Японія, де вузькі вулички Токіо пульсують мільйонами кроків, а тихі села в Альпах ховають спогади про минуле, налічує на початок 2026 року близько 122,9 мільйона жителів. Ця цифра, зафіксована Службою статистики Японії, здається величезною — одинадцята позиція у світі, — але за нею ховається тиха драма: скорочення на понад 800 тисяч осіб щороку. Країна, яка колись пишалася демографічним буме післявоєнних років, тепер стикається з реальністю, де народжень менше, ніж смертей, а вулиці великих міст потроху порожніють.
Уявіть гігантський годинник, що цокає назад: з пікового 128 мільйонів у 2010-му населення впало нижче 123 мільйонів. Ще шокуюче — медіанний вік перевищив 50 років, роблячи Японію найстаршим суспільством планети. Ці тенденції не просто статистика; вони формують повсякденне життя, від переповнених поїздів до порожніх шкільних парт.
Поточна чисельність населення та її динаміка
Станом на 1 лютого 2026 року загальна чисельність населення Японії сягнула 122,86 мільйона осіб — попередні підрахунки від Служби статистики Японії. Це на 580 тисяч менше, ніж рік тому, з негативним приростом у 0,47%. Раніше, у 2024-му, скорочення склало рекордні 908 тисяч, досягнувши 120,6 мільйона на кінець року. Така динаміка триває 16-й рік поспіль, перетворюючи Японію на епіцентр глобальної депопуляції.
Щоб краще уявити масштаб, ось таблиця ключових показників за останні роки. Вона ілюструє стрімке падіння, яке прискорюється через демографічний дисбаланс.
| Рік | Населення (млн осіб) | Щорічна зміна (тис. осіб) | Зміна (%) |
|---|---|---|---|
| 2020 | 126,23 | -215 | -0,17 |
| 2023 | 124,0 | -837 | -0,67 |
| 2024 | 120,6 | -909 | -0,75 |
| 2025 | 123,1 | -676 | -0,55 |
| 2026 (початок) | 122,86 | -580 | -0,47 |
Дані з Statistics Bureau of Japan (stat.go.jp) та Worldometers.info. Зверніть увагу: цифри включають як громадян Японії, так і іноземних резидентів, чия частка зростає. Після таблиці видно, як крива падає круто вниз, сигналізуючи про потребу радикальних змін.
Вікова структура: Суспільство, де пенсіонери переважають молодь
Японія — це піраміда, перевернута догори дном. Близько 29% населення старше 65 років, 60% — працездатного віку від 15 до 64, а діти до 14 років становлять жалюгідні 12%. Медіанний вік сягає 50,2 років — ніби половина нації вже на порозі пенсії. Порівняйте з Україною чи США, де цей показник на 15-20 років нижчий, і зрозумієте драму.
Ця структура народилася з післявоєнного бебі-буму 1947-1949 років, коли народилося понад 2,5 мільйона малюків щороку. Сьогодні ж нових дорослих у 2026-му — лише 1,09 мільйона, другий найнижчий показник в історії. Жінки домінують у старшій групі: понад 20 мільйонів віком від 75 років, з високою тривалістю життя — 88 років проти 81 для чоловіків.
- Діти (0-14 років): 14,7 мільйона — школи закриваються, села пустіють.
- Працездатні (15-64): 73,7 мільйона — навантаження на одного працівника величезне, з коефіцієнтом залежності 0,71.
- Пенсіонери (65+): 36,5 мільйона — рекордні 713 тисяч додалося лише у 2023-му.
Цей розподіл тисне на соціальні системи: пенсійний фонд стискається, як лимон у руках реформаторів. Але японці адаптуються — роботизовані доглядальники та AI-помічники вже реальність у будинках літніх людей.
Народжуваність і смертність: Корені демографічної кризи
У 2025-му народилося лише 705 тисяч дітей — десятий рік падіння, рекордний мінімум. Коефіцієнт фертильності коливається біля 1,23 дитини на жінку, удвічі нижче рівня відтворення 2,1. Смертність, навпаки, зросла до 1,6 мільйона у 2024-му через старіння. Природний приріст — мінус 0,55%.
