В українській мові назва легендарної пам’ятки Києва звучить чітко: Андріївська церква. Обидва слова починаються з великої літери, бо це власна назва архітектурного шедевра. За правилами Українського правопису 2019 року, такі терміни не терплять компромісів – вони пишуться з початкових великих, ніби підкреслюючи велич споруди, що парусилася над Подолом три століття.
Ця норма стосується всіх ключових елементів: від називного відмінка до кличного. А тепер розберемося, чому саме так, і зануримося в історію храму, який став символом Києва. Піднімаючись Андріївським узвозом, відчуваєш, як цегляні стіни оживають під сонцем, а купол ніби торкається неба.
Андріївська церква стоїть на Андріївській горі, адреса – Андріївський узвіз, 23. Звідти відкривається панорама Подолу, де Дніпро розливається сріблом. Це не просто будівля, а душа міста, де переплітаються бароко, легенди та сучасні реставрації.
Історія Андріївської церкви: від апостольського хреста до імператорського дару
Легенда веде коріння до часів апостола Андрія Первозванного. За “Повістю временних літ”, саме тут, на київських пагорбах, він нібито встановив хрест, пророкуючи славу майбутньому граду. Перші храми на честь святого з’являлися ще в XI столітті – дерев’яні, скромні, але натхненні вірою. У XVII столітті на горі стояла Хрестовоздвиженська церква, яка згоріла в пожежі.
Справжній розквіт припав на 1744 рік. Імператриця Єлизавета Петрівна, дочка Петра I, відвідала Київ і заприязнилася з містом. На згадку про поїздку вона доручила звести грандіозний храм. Проект створив Франческо Бартоломео Растреллі – геній італійського походження, творець Зимового палацу в Петербурзі. Будівництво тривало з 1747 по 1753 рік (за деякими джерелами – до 1754), на чолі робіт стояв Іван Мічурін. Вартість вражала: 23 500 цеглин, тисячі пудів цвяхів, позолота для бань з 1590 книжок золота.
Освячення відбулося 1767 року, а вже 1768-го церкву передали Київському магістрату. Діяла як парафіяльний храм до 1932-го, коли радянська влада закрила її. Далі – доля музею: з 1935-го філія заповідника, з 1968-го – частина Національного заповідника “Софія Київська”. Реконструкції 1949–1954 (Микола Дьомін), 1965–1967 (Валентина Корнєєва), грандіозна реставрація 2009–2020 завершилася відкриттям 13 грудня 2020-го. Сьогодні це ставропігія Вселенського патріархату, але й досі музей.
Архітектура: бароко на чотирьох стовпах, що тримають небо
Растреллі створив диво інженерії. Церква стоїть без фундаменту – на чотирьох масивних стовпах прямо на скелі Андріївської гори. План хрестовий: довжина 31,7 м, ширина 20,4 м, висота з хрестом – 50 м (до 64 м з підклітами). Центральний купол оточують чотири бані на декоративних вежах – п’ятиверха композиція, що нагадує корабель, готовий плисти над містом.
Зовнішнє оздоблення – цегла з білокам’яними деталями: колони, пілястри, ліпнина. Фасад динамічний, з вигнутими лініями, що грають з вітром. Інтер’єр компактний, без хорів: скромний об’єм наповнений світлом з вікон. Іконостас – шедевр різьблення Йосипа Домашa та Андрія Карловського, фрески Олексія Антропова, Івана Вишнякова. Стіни розписані біблійними сценами, що оживають у золотавому сяйві позолоти.
Унікальність у легкості: споруда ніби ширяє, попри вагу. Підкліти – двоповерхові, з кімнатами для священиків. Реставратори 2020-го повернули автентичні кольори, замінили мережі, очистили підлогу. Тепер церква сяє, як у XVIII столітті.
Правопис Андріївської церкви: велика літера як знак поваги
Уже в перших абзацах ми торкнулися суті: назва пишеться з великої літери в кожному значущому слові. Це § 55 Українського правопису 2019: “Назви пам’яток архітектури, замків, храмів… пишемо з великої букви: Андрі́ївська це́рква, Колізе́й, Поча́ївська ла́вра”. Тут “Андріївська” – прикметник від імені апостола, “церква” – родове слово, але разом вони утворюють цілісну власну назву.
