Гемофільна паличка типу b, або Hib, ховається в носоглотці як невидимий гість, але для немовлят і малюків перетворюється на жорстокого нападника. Ця бактерія викликає групу небезпечних хвороб – від гнійного менінгіту до пневмонії, – які можуть вдарити блискавично, особливо у дітей від шести місяців до п’яти років. Найголовніше: хіб-інфекцію легко попередити вакциною, яка входить до національного календаря щеплень і вже врятувала тисячі життів.
Уявіть крихітку, яка раптом відмовляється від їжі, скидає температуру за 39 градусів і стає млявою – це класичний початок. Без лікування летальність сягає 5-10%, а в країнах, що розвиваються, і до 40%. В Україні завдяки вакцинації випадки знизилися в рази: з 75 у 2018-му до восьми у 2023-му.
Ця інфекція не обирає час чи місце – передається повітряно-крапельним шляхом під час чхання чи розмови. Носії без симптомів поширюють її в садочках чи родинах, де імунітет ослаблений. Далі розберемося, як розпізнати ворога і перемогти його.
Збудник хіб-інфекції: маленька паличка з великою силою
Haemophilus influenzae типу b – грамнегативна кокоподібна бактерія з родини Pasteurellaceae, яку ще називають паличкою Пфайфера. Її назва “influenzae” лишилася від помилки 1890-х, коли її вважали причиною грипу. Насправді віруси грипу відкрили пізніше, але прізвисько прилипло.
Ключова зброя Hib – товста капсула з полірибозил-рибітол-фосфату, яка робить її слизькою для імунних клітин. Вона має фімбрії для прилипання до слизових і ферменти, що руйнують антитіла IgA. Без факторів V (надніцин) і X (гемін) не росте в лабораторії, тому діагностика вимагає спеціального середовища.
Існує шість типів (a-f), але тільки тип b викликає інвазивні форми у людей. Некапсульовані штами живуть у носоглотці 90% здорових дорослих, але не проникають у кров. Збудник чутливий до холоду, вмирає при нагріванні до 60°C за 10 хвилин.
Шляхи передачі: як Hib проникає в організм
Повітряно-крапельний шлях – головний: хвора чи носій чхає, кашляє на відстані менше 1,5 метра. У дітей можливий контактний через іграшки чи посуд. Резервуар – тільки людина, носійство триває від днів до місяців, пік восени-весною.
Бактерія осідає в носоглотці, де персистує латентно. Перехід в хворобу провокують віруси (грип, кір), ослаблений імунітет чи велика доза збудника. Звідти поширюється локально або з кров’ю – гематогенний шлях.
В садочках ризик вищий: до 50% інвазивних випадків пов’язані з групами. Грудне вигодовування захищає антитілами з молока.
Групи ризику: хто в зоні небезпеки
Діти 6 місяців – 5 років – основна ціль: пік у 6-12 місяців, 75-85% випадків до 2 років. Імунітет малюків слабкий до полісахаридів капсули, материнські антитіла зникають після 6 місяців.
Ризик вищий у невакцинованих, в ДНЗ, з ВІЛ, спленектомією, серповидноклітинною анемією чи алкоголізмом у батьків. Дорослі хворіють рідко, але росте число випадків у літніх з хронічними хворобами. Неєвропейські раси, низький соціальний статус – фактори.
В Україні небезпека реальна: попри низьку статистику, спалахи можливі в незахищених групах.
Форми хіб-інфекції та їхні симптоми
Хіб викликає локальні, генералізовані та інвазивні форми. Найстрашніший – менінгіт: лихоманка, блювота, ригідність шиї, світлобоязня, судоми. У немовлят – вибухання тім’ячка, апатія. Розвивається за години, без лікування – кома.
Пневмонія: висока температура, задишка, кашель з гноєм, плеврит у 70%. Епіглотит: хриплий голос, утруднене дихання, асфіксія – дитина сидить з витягнутою шиєю, як “собачка”.
