Темрява кордону на Сумщині пронизує холодний вітер, а десь у хащі чути приглушений хрускіт гілок. Троє чоловіків у звичайних куртках і джинсах, з рюкзаками за плечима, перетинають лінію – це типова картина проникнення диверсійно-розвідувальної групи, або ДРГ. Ці тіні війни проникають углиб ворожої території, щоб зібрати дані, підірвати мости чи просто посіяти паніку. ДРГ – це елітний підрозділ спецпризначення чисельністю від 3 до 12 бійців, який діє автономно тижнями, комбінуючи розвідку з актами саботажу.
У сучасній війні, особливо в українському контексті з 2022 року, російські ДРГ намагаються прорватися на північних рубежах, коригуючи вогонь артилерії чи атакуючи логістику. Але українські сили регулярно їх ліквідовують – за оцінками, понад 70% таких груп не досягають мети. Це не просто бійці, а майстри маскування, виживання та хаосу, еволюціонуючи від радянських партизанських тактик до дронів і РЕБ у 2026-му.
Така група несе не тільки фізичну загрозу, а й психологічний тиск: один підрив – і цілі регіони переводять у режим підвищеної готовності, розпорошуючи сили. Розберемо, як вони влаштовані, еволюціонували та чому зараз стали гібридним інструментом війни.
Походження терміну та сутність ДРГ
Диверсійно-розвідувальна група народилася в пеклі Другої світової, коли німці створили “ягдкоманди” – малі загони для полювання на партизан у тилах. Ці 5-10 бійців проникали в ліси, імітували місцевих і нищили опір. Радянські відповідники з’явилися одразу після 1945-го: НКВС формувало лжепартизанські ДРГ проти УПА в Західній Україні та “лісових братів” у Балтії. Вони переодягалися в бандерівців, влаштовували провокації, як різанина в Бариші 1946-го, щоб розпалити ворожнечу між українцями та поляками.
У повоєнні десятиліття ДРГ стали стандартом спецоперацій. Радянські групи в Афганістані 1979-1989-х полювали на каравани з “стінгерами”, витримуючи 40 днів автономії в горах. Британські SAS у Малайї 1950-х зламували джунглі, а американські “зелені берети” у В’єтнамі полювали на В’єтконг. Сьогодні ДРГ – штатний елемент ГРУ РФ чи ССО України, де акцент на асиметричній війні: невелика група паралізує велику армію.
Суть проста, але геніальна: проникнути непомітно, зібрати інфу чи вдарити, вийти. Вони не штурмують, а крадуть перемогу в тіні, змушуючи ворога марнувати ресурси на пошуки привидів.
Структура ДРГ: хто стоїть за ролями
Серце будь-якої ДРГ – командир, досвідчений офіцер з ГРУ чи еквівалента, який планує маршрут, розподіляє ролі та тримає зв’язок через шифровані канали. За ним – 2-3 розвідники з тепловізорами та камерами, що фіксують позиції, конвої чи склади. Сапери з ТНТ і мінами МОН-50 готують “подарунки” для мостів чи доріг, а снайпери чи стрільці забезпечують прикриття.
Чисельність гнучка: для розвідки вистачить 3-4, для диверсії – до 12. Бійці – елітні спортсмени чи мисливці, що витримують марш-кидки 50 км на добу з 40 кг вантажу. Підготовка жорстока: парашутні стрибки, підводне плавання, альпінізм, симуляція допиту. У РФ набирають з ВДВ – татуювання “ВДВ” видає їх одразу.
Ця структура робить ДРГ неуловимою: кожен – універсал, але з спеціалізацією. Без командира група сліпа, без сапера – беззуба.
Завдання ДРГ: від шпигунства до терору
Перше і ключове – розвідка: фото, відео позицій ЗСУ, маршрутів логістики, навіть метеодані для артилерії. Друге – диверсії: підрив залізниці, електропідстанцій чи складів боєприпасів. Один міток мосту блокує ешелони на тижні, змушуючи перекидати сили.
Третє – деморалізація: атаки на патрулі, поширення паніки через фейки чи вибухи в тилу. Російські ДРГ у 2022-му сіяли хаос у Києві, маскуючись під цивільних. Четверте – коригування вогню: дрони передають координати для “Градов” чи “Ланцетов”.
Тактика хитра: проникнення пішки через болота, парашутами чи підводою. Автономність – ключ: сухпайки на місяць, фільтри для води, РЕБ проти дронів. Виходять тим же шляхом або евакуюються на авто без номерів.
- Розвідка: спостереження 24/7, фіксація цілей для удару.
