Гігантське яйце-писанка висотою понад тринадцять метрів сяє різнокольоровими вітражами посеред коломийських вуличок, ніби оживає давня легенда про весняне диво. Це не просто будівля – це серце єдиного у світі музею писанкового розпису, де зібрано понад дванадцять тисяч унікальних експонатів з усіх куточків України та десятків країн. Кожна писанка тут шепоче історії про родючість, захист і вічне відродження, а візитери, торкаючись шкаралупи, відчувають пульс тисячолітньої традиції.
Колекція вражає різноманіттям: від крихітних перепелиних яйцеписанок гуцульських майстринь до велетенських страусячих шедеврів з Канади. Найстаріший експонат – гусяча писанка віком понад п’ятсот років, знайдена у Львові, – нагадує, як предки малювали обереги ще до хрещення Русі. Музей не просто зберігає, а оживає щороку на фестивалях, майстер-класах і виставках, приваблюючи тисячі гостей, які фотографують “найбільшу писанку світу” і пробують самі творити орнаменти.
Будівництво самого музею – окрема пригода: зведене за дев’яносто днів у 2000 році, воно стало візитівкою Прикарпаття, посівши восьме місце в акції “Сім чудес України”. Сьогодні, після реконструкції 2021-го, простір сяє свіжими барвами, а колекція поповнюється новими дарунками, як-от колядницькі зірки з Надсяння у грудні 2025-го.
Історія створення: від церковної зали до яйцеподібного дива
Все почалося в осені 1987 року, коли коломийські музейники, натхненні колекцією Національного музею гуцульської та покутської спадщини, відкрили перший у світі відділ писанкового мистецтва. Приміщення обрали не випадково – дерев’яну церкву Благовіщення Пречистої Діви Марії XVI століття, де пахло ладаном і віковими дошками. Тут, серед ікон і хрестів, вперше систематизували тисячі писанок, зібраних етнографами з усього Союзу.
Ідея визріла ще на початку 80-х: винайдення методу консервації шкаралупи дозволило зберігати тендітні витвори вічно. Директор Ярослава Ткачук, яка очолює заклад досі, згадує, як ентузіасти об’їздили села Гуцульщини, Покуття, Буковини, збираючи яйця від бабусь, що таємно передавали секрети розпису. За тринадцять років колекція виросла настільки, що церква тріщала по швах – потрібен був новий дім.
У вересні 2000-го, під час Х Міжнародного гуцульського фестивалю, урочисто розрізали стрічку на новій споруді. Архітектори Василь Андрушко та Мирослав Ясінський спроектували її у формі писанки, а робітники вклали душу: дев’яносто днів безперервної праці, і Коломия отримала символ, що приваблює мільйони. Реконструкція 2021-го, завершена в листопаді, додала сучасного освітлення та простору для виставок, роблячи музей комфортнішим для сімей з дітьми.
Архітектура, що зачаровує: найбільша писанка планети
Уявіть: ви наближаєтеся до проспекту, і раптом перед очима постає гігантське яйце, вкрите тисячами скляних брусків у традиційних кольорах – червоний для життя, чорний для захисту, жовтий для сонця. Висота будівлі – тринадцять метрів, діаметр – десять, а пов’язаний пам’ятник сягає тринадцяти з половиною. Це не просто рекорд Гіннеса, а тривимірний вітраж площею понад шістсот квадратних метрів, без даху зверху, щоб орнаменти грали з небом.
Всередині п’ять поверхів обертаються навколо центральної зали-яйця, де гості піднімаються на містках, ніби в лоні космічного оберега. Літом сонце пронизує скло, малюючи веселки на підлозі; взимку – теплом гріють лампи. Туристи здивовано шепочуть: “Як вони це побудували так швидко?” Відповідь проста – гуцульська завзятість і місцевий камінь, що витримує карпатські морози.
Будівля не лише естетична, а й функціональна: вентиляція зберігає вологість для шкаралупи, а акустика дозволяє проводити концерти. Ця писанка стала магнітом для туристів, збільшивши потік у Коломию удвічі за останнє десятиліття.
