Су-57, відомий також як Т-50 чи ПАК ФА, ширяє в небі вже понад 15 років, з моменту першого польоту 29 січня 2010 року. Цей многоцільовий истребитель п’ятого покоління обіцяв революцію в російській авіації: стелс, надманевреність, інтеграція з дронами. Станом на 2026 рік Росія передала ВКС чергову партію модернізованих машин з новим комплексом озброєння, але парк налічує лише близько 42–52 одиниць, включно з прототипами. Це робить Су-57 унікальним, але й суперечливим проєктом, де амбіції зіткнулися з реаліями санкцій і фінансів.
Машина поєднує агресивний силует з елементами невидимості, здатна пікірувати на 2,45 Маха й нести до 10 тонн зброї. Проте справжня сила ховається в авіоніці та двигунах, які еволюціонують. Від АЛ-41Ф1 до перспективного “Ізделія 177”, що вперше злетіло в грудні 2025-го, Су-57 намагається наздогнати західних конкурентів. Розберемося, наскільки це вдалося.
Історія створення: від радянських мрій до серійних партій
Корені Су-57 сягають 1980-х, коли СРСР мріяв про истребитель майбутнього в програмах I-90 та МФІ. Після розпаду Союзу проєкти МиГ 1.44 і Су-47 “Беркут” залишилися прототипами. У 1999-му стартувала програма ПАК ФА – перспективний авіаційний комплекс фронтової авіації. ОКБ Сухого перемогло, і 2002-го з’явилося ескізне проєктування.
Перший політ прототипу Т-50 став подією: 29 січня 2010-го над Комсомольськом-на-Амурі машина продемонструвала суперманевреність. Досвідчення затягнулися – від надзвукових тестів 2011-го до державних випробувань 2018-го в Сирії. Серійне виробництво почалося 2019-го на КнААЗі, а в грудні 2020-го перші машини надійшли у ВКС. Контракт на 76 одиниць підписали в червні 2019-го, але санкції й війна сповільнили темпи.
Ключовий поворот – 2025–2026 роки. Грудень 2025-го: перший політ з двигуном “Ізделие 177”. Лютий 2026-го: велика партія з оновленим озброєнням. Виробництво набирає обертів, хоч і не досягає заявлених 20+ на рік.
Конструкція та технічні характеристики: серце машини
Су-57 – це 19,7–20,1 м довжини, розмах крил 14 м, максимальна злітна маса 35,5 т. Планер з композиту й титану, стійкий до +9–11g. Кабина – скляна, з панорамним фонарем і HUD, пілот у гермокостюмі К-36. Авіоніка вражає: РЛС N036 “Белка” з АФАР (1500 ТРМ), оптоелектронний комплекс 101КС, датчики по фюзеляжу для 360° огляду.
Двигуни – слабке місце. Два АЛ-41Ф1 (1474 кН з форсажем) дають 2 М безфорсажно, 2,45 М макс. Новий “Ізделие 30” (ІЗД-30) обіцяє 17,5 т тяги, зменшення ІЧ-підпису. Тестування триває, серія – з 2027-го.
| Характеристика | Су-57 | F-35A (для порівняння) |
|---|---|---|
| Довжина, м | 20,1 | 15,7 |
| Розмах крил, м | 14 | 10,7 |
| Макс. швидкість, Мах | 2,45 | 1,6 |
| Дальність, км | 3500–5500 | 2200 |
| Навантаження, кг | 10 000 | 8200 |
Джерела даних: wikipedia.org, uacrussia.ru. Таблиця показує переваги в дальності й швидкості, але F-35 виграє в стелсі.
Переходьмо до того, що робить Су-57 “невидимим” – чи ні.
Стелс-технології та маневреність: міф чи реальність?
Фюзеляж з кутами 48–78° відбиває радіохвилі, радіопоглинаючі покриття зменшують RCS до 0,1–1 м² фронтально. Це краще за Су-35 (10+ м²), але гірше F-22 (0,0001 м²) чи F-35 (0,001 м²). Зовнішні пілони псують стелс, тож внутрішні відсіки критичні.
Маневреність – козир. Вектор тяги ±20°, “кірковський маневр” на 280°/с. У парі з дроном “Охотник” Су-57 керує роєм, як диригент оркестром. Але RCS робить його помітним для сучасних РЛС на 50–100 км.
Озброєння: від пушки до гіперзвуку
Перед списком ключове: Су-57 несе 10 т, 6 внутрішніх + 6 зовнішніх точок. Ось основне:
- Пушка: 30 мм 9-А1-4071К, 150 пострілів, для ближнього бою.
- Ракети ПКР: Р-77М (110 км), Р-37М (300 км), Х-69 (290 км, стелс), Х-58УШК (250 км проти ППО).
- Бомби/гіперзвук: КАБ-500, “Кинжал” (підвіс), інтеграція з “Охотник”.
- Нове 2026: Оновлений комплекс, включаючи ракети для SEAD.
Ці опції роблять Су-57 універсалом: від повітря-в-пповітря до ударів по землі. У 2026-му партія з покращеним наведенням підкреслює еволюцію.
Виробництво та стан парку на 2026 рік
До 2019-го – прототипи (10 шт.). Серія: 2 у 2020, поступово до 22 у 2024. 2025: лише 2–6, через війну. 2026: перша велика партія в лютому, план – 12–20. Загалом 42+ (wikipedia.org), або 52 за оптимістичними даними. План 76 до 2028-го під питанням.
Проблеми: санкції на мікросхеми, дефіцит двигунів. КнААЗ випускає Су-57 поряд з Су-35/34.
Бойове застосування: від Сирії до України
Дебют – лютий 2018-го в Сирії: 4 машини запустили ракети Х-59/Каб-500. Без втрат. В Україні з травня 2022: удари Х-69 по тилах, SEAD. Обмежено – страх втрат. У червні 2024-го дрони пошкодили 2 на Ахтубінську (ГУР МО України). Не масове використання через вразливість баз.
2026: перекидання на Далекий Схід, можливо, для стримування Китаю.
Експорт: Алжир як піонер, Індія вагається
Перший покупець – Алжир: 14 шт. (2 у 2025, 6 у 2026, 4 у 2028). Відео польотів над Алжиром – лютий 2026. Індія: FGFA скасовано 2018-го, але 2025-го розглядають 40 як “тимчасовий” варіант проти F-35. Інші: В’єтнам, Ірак – чутки.
Порівняння з F-22 та F-35: де відстає, де виграє
Су-57 швидший і маневреніший за F-35, з більшою дальністю. Але стелс слабший, авіоніка відстає в сенсорній ф’южн. F-22 кращий у догляді, мережевій війні. Су-57 – для “гарячих” конфліктів, де маневр важливіший за прихованість.
Цікаві факти про Су-57
- Єдиний 5gen з 3D-вектором тяги на серії – дозволяє “кобру” на низьких швидкостях.
- У Сирії Су-57 першим з 5gen випустив крилату ракету (травень 2018).
- Індія відмовилася через RCS: “не стелс, як обіцяли”.
- 2026: перші експортні в Африці – Алжир ховає їх від західних супутників.
- Планують палубну версію для “Адмірала Кузнецова”.
Су-57 продовжує еволюціонувати, набираючи висоту в 2026-му з новими двигунами й озброєнням. Чи стане він масовим, чи залишиться “тигром у клітці” – покаже час і геополітика.
About the Author
