Генерал-майор Сергій Андрущенко очолював Антитерористичний центр СБУ понад чотири роки, координуючи операції проти диверсантів на тлі повномасштабної агресії. З липня 2021-го як перший заступник голови СБУ він керував боротьбою з терористичними загрозами, а в січні 2026-го пішов з ключових посад у рамках ротацій. Ця фігура викликає суперечки: з одного боку, десятки розкритих змов, з іншого – звинувачення у прикритті сумнівних кадрів. Його кар’єра – це шлях від регіонального оперативника до центрального стратега безпеки.
Народжений у Вінниці 18 березня 1975 року, Андрущенко виріс у місті, де історія переплітається з сучасними викликами. Там, серед подільських пагорбів, юний Сергій обрав професію, що вимагає не лише розуму, а й сталевої волі. Його служба в СБУ стала віддзеркаленням тих часів, коли українська спецслужба еволюціонувала від пострадянської спадщини до інструменту національного опору.
Роль Андрущенка в Антитерористичному центрі СБУ полягала не в гучних арештах на фронті, а в нейтралізації “тихої війни” – підпалах, саботажах і шпигунстві в тилу. За його словами на брифінгах, ворог намагався дискредитувати ТЦК і поліцію, але СБУ зламала ланцюги цих змов. Звільнення в 2026-му стало кульмінацією ротацій, де президент Зеленський оновив верхівку служби, призначивши нових заступників.
Ранні роки: від студента-історика до оперативника
Вінниця 1990-х – це час, коли молода Україна шукала свою ідентичність, а Сергій Андрущенко, ще студент, занурювався в минуле. У 1997-му він закінчив Вінницький державний педагогічний інститут за спеціальністю “Всесвітня історія та основи правознавства”. Ця освіта не просто диплом – вона заклала фундамент для розуміння геополітичних загроз, які згодом стали його щоденною реальністю. Історія вчила розпізнавати патерни агресії, а правознавство – будувати непорушні докази.
Через два роки після випуску, у 1999-му, Андрущенко ступив на службу в органи державної безпеки. Почав у регіональному управлінні СБУ у Вінницькій області – від оперуповноваженого до начальника відділу. Ті роки були сповнені рутинних, але критичних завдань: моніторинг кордонів, протидія контрабанді, перші сигнали про російські впливи. Колеги згадують його як людину з феноменальною пам’яттю на деталі, що дозволяло розплутувати складні мережі.
Цей етап сформував Андрущенка як практичного лідера. Він не сидів у кабінеті – працював на вулицях, збираючи інформацію, яка рятувала життя. Перехід до центрального апарату в 2013-му став логічним кроком для амбітного офіцера, готового до більших битв.
Шлях до центру влади: департамент і заступництво
У Центральному управлінні СБУ Андрущенко швидко піднявся: від заступника начальника управління до керівника Департаменту захисту національної державності. Цей департамент – щит проти внутрішніх загроз, де кожна операція балансує на межі дипломатії та сили. У липні 2019-го його призначили главою департаменту, а вже у листопаді – першим заступником.
Серпень 2020-го приніс зірку генерал-майора указом президента №347/2020. Це звання підкреслювало внесок у розкриття терактів спецслужб РФ, як писав Юрій Бутусов у “Цензор.НЕТ”. Андрущенко став ключовим гравцем у протидії гібридній агресії, коли ворог перейшов від слів до вибухів.
26 липня 2021-го указ президента перемістив його на посаду першого заступника голови СБУ та керівника Антитерористичного центру. Тут розкрилися його стратегічні таланти: координація між підрозділами, оперативні штаби, міжнародна співпраця. АТЦ – це нервовий центр, де секунди вирішують долю міста.
| Дата | Посада | Ключова подія |
|---|---|---|
| 1999 | Оперуповноважений, УСБУ Вінницька обл. | Початок служби |
| 2013 | Заступник начальника управління, ЦУ СБУ | Перехід до Києва |
| 23.07.2019 | Начальник Департаменту захисту держдержавності | Призначення |
| 26.07.2021 | Перший заступник голови СБУ, керівник АТЦ | Ключове підвищення (uk.wikipedia.org) |
| 05.01.2026 | Звільнений | Укази №21/2026, №22/2025 (ukrinform.ua) |
Таблиця ілюструє стрімкий ріст, де кожен крок супроводжувався реальними результатами. Після неї Андрущенко зосередився на антитерорі, де загрози множилися як гриби після дощу.
