Біль у животі, що накочує хвилями під час місячних, ніби хтось стискає нутро гарячими клещами, часто списують на “звичайні справи жіночої природи”. Але якщо цей біль не вщухає, супроводжується рясними виділеннями чи втомою, яка висмоктує сили, це може бути ендометріоз. Захворювання, коли тканина, подібна до слизової матки, оселяється поза її межами, вражає кожну десяту жінку репродуктивного віку. Виявити його можна за допомогою уважного спостереження за симптомами, трансвагінального УЗД та, за потреби, лапароскопії – золотого стандарту діагностики.
Середній час від перших ознак до підтвердження діагнозу тягнеться 4–12 років, але сучасні підходи скорочують цей шлях. Почніть з гінеколога: детальний анамнез, огляд і базове УЗД часто дають перші підказки. Якщо кісти на яєчниках чи потовщення тканин видають себе, переходьте до глибшого обстеження. Раннє виявлення не лише полегшує біль, а й зберігає фертильність.
Ця невидима пастка організму не завжди кричить про себе одразу. Іноді вона ховається за маскою втоми чи безпліддя, але розуміння сигналів тіла дозволяє вчасно вдарити по тривозі.
Що таке ендометріоз: тканина, яка бунтує проти тіла
Уявіть ендометрій – ту м’яку, живу слизову всередині матки, яка щомісяця готується до вагітності й відшаровується кров’ю. При ендометріозі ця тканина, або схожа на неї, мігрує кудись геть: на яєчники, труби, кишечник чи навіть легені. Вона реагує на гормони циклу так само – набрякає, кровоточить, викликаючи запалення, рубці та адгезії, ніби сад, зарісши колючим бур’яном.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я станом на 2025 рік, ендометріоз торкається 190 мільйонів жінок світу, або 10% репродуктивного віку. В Україні цифри подібні – до 50% безплідних пацієнток мають цю патологію. Причини загадкові: генетика, ретроградна менструація, імунні збої чи екологічні фактори грають роль, але точної формули немає. Воно естроген-залежне, тому симптоми вщухают у менопаузі, але не зникають назавжди.
Цікаво, що хвороба не обирає: від підлітків з першою менструацією до жінок за 40. Раннє менархе, короткий цикл чи сімейна історія – червоні прапорці. Розуміння суті допомагає не ігнорувати сигнали, бо ігнор перетворює дискомфорт на хронічний кошмар.
Перші тривожні сигнали: симптоми, які видають ендометріоз
Хвиля гострого болю внизу живота за день-два до місячних, що змушує ковтати знеболювальне жменями, – класика. Дисменорея вражає 70–90% хворих, посилюючись з роками. Біль тягнеться в поперек, стегна, ніби коріння розростається по нервах.
Не менш підступні нециклічні прояви: постійний тазовий біль, що заважає сидіти чи ходити, втома, яка валить з ніг, нудота під час циклу. Близько 30% скаржаться на диспареунію – біль при сексі, глибокий, ніби укол спицею. А рясні місячні з темними згустками чи мажучі виділення між ними – ще один дзвіночок.
Перед початком списку типових скарг згадайте: ці симптоми циклічні, прив’язані до гормонів. Ось вони в деталях:
- Біль під час менструації: не просто коліки, а інтенсивний, що не реагує на стандартні НПЗЗ, триває 3–7 днів.
- Хронічний тазовий біль: щоденний, посилюється при фізнавантаженнях, супроводжується здуттям живота.
- Проблеми з кишечником чи сечовиділенням: дисхезія (біль при дефекації), дискорексія, кров у калі чи сечі під час циклу.
- Безпліддя: у 25–50% випадків, бо рубці блокують труби чи порушують овуляцію.
- Емоційний фон: тривога, депресія – через хронічний біль і стрес.
Після цих проявів важливо не чекати дива: запишіть симптоми в щоденник циклу. Це полегшить лікарю картину і прискорить шлях до УЗД.
Де ховається ендометріоз: локалізації та специфічні ознаки
Найчастіше – на яєчниках, де утворюються “шоколадні кісти” (ендометріоми), наповнені густою кров’ю. Біль пульсує з одного боку, УЗД бачить темні плями. Генітальний ендометріоз (80%) – на матці, трубах, зв’язках.
Глибокий (deep infiltrating endometriosis, DIE) проникає в кишечник, сечовий міхур чи сечоводи: біль при туалеті, циклічна діарея чи запори, набряк ніг від тиску на судини. Екстрагенітальний – рідше, але підступніший: у легенях катаменіальний пневмоторакс з кашлем кров’ю, у діафрагмі – біль у плечі.
У підлітків симптоми маскуються під “юнацькі капризи”: важка дисменорея з блювотою. Раннє виявлення тут критичне, бо прогресують швидше. Кожна локалізація диктує свої тести: для кишечника – колоноскопія, для легень – КТ.
Кроки до точного діагнозу: методи виявлення ендометріозу
Все починається з візиту до гінеколога. Анамнез – ключ: циклічність болю, сімейний анамнез, спроби завагітніти. Бімануальний огляд пальпує вузли чи фіксованість матки.
Перший інструмент – трансвагінальне УЗД з експертним доплером: виявляє кісти (чутливість 90% для ендометріом), DIE. МРТ – для глибоких уражень, точність до 95%. Кровові тести (CA-125) підвищені, але неспецифічні.
Ось порівняльна таблиця методів діагностики:
| Метод | Чутливість | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|---|
| Трансвагінальне УЗД | 80–95% | Доступне, неінвазивне, динаміка | Пропускає поверхневий ендометріоз |
| МРТ малого тазу | 90–95% | Візуалізує DIE, адгезії | Дороге, не всюди доступне |
| Лапароскопія з біопсією | 100% | Золотий стандарт, лікування одразу | Інвазивна, анестезія |
Джерела даних: рекомендації ESHRE 2022, протокол МОЗ України. Після таблиці переходьте до емпіричного лікування, якщо симптоми