Чому так? Робоча культура карає за материнство: довгі години, гендерні стереотипи, де жінки повертаються до “подвійного навантаження”. Багато молодих — “hikikomori”, відлюдники, які уникають шлюбів. Вартість життя в Токіо — космічна: виховати дитину коштує мільйони єн. Шлюби впали до 489 тисяч у 2023-му, найменше за 90 років.
- Економічний тиск: низькі зарплати для молоді, житло недоступне.
- Культурні бар’єри: пріоритет кар’єрі, страх самотності в шлюбі.
- Соціальні норми: пізні шлюби, середній вік матері — 31 рік.
Смертність низька завдяки медицині — інфантна 1,6 на тисячу, але серцево-судинні хвороби та рак забирають найбільше. Японці живуть довго, але народжують мало, створюючи порочне коло.
Етнічний склад і міграція: Від гомогенності до відкриттів
Японія — еталон етнічної чистоти: 98,5% японці (ямато), 0,5% корейці (айну та корінні меншини маргінальні). Але імміграція змінює пейзаж: 3 мільйони іноземців у 2026-му, 2,4% населення — в’єтнамці, китайці, філіппінці в догляді та будівництві.
Частка іноземців може сягнути 10% до 2070-го, за прогнозами Національного інституту. Уряд спрощує візи для робітників, бо роботизована армія не замінить усіх. Проте ксенофобія чатить: скандали з іммігрантами в медіа гальмують інтеграцію.
Урбанізація: Мегаполіси проти провінційних тіней
93,4% японців — міські жителі, з 37 мільйонами в токійській агломерації. Токіо — не просто столиця, а світова столиця щільності: 6 тисяч на км². Осака, Нагоя — інші магніти. Провінція вмирає: села Хоккайдо пустіють, молодь тікає за роботою.
Густота — 336 осіб/км² загалом, але в мегаполісах — хаос. Метро Токіо перевозить 40 мільйонів щодня, а капсульні готелі — символ тісноти. Уряд інвестує в регіони: субсидії, швидкісні поїзди, але урбанізація нестримна.
Аналіз трендів: Куди рухається демографія Японії?
Тренд номер один — прискорене старіння: до 2050-го пенсіонери складуть 38%, працездатні впадуть до 52%. Прогнози ООН: населення на 105 мільйонів у 2050-му, 88 мільйонів у 2065-му. Другий тренд — імміграційний ріст: +128 тисяч нетто щороку, що пом’якшить падіння на 20%.
- Робототехніка: 40% робочих місць автоматизуються, звільняючи людей для догляду.
- Політика: премії за третю дитину, 4-денний тиждень у Токіо — пілотні проекти дають надію.
- Глобальний контекст: Японія — попередження для Європи та Китаю з їхніми кризами.
Третій тренд — гендерна революція: жінки все більше в парламенті та CEO, що підштовхує фертильність. Але без культурного зсуву — колапс неминучий.
Економічні наслідки: Тінь демографічного спаду
Коли один працівник утримує двох залежних, ВВП тисне. Пенсійна система на межі: витрати на старших — 25% бюджету. Робоча сила скорочується на 1% щороку, змушуючи компанії до AI та іноземців. Інфляція низька, але дефіцит робочих рук — хронічний у догляді, будівництві.
Позитив: висока продуктивність, R&D лідерство. Японія експортує технології старіння — від екзоскелетів до телемедицини. Але без реформ — стагнація, як у “втрачених 30-тих” 1990-х.
Соціальні виклики та урядові відповіді
Порожні школи перетворюють на музеї, лікарні перевантажені. “Kodokushi” — самотня смерть — феномен: тисячі пенсіонерів гниють тижнями непоміченими. Молодь уникає шлюбів через “soshoku danshi” — травоїдні чоловіки, пасивні в стосунках.
Уряд діє: 3,5 трильйона єн на дітей у 2026-му, податкові пільги, безплатні садки. Спрощення віз для 800 тисяч іноземців щороку. Токіо тестує 4-денний тиждень — народжуваність зросла на 7% у пілотах. Ці кроки — як краплі в океані, але дають оптимізм.
Японія вчить світ: демографія — не доля, а вибір. З технологіями та сміливістю країна може перевернути піраміду, створивши модель для епохи довгожителів. Тренди змінюються, і хто знає, які сюрпризи чекають у 2030-х.
About the Author