Чому не “андріївська церква”? Бо це узагальнення, а не конкретний храм. Велика літера підкреслює унікальність, як у “Софіївський собор” чи “Золоті ворота”. Правила поширюються на всі відмінки, але форма лишається стабільною. Апостроф у “Андріївська” – стандартний для укр. орфографії перед “і”, “ю” тощо.
Порівняймо з іншими мовами: російською “Андреевская церковь”, але в українській – “і” замість “е”, бо адаптовано до фонетики. Стрес: Андрі́ївська це́рква, що важливо для вимови.
Словозміна назви: таблиця для точності
Щоб уникнути плутанини в текстах, ось повна таблиця відмінювання. Вона базується на стандартних граматичних нормах і словниках.
| Відмінок | Однина |
|---|---|
| Називний | Андрі́ївська це́рква |
| Родовий | Андрі́ївської це́ркви |
| Давальний | Андрі́ївській це́ркві |
| Знахідний | Андрі́ївську це́ркву |
| Орудний | Андрі́ївською це́рквою |
| Місцевий | на/у Андрі́ївській це́ркві |
| Кличний | Андрі́ївська це́ркво |
Джерело даних: goroh.pp.ua. Після таблиці зауважте: у місцевому відмінку додаємо прийменники “на/у”, бо назва конкретна. Це полегшує використання в реченнях на кшталт “відвідуємо Андріївську церкву”. Варіації рідкісні, бо фіксовані правила.
Типові помилки в правописі Андріївської церкви та інших пам’яток
Багато хто пише “андріївська церква” з малої – це найпоширеніша пастка, бо звикли до загальних понять. Насправді, як власна назва, вона вимагає великої, інакше втрачає статус шедевра.
- Мала літера в “церква”: неправильно для конкретної пам’ятки. Порівняйте: “церква в селі” – з малої.
- Без апострофа: “Андреївська”: ігнорування укр. фонетики, тягне з рос. “Андреевская”.
- Неправильне відмінювання: “в Андріївській церкві” – ок, але “до Андріївська церква” – ні, треба родовий.
- Гібридні форми: “Андріївська Церква” з великої тільки в одному – хаос!
Щоб уникнути, перевіряйте правописом 2019. Ці помилки трапляються в текстах блогерів чи новачків, але професіонали тримають марку. Практика: пишіть речення з назвою в різних відмінках – і фіксується автоматично.
Культурне значення: від монет до ЮНЕСКО
Андріївська церква – не просто камінь, а жива ікона Києва. Зображена на монетах НБУ, марках Укрпошти (1999, 2019), картинах Клодта фон Юргенсбурга. Входить до “Софії Київської”, номінована на ЮНЕСКО. У мистецтві – символ бароко, натхнення для поетів і художників.
Сьогодні церква пульсує життям: богослужіння щонеділі о 9:00, віртуальні екскурсії на офіційному сайті andriyivska-tserkva.kiev.ua. Настоятель – єпископ Михаїл (Аніщенко) з 2019-го. З 2018-го – ставропігія Константинопольського патріархату за законом №9208, баланс між молитвою й туризмом.
Сучасність і поради: як відвідати Андріївську церкву в 2026
Після 11-річної реставрації церква сяє: нові мережі, автентичні фрески, підсвічування фасаду. У 2025-му фотофіксації показують ідеальний стан, без нових робіт. Відкрита для туристів, з екскурсіями. Піднімайтеся узвозом рано – уникнете натовпу, насолодитеся панорамою.
Порада: беріть аудіогід з сайту заповідника “Софія Київська”. Влітку – концерти бароко, взимку – різдвяні служби. Контакти: +38 (044) 599-000-5, info@andriyivska-tserkva.kiev.ua. Це місце, де історія торкається серця, а правопис нагадує про повагу до спадщини.
Київ кличе: підійдіть ближче, відчуйте подих бароко. Андріївська церква чекає, пишеться правильно – і враження розквітне.
About the Author