Колекція шедеврів: різноманіття форм і матеріалів
Понад дванадцять тисяч експонатів – це не цифра, а океан історій. З України – з двадцяти чотирьох регіонів: покутські з дрібними “зубчиками”, подільські з червоно-чорними хрестами, полтавські з рослинними мотивами. За кордоном – з Канади, Аргентини, Франції, Китаю, навіть Пакистану: там яйця з дерева, кераміки, напівкоштовного каменю.
Техніки вражають: восковий розпис для класичних писанок, дряпання для дряпанок, мальованки пензлем. Страусячі яйця розміром з диню, перепелині – як намистинки. Декоративні – вишиті бісером, обклеєні соломою чи насінням. Кожен поверх музею – нова глава: перший – давні обереги, другий – гуцульські, третій – світові.
Колекція росте: у 2025-му додали зірки від майстра Михайла Швеця, у 2026-му – твори Богдана Губаля. Гості пишуть на білих яйцях – від Ющенка до звичайних відвідувачів, – і вони стають частиною історії.
Цікаві факти
- Голубині яйця ніколи не розписували – голуб символізує Святого Духа, його шкаралупу ховали як реліквію.
- Музей посів 8-е місце в інтернет-голосуванні “Сім чудес України” та отримав сертифікат TripAdvisor у 2017-му.
- Традиція: президенти та зірки пишуть на яйцях – колекція має понад сто автографів.
- Найстаріша писанка – гусяча, понад 500 років, з природними барвниками (офіційний сайт pysanka.museum).
- У 2018-му гуцульську писанку внесли до Національного переліку нематеріальної спадщини.
Ці перлини роблять візит незабутнім, ніби ви тримаєте в руках скарб предків.
Символіка та регіональні стилі: код давніх оберегів
Кожен орнамент – шифр: сонячні тригліфи для тепла, безкінечники для вічності, ріжки для достатку. На гуцульських писанках домінує меандр із “сорока клинцями” – дрібний геометричний рисунок з птахами чи квітами, що відганяє зло. Покутські – симетричні, з червоним тлом, символізують родючість; подільські – чорно-червоні хрести як дерево життя.
Щоб порівняти, ось таблиця ключових стилів:
| Регіон | Основні кольори | Характерні орнаменти | Символіка |
|---|---|---|---|
| Гуцульщина | Чорний, червоний, білий | Меандр, сорок клинців, птахи | Захист, сила гір |
| Покуття | Жовтий, зелений | Зубчики, зірки | Родючість, сонце |
| Поділля | Чорно-червоний | Хрести, ромби | Дерево життя |
| Полісся | Білий, зелений | Рослинні мотиви | Лісова магія |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, pysanka.museum. Ця таблиця показує, як писанка віддзеркалює ландшафт: гори – гострі кути, степи – плавні лінії. На майстер-класах гіди розшифровують символи, і раптом проста крапка стає знаком вічності.
Унікальні експонати та рекорди музею
Серед перлин – писанка з тризубом від першого президента, страусяче яйце з Аргентини, вкрите емаллю, китайські “драконячі” яйця. Найдавніша, гусяча з 500-річною історією, привертає науковців: барвники – цибулиння, буряк, мох. Музей тримає світовий рекорд як єдиний присвячений писанкарству, а його фасад – найбільший тривимірний орнамент.
Щороку поповнення: 2025-го – фестиваль “Писанка-2025” з фольклором, 2026-го – виставка “Емоційні ритми” з текстилем. Відвідувачі – понад сто тисяч на рік, родини пишуть власні писанки, несучи традицію додому.
Сучасне життя: фестивалі, майстер-класи та туризм
Музей пульсує: щотижня майстер-класи з воском і писачком, де новачки малюють “безкінечник” для удачі. Фестивалі напередодні Великодня збирають тисячі – танці, вертепи, ярмарки. Цифровий тур на сайті дозволяє “пройтися” віртуально, ідеально для школярів.
Адреса – вул. Театральна, 25, Коломия; квиток 50 гривень, екскурсії за записом +38 03433 27978. Приїжджайте влітку – скло мерехтить, як райдуга, або взимку – з гарячим чаєм у руках. Тут не просто дивишся – торкаєшся душі України, і повертаєшся з оберегом у кишені.