Перед таблицею: Ось порівняння основних форм для наочності.
| Форма хвороби | Основні симптоми | Частота у дітей | Летальність без лікування |
|---|---|---|---|
| Менінгіт | Гарячка, головний біль, ригідність шиї, судоми | Найчастіша (до 50%) | 10-15% |
| Пневмонія | Кашель, задишка, біль у грудях | 20-30% | 5-10% |
| Епіглотит | Охриплість, слюнотеча, асфіксія | 5-10% | До 40% |
| Сепсис | Шок, лихоманка, висип | 10-15% | 20-30% |
| Отит/артрит | Біль у вусі/суглобі, набряк | Рідкі | Низька |
Дані з української Вікіпедії та Центру громадського здоров’я. Таблиця показує, чому рання діагностика критична – симптоми маскуються під ГРВІ.
Целюліт: почервоніння обличчя чи шиї, набряк. Артрит: кульгавість, біль. Усе починається з лихоманки, яка не сбивається.
Діагностика хіб-інфекції: від підозри до підтвердження
Лікар орієнтується на вік, симптоми, спалахи в оточенні. Аналіз ліквору – золото: каламутний, з нейтрофілами, глюкоза низька. Посів на шоколадному агарі з факторами V/X – Hib росте за 24-48 годин.
Експрес: латекс-аглютинація антигену в лікворі чи сечі. ПЛР для ДНК. Грам-фарбування – грамнегативні палички. Диференціал з пневмококом, менінгококом.
У домашніх умовах: тестуйте на менінгіт – якщо шия не згинається, біліть до лікарні негайно.
Лікування: боротьба з інфекцією антибіотиками
Госпіталізація обов’язкова, внутрішньовенні антибіотики: цефалоспорини III покоління (цефтриаксон 50-100 мг/кг/добу) + ампіцилін. Курс 7-21 днів залежно від форми. Резистентність до ампіциліну зросла до 30-50% у деяких регіонах.
Підтримка: інфузії, оксиген, протишокові для сепсису. При епіглотиті – інтубація. Ефективність висока при ранньому старті, але запізнення – фатально.
Хірургія: дренування абсцесів, плевральна пункція. Реконвалесценція довга, з реабілітацією.
Ускладнення хіб-інфекції: довготривалі наслідки
Менінгіт лишає глухоту (10-20%), парези, епілепсію, затримку розвитку у 25-35%. Пневмонія – емпієму, перикардит. Смертність 3-6% у розвинених країнах, вища в бідних.
Виживші потребують логопедів, неврологів. Емоційний удар на родину величезний – від страху до боргів за лікування.
Профілактика: вакцинація як найкращий щит
Кон’юговані вакцини (PRP-T чи PRP-D) – 90-95% ефективні. В Україні безкоштовні за календарем. З 2026: 2, 4, 6, 18 місяців – чотири дози комбінованими (Пента-Hib, Інфанрікс Гекса, Гексаксим).
До 5 років для відстаючих. Дорослим з ризиком – платно. Хіміопрофілактика рифампіцином контактам (20 мг/кг 4 дні).
Неспецифічно: гігієна, уникнення скупчень, грудне молоко. Вакцинація знизила випадки в США на 99% з 1987-го.
Типові помилки батьків у боротьбі з хіб-інфекцією
Перша помилка: “ГРВІ минеться сам” – ігнор високої лихоманки та млявості веде до менінгіту. Друга: пропуск щеплень через “страх побочек” – реакції легкі (почервоніння 20%), користь безмежна. Третя: самолікування сиропами замість лікаря. Четверта: невакциновані старші брати/сестри як джерело. П’ята: ігнор профоглядів – перевірте статус у педіатра. Уникайте цих пасток, і ваша дитина в безпеці!
Зміни 2026-го спрощують: менше уколів, сильніший захист. За даними МОЗ України, довіра до щеплень зросла до 82% у 2025-му – приєднуйтесь!
Сучасні вакцини комбіновані, переносяться легко. Уявіть радість, коли малюк грається без страху інфекцій. Регулярні перевірки, гігієна рук – додатковий бар’єр. Родина, де всі вакциновані, – фортеця проти Hib.
About the Author