- Диверсія: мінування доріг, саботаж енергетики – ефект на місяці.
- Психологічний тиск: вбивства патрульних, щоб сіяти страх.
- Координація: зв’язок з фронтом для точних обстрілів.
Після списку стає ясно: ДРГ – не фронтова сила, а скальпель для тилу. Ці завдання роблять їх універсальними, але вразливими до пильності.
ДРГ у російсько-українській війні: реалії з 2022-го
З перших днів повномасштабного вторгнення російські ДРГ з ГРУ намагалися прорватися в Київ, але провалилися через мобілізацію цивільних. У Роздільній Одеської області 2022-го знайшли групу з мапами аеродромів. З 2023-го фокус сів на північ: Сумщина, Харківщина – понад 60 спроб, більшість ліквідовано прикордонниками.
У 2025-му активність зросла: групи маскувалися під ремонтників залізниці в Покровську, координували FPV-дрони. 22 лютого 2026-го 147-ма бригада рознесла ДРГ артилерійським ударом. На півдні, біля Херсона, ЗСУ топлять човни з диверсантами. Українські ДРГ відповідають рейдами в Бєлгород, нищачи склади – симетрична відповідь.
Статистика вражає: за даними ЗМІ, у 2025-му понад 70% російських груп знищено на підході. Це через дрони, датчики та пильність locals. Українські сили перетворили кордон на м’ясорубку для тіней.
| Характеристика | Російські ДРГ | Українські ДРГ (ССО) |
|---|---|---|
| Чисельність | 3-10 осіб | 3-12 осіб |
| Технології | Дрони “Ланцет”, АК-74, базовий РЕБ | FPV-дрони, Javelin, Starlink, просунутий РЕБ |
| Успішність 2025-2026 | Низька (~30%) | Висока (рейди в РФ) |
| Фокус | Прикордонні прориви, терор | Саботаж логістики в тилу |
Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org та ukrinform.ua. Порівняння показує технологічний розрив: Україна інтегрувала НАТО-стандарти, РФ застрягла в совку.
Озброєння ДРГ: від ножа до дронів
Базовий арсенал – тиха зброя: АК-74М з глушниками, СВД для снайперів, пістолети “ПМ”. Саперний набір: ТНТ, детонатори, міни-розтяжки, гранати РГД-5. Рюкзак 40-50 л вміщує все: ночники, GPS, радіостанції з шифром.
Сучасний апгрейд – дрони: квадрокоптери для розвідки, FPV для ударів. Тепловізори виявляють патрулі за кілометр. Екіп: мультикам, берці, аптечки з морфіном. Жінки в групах маскуються під біженок – гендерний трюк РФ.
Цей набір дозволяє діяти непомітно, але видає: специфічні татуювання чи акцент на допиті.
Аналіз трендів ДРГ у 2025-2026 роках
2025-й приніс гібридизацію: російські ДРГ координують атаки з “Шахедами”, проникаючи залізницею під виглядом робітників. У січні 2026-го фіксують спроби з Придністров’я – ризик наростає. Українські сили відповідають пастками: датчики руху, AI-дрони, що сканують теплу.
Ключовий тренд – технології: РЕБ глушить ворожі дрони, супутниковий зв’язок замінює радіо. Статистика: спроби зросли на 20% проти 2024-го, але ефективність впала до 25% через українські БПЛА. Майбутнє – автономні роботи та кібердиверсії, де ДРГ хакерить мережі.
Цей зсув робить війну тилів інтенсивнішою за фронтову – один дрон від ДРГ блокує шосе на дні.
Тренди підкреслюють: хто опанує tech, той виграє тіні. Україна лідирує, інтегруючи дрони в кожну групу.
Протидія ДРГ: від цивільних до елітних підрозділів
Для locals ключ – пильність: група в цивільному без багажу, авто без номерів, нічні пересування. Повідомляйте 102 чи Telegram-боти прикордонників. Військові ставлять датчики, патрулі з собаками, дрони на 24/7.
- Виявлення: тепловізори, акустичні сенсори в лісах.
- Пастки: фальшиві конвої для приманки.
- Ліквідація: артилерія чи FPV за координатами.
- Контррозвідка: перевірка “біженців” на татуювання.
Після дій – аналіз: телефони дають плани. Це цикл, що робить прориви неможливими. Ви не повірите, але один дзвінок від бабусі в селі врятував тисячі життів на Сумщині.
ДРГ еволюціонують, але пильність і tech тримають їх у шорах. Війна тіней триває, з новими вивертами щомісяця.
About the Author
