Андрій Кравченко: біографія співака, що зачарував мільйони

Селище Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині, де 20 травня 1990 року з’явився на світ Андрій Вікторович Кравченко, здається тихим куточком, далеким від блиску сцени. Але саме тут, серед простих буднів, зародився талант, що нині гримить по всій Україні. Хлопчик з дитинства вбирав музику, ніби повітря, співаючи під народні мелодії, які лунали від сусідів чи з старого магнітофона. Ця пристрасть не згасла, а розгорілася полум’ям, ведучи його від шкільних концертів до великих палаців.

Раннє дитинство Андрія пройшло в атмосфері теплоти й народних традицій. Батьки, прості люди з глибини Полісся, помітили синову хист до співу ще в садочку. Він не просто повторював мелодії – додавав свій відтінок, роблячи їх глибшими, емоційнішими. Ті перші кроки на місцевій сцені нагадували маленькі перемоги, що накопичувалися, як сніг у заметіль, готуючи ґрунт для майбутніх тріумфів.

Освіта: від школи мистецтв до магістратури

Закінчивши школу мистецтв у рідному краї, Андрій не зупинився. Київський національний університет культури і мистецтв став його наступним рубежем. Факультет фольклору кликав, бо там можна було пірнути в корені української пісні – ті самобутні мотиви, що пульсують у крові нації. Магістерський ступінь з музичного мистецтва він здобув не просто заради диплома, а щоб відточити голос, як ювелір коштовність.

Паралельно військова кафедра додала дисципліни. Молодший лейтенант запасу за фахом “військовий психолог” – це не примха, а свідомий вибір у часи, коли країна потребувала сильних духом. Андрій згадує ті роки як школу витривалості: лекції, тренування, перші виступи в ансамблях. Ця освіта сформувала не лише співака, а й чоловіка, готового до викликів.

• Школа мистецтв: перші вокальні навички, народні пісні.
• КНУКіМ: фольклор, естрада, магістратура – основа професійного голосу.
• Військова кафедра: звання лейтенанта, психологія – для душі й тіла.

Ці етапи не були легкими. Андрій підробляв охоронцем, офіціантом, аби оплатити навчання. Кожен зароблений пункт ставав сходинкою вгору, нагадуючи: талант без праці – порожній звук.

Фольклорні корені та служба в прикордонному ансамблі

Ще студентом Андрій став солістом фольклорного ансамблю “Кралиця”. Тут голос злився з бандурою, сопілкою, трембітою – інструментами, що шепочуть історії предків. Ці виступи на фестивалях загартували його, навчили тримати публіку в полоні. А з 2012 по 2017 рік – Ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України. П’ять років гастролей, концерти для захисників, форма на плечах.

Служба стала школою життя. Андрій співав для бійців, бачив їхні очі – сповнені надії чи туги. Це відклалося в піснях: сила, любов, Батьківщина. Не дивно, що його тембр, глибокий і проникливий, порівнюють з Олегом Винником – але Кравченко завжди наголошує: це його унікальний шлях.

Дані з uk.wikipedia.org. Перехід до соло став логічним: Андрій хотів співати свої слова, свою правду.

Сольний прорив: від “Дітей війни” до зірок

2022 рік, початок повномасштабного вторгнення, став каталізатором. “Діти війни” з кліпом 10 листопада – дебют, що вдарив у серце. Пісня народилася з болю за країну, за малечу під сиренами. Далі “Моя єдина”, “Доле моя” – сингли летіли, як стріли. 2023: дует з Павлом Зібровим “Душі криниця”, переспів “Час рікою пливе” Миколи Гнатюка, фіт зі Славою Камінською “Зупини”.

2024 вибухнув “Мадонною” – хітом з кліпом, що зібрав мільйони переглядів. Дебютний альбом “Мадонна” у липні включив “Золото”, “Наречена”, “Цариця”. Дует з М’ятою “Ти і Я”, “Зорі”. Андрій не стоїть на місці: пише, записує, випускає. 2025 приніс “Чужа”, “Дитинство”, “Обіймала, цілувала” – емоційні історії про кохання й втрати.

1. 2022: Дебютні сингли, емоційний старт.
2. 2023: Дуети, переспіви, розквіт.
3. 2024: Альбом “Мадонна”, тур.
4. 2025: Нові хіти, стабільність.

Кожен трек – це шматок душі. Голос Кравченка, бархатистий і потужний, чіпляє, ніби теплий плед у холодну ніч.

Концертні тури: від Латвії до Палацу “Україна”

Перший сольний за кордоном – Латвія 2019. Потім Жовтневий палац навесні 2024, Палац “Україна” 1 грудня того ж року. Тур “Мадонна” об’їхав міста, де фанати скандували його ім’я. 2025 – “Великий сольний концерт”, що стартував у лютому й завершився в грудні емоційним феєрверком. Анонсовано тур 2026 – Андрій планує ще більше залів, ще гучніше.

На сцені він перетворюється: танцює, жартує, сльози в очах від овацій. Концерти – не шоу, а діалог з душею слухача. Зібравши “Жовтневий”, він довів: від селища до столиці – один голос.

Сім’я та приватність: щастя за лаштунками

Довго Андрій тримав особисте в таємниці. Та в червні 2025, в інтерв’ю Славі Дьоміну, розсекретив: дружина й 10-річний син. Хлопчик в Україні, пишається татом. Дружина уникає софітів, і співак поважає це: “Щастя любить тишу”. Батьки з Чернігівщини пережили окупацію – їхня сила надихає.

Заслужений артист естрадного мистецтва України, співвласник салону краси – бізнес допомагає стабільності. Андрій живе в Києві, балансує славу й родину, як акробат на канаті.

Патріотизм і волонтерство: більше, ніж пісні

З 2022 Андрій спрямовує частину концертних доходів ЗСУ. Купив 12 авто для бійців, задонатив 3,5 млн грн. Волонтерить тихо, але ефективно. Стоїть на обліку, статус обмежено придатний – але готовий, якщо покличуть. Пісні як “Все буде добре” – гімн стійкості.

Його історія – приклад: талант + серце = перемога. Батьки в окупації навчили любові до землі, служба – обов’язку, сцена – радості.

Андрій Кравченко продовжує писати історію: нові сингли, тури, допомога. Його голос лунає, нагадуючи – музика лікує, об’єднує, перемагає. Дані з tsn.ua та uk.wikipedia.org.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts