Розмінування Чонгару: скандал, факти та роль Верховної Ради

Чонгарський перешийок, вузька смужка землі між материковою Україною та окупованим Кримом, став одним із перших маршрутів російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Російські колони промчали через мости без значного опору, викликавши хвилю обурення: чи не розмінували українські сили ключові переправи заздалегідь? Ця думка досі гуляє соцмережами, але реальність складніша – пов’язана з обмеженнями мирного часу, технічними нюансами та рішеннями вищого командування. Верховна Рада не ухвалювала прямого рішення про розмінування Чонгару, проте парламентські дебати про загальну політику розмінування лунали роками, впливаючи на контекст подій.

Герой України Віталій Скакун, сапер 35-ї бригади морської піхоти, пожертвував життям, підірвавши частину автомобільного мосту на Чонгарі, аби сповільнити ворога. Його подвиг став символом опору, але питання лишаються: чому не спрацювали інші загородження? Чи були мости взагалі заміновані? І де тут сліди парламентського втручання? Розберемо по поличках, спираючись на свідчення військових, журнали перевірок та офіційні заяви.

Історія Чонгарських мостів: від фортець до мінних полів

Два автомобільні мости – старий і новий – та залізничний гігант перетинають Сиваш, з’єднуючи Херсонщину з Кримом. Збудовані ще в XIX столітті Російською імперією, вони слугували “хвірткою в Крим”, зазнаючи штурмів від УНР у 1918-му до німецьких військ у Другій світовій. Після анексії Криму 2014 року українська сторона перетворила їх на фортецю: встановили протитанкові та протипіхотні поля, підготували дамби й мости до підриву.

З грудня 2014-го сапери ЗСУ заклали близько 1500 мін на перешийку, фіксуючи все в журналах 808-го полку. Перевірки йшли двічі на місяць: у лютому 2021-го додали 17 протитанкових мін після трагедії на Донбасі, восени замінили підривники. Мінування не могло бути щільним – земля вважалася “мирною”, без воєнного стану, тож уникали полів аграріїв. Фермери давали згоду на окопи, але повних фортифікацій не вистачило.

• Автомобільні мости: підготовлені до підриву, але не повністю зруйновані 24 лютого через ворожі ДРГ чи технічні збої.
• Залізничний міст: перекритий колючим дротом, рух зупинено з 2014-го.
• Дамби та поля: протитанкові загородження охороняли підходи, але сили РФ переважали 15-кратно.

Ці деталі з журналів перевірок, переданих слідству, спростовують чутки про “чисте поле”. Військові діяли в правовому вакуумі: закон “Про оборону” дозволяв відсіч агресії, але без повної мобілізації.

Скандал 2022-го: звинувачення у зраді та перші розслідування

Коли російські танки за лічені години подолали Чонгар і оточили Херсон, соцмережі вибухнули: “Хто розмінував мости?” Петиції до президента, дописи депутатів, відео блогерів – усе вказувало на “здачу півдня”. Ексміністр оборони Олексій Резніков обіцяв розслідування після перемоги, секретар РНБО Олексій Данілов мовчав. Генерал Сергій Наєв, екскомандувач Об’єднаних сил, пояснив: рішення про мінування/підрив – суто військові, без парламентського затвердження.

1. 23 лютого 2022: нарада в Херсонській ОДА, де СБУ запевняло – вторгнення не буде.
2. 24 лютого: спроба підриву Скакуном, РФ наводить понтони за 1,5 години.
3. Квітень 2022: ДБР відкриває справу за ст. 111 (держзрада) та 425 КК (недбалість).

Свідчення сапера Івана Сестриватовського вражають: він мав підірвати мости, але вибухівка не спрацювала через ДРГ чи саботаж. Генерал Андрій Соколов, командувач півднем, згадує скорочення військ на користь Донбасу – мости на каналах розмінували до 2018-го для безпеки цивільних. Міфи про “Мінські угоди” чи “будівництво КПП” не витримують перевірки: Чонгар лишився замінованим.

Роль Верховної Ради: закони про розмінування без фокусу на Чонгар

Парламент не виносив конкретного рішення щодо Чонгару – це компетенція РНБО, Генштабу та Міноборони. Та ВРУ активно дискутувала гуманітарне розмінування загалом. У 2018-му Ірина Геращенко закликала ухвалити закон про протимінну діяльність, наголошуючи на загрозах від Криму та Донбасу (rada.gov.ua). Дебати тривали: у стенограмах згадують облаштування КПП на Чонгарі, але без наказів на розмінування.

Після деокупації Херсона парламент підтримав бюджетні програми: у 2024-2026 роках виділили мільярди на саперів. Комітет з аграрної політики хвалив темпи – Херсонщина лідер за очищеними полями. Без прямого “рішення про Чонгар”, але з рамковими законами, що полегшили поствоєнне розмінування.

Джерела даних: rada.gov.ua. Таблиця ілюструє, як парламент формував політику, не втручаючись у тактичні рішення по Чонгарі.

Розслідування ДБР: статус на 2026 рік і ключові фігуранти

Справу веде ДБР за участю СБУ: сотні допитів, експертизи журналів. Підозрюваних досі немає – підстав для “розмінування” не знайшли. Джерела BBC та “Української правди” (2023-2025) згадують бесіди з Валерієм Залужним, але без статусу. Сестриватовський, Соколов, Наєв дають свідчення: мости тримали до останнього. У 2025-му Наєв у інтерв’ю most.ks.ua підкреслив юридичні обмеження – без воєнного стану сапери ризикували криміналом за підрив.

Ви не повірите, але ключ до правди – у тих журналах перевірок: вони фіксують готовність, а не саботаж. Розслідування триває, обіцяючи відповіді після перемоги, як казав Резніков.

Гуманітарне розмінування Херсонщини: від Чонгару до полів

Після звільнення Херсона у листопаді 2022-го регіон став мінним полем: окупанти залишили пастки скрізь. У 2025-му сапери МОУ очистили 66 тис. га, ДСНС – тисячі ВОП. Фермери отримують компенсації до 5 млн грн за розмінування (me.gov.ua). Темпи вражають: 53% правобережжя чисте, до кінця 2025 планували 64 тис. га.

• Держспецтрансслужба: 52 тис. ВОП знешкоджено.
• Міжнародна допомога: Катар, Італія фінансують.
• Ризики: 30% території забруднено, жертв щороку десятки.

Чонгар, як символ, тепер під контролем ЗСУ – понтони РФ зруйновані ракетами Storm Shadow у 2023-му. Розмінування йде повним ходом, повертаючи землю під посіви.

Тренди розмінування: уроки Чонгару для майбутнього

Сьогодні Україна – світовий лідер за темпами: 1000 га на день у 2025-му. Роботи, дрони, пси – арсенал розширюється. Уроки Чонгару: юридичні бар’єри мирного часу, потреба в РНБО-рішеннях заздалегідь. Парламент у 2026-му планує розширити бюджет, аби Херсонщина стала зразком відбудови. Кожен знешкоджений снаряд – крок до нормального життя, де фермери сіють, а не шукають міни.

Ця історія не закінчується – розслідування, саперські роботи, повернення земель. Чонгар нагадує: пильність рятує, а правда перемагає міфи.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts