризиків, де кожен день міг стати останнім. Повернувшись, він приніс досвід, що відкрив двері до бізнесу.
- Організація ПТО в умовах війни – унікальний виклик, що вимагав креативу.
- Кадровий відділ: підбір спеціалістів для торгівлі між СРСР і Афганістаном.
- Знайомства з майбутніми бізнес-партнерами, як Емануїлов та Ільгам Рагімов.
Цей період – ключ до розуміння Бориса: не розвідник, а організатор, який тримав логістику в хаосі. Джерело: uk.wikipedia.org.
Бізнес в Україні: Від радянських зв’язків до сучасних фірм
З розпадом СРСР Борис Єрмак пірнає в український бізнес, підтримуючи сина Андрія. Він стає керівником кількох компаній, пов’язаних з медіа та фінансами. Найпомітніші – ТОВ «Медійна група Європейського партнерства» (М.Є.П.) та ЗАТ «Інтерпромфінанс Україна», де партнером був росіянин Рахамім Емануїлов. Ці фірми займалися інвестиціями, медіа та правом, відображаючи перехід від радянської номенклатури до ринкових реалій.
Станом на 2025-2026, Борис очолює ТОВ «Міжнародна правнича компанія» (ЄДРПОУ 24943255), що спеціалізується на юридичних послугах. YouControl фіксує його як активного керівника в кількох структурах. Це не пасивна пенсія: бізнес вимагає енергії, контактів і ризику. Родина живе скромно в київській хрущовці на бульварі Дружби народів – символ контрасту з синівською кар’єрою.
| Компанія | Посада | Період | Сфера |
|---|---|---|---|
| Міжнародна правнича компанія | Керівник | Актуально на 2025 | Юридичні послуги |
| М.Є.П. (Медійна група ЄП) | Керівник | 2000-і | Медіа, інвестиції |
| Інтерпромфінанс Україна | Директор | З 1999 (припинено) | Фінанси |
Дані з youcontrol.com.ua. Ці структури показують, як радянські зв’язки еволюціонували в бізнес-мережу.
Цікаві факти про Бориса Єрмака
- Єврейське коріння: Родичі загинули в Бабиному Яру, що вплинуло на сімейні цінності.
- Афганські фото: Родинні знімки з Кабулу – рідкісний зріз радянської дипломатії.
- Скромність: Попри скандали, живе в хрущовці, де обшуки НАБУ не зламали побут.
- Контакти: Дружні пости Емануїлову в Facebook – “Ромуля, обіймаю!” – викликають питання.
- Підтримка сина: Керував фірмами Андрія, коли той йшов у політику.
Ви не повірите, але ці деталі роблять образ живим: від інженера до бізнесмена, завжди поруч з родиною.
Родина: Тепло хрущовки на тлі влади
Марина та Борис – класична пара з 1971-го. Вона з Пітера, він – киянин, разом виростили двох синів. Андрій пішов у юристів і політику, Денис – в економіку та медіа. Фото 2020-го, опубліковані Андрієм, показують чаювання в хрущовці: самовар, пиріжки, звичайне життя. Навіть обшуки не зруйнували цю ідилію.
- 1971: Шлюб і народження Андрія.
- 1979: Денис доповнює сім’ю.
- 1980-і: Афганістан тестує єдність.
- 2020-і: Скандали, але родина разом у Києві.
Такий фундамент пояснює успіх Андрія: стабільність, де батько – опора.
Скандали 2020-х: ГРУ, ФСБ і спростування
У 2020-му вибухнуло розслідування Любові Величко: Борис – нібито відставний співробітник ГРУ РФ. Посилаються на афганське минуле та бізнес з Емануїловим, близьким до Путіна. Сенсація розлетілася: Главком, Bastion, Nova.net.ua. Але доказів бракує – лише непрямі зв’язки.
Борис відповів у Babel: “Втомився слухати цей бруд”. Підтвердив посади в посольстві, заперечив розвідку. Знайомства з Емануїловим – професійні, Рагімов – через релігійну громаду. Сім’я в Києві, не Москві. Андрій показав дім, обшуки. Станом на 2026, звинувачення не доведені, але тінь лишається.
Консенсус: Радянська кар’єра реальна, розвідка – спекуляція без документів (uk.wikipedia.org, babel.ua).
Ці події додали гостроти: від скромного інженера до фігури під прицілом. Бізнес з росіянами триває, але в контексті війни це чутливо. Родина тримається, а Борис – як скеля в бурі.
Його історія нагадує, що за великими іменами ховаються звичайні люди з заводами, Афганістаном і хрущовками. А зв’язки? Вони плетуть мережу, де минуле зустрічає сьогодення.