Антитерористичний центр під його командуванням: щит тилу
Повномасштабне вторгнення 2022-го перетворило АТЦ на форпост. Андрущенко координував відповідь на хвилю диверсій: від дронів над Києвом до саботажу на заводах. Його підрозділи нейтралізували мережі ФСБ, що планували теракти проти ТЦК і адмінбудівель.
На брифінгу 5 лютого 2025-го, разом з головою Нацполіції Іваном Вигівським, він оголосив: СБУ та поліція викрили 497 підпалювачів авто ЗСУ і терористів. “СБУ знищує ворога не тільки на передовій, а й у тилу”, – заявив Андрущенко (armyinform.com.ua). Мета росіян – посіяти хаос, дискредитувати мобілізацію.
Його стиль керівництва – комбінація розвідки та превентивних ударів. АТЦ став ефективнішим: оперативні групи, аналітичні центри, співпраця з НАТО. Але не без втрат – ворог адаптувався, а тиск на службу зростав.
Практичні кейси успіху
- Квітень 2024: Нейтралізація групи ФСБ у Харкові, що планувала підрив ТЦК. АТЦ зібрав докази за тиждень, арешт чотирьох виконавців. Результат: запобігання вибуху, що міг забрати десятки життів.
- Лютий 2025: 497 затримань підпалювачів – масова операція по всій Україні. Андрущенко підкреслив роль координації з Нацполіцією, розкривши мережу з 20 координаторів у РФ.
- Літо 2023: Розкриття саботажу на енергетичних об’єктах. АТЦ перехопив дрони, арештував агентів ГРУ – це врятувало електромережі від блэкауту.
Ці приклади показують, як АТЦ під Андрущенком перетворився на машину превенції, де дані з фронту поєднувалися з тиловою розвідкою.
Скандали: тінь на репутації
Не все було гладко. У лютому 2025-го спалахнула справа Дмитра Козюри, працівника СБУ в АТЦ. ЗМІ (bastion.tv) звинуватили Андрущенка в тому, що він, як кум і друг, гарантував за Козюру попри сигнали внутрішньої безпеки. Козюра нібито мав зв’язки з ФСБ – дядько там, навчання в їхній академії. Внутрішня перевірка рекомендувала не призначати, але Андрущенко наполіг.
Скандал дійшов до Малюка, який “затримував” Козюру для фото. Критики бачать у цьому корупцію: чи не став Андрущенко сліпим до ризиків через особисті зв’язки? Офіційно СБУ не коментувала, але інцидент підірвав довіру. Це не єдиний випадок – ЗМІ згадували подібні плутанини з кадрами.
З іншого боку, прихильники наголошують: у часи війни помилки трапляються, а внесок у антитерор переважає. Андрущенко лишився на посаді до 2026-го, що свідчить про певну лояльність керівництва.
Звільнення 2026: ротація чи очищення?
5 січня 2026-го президента укази №21/2026 та №22/2025 (ukrinform.ua) звільнили Андрущенка з першого заступництва та АТЦ. Замість нього – Олександр Поклад, Андрій Тупіков, Денис Килимник (forbes.ua). Це частина ширшої ротації: Малюка мали звільнити, Хмару призначили в.о. голови.
Причини не озвучені офіційно – типово для спецслужб. Аналітики пов’язують з тиском Заходу на реформи СБУ, скандалами та війною. Андрущенко, ймовірно, перейде на іншу роль у системі, як багато генералів. Його ера в АТЦ завершилася, але спадщина – сотні знешкоджених загроз – лишається.
Уявіть тисячі врятованих авто ЗСУ, уникаючих полум’я, чи ТЦК, що працюють без страху. Андрущенко СБУ – це історія про мужність у тіні, де перемоги тихі, а поразки гучні. Що чекає попереду для нього та служби – покаже час, бо загрози не зникають.
About the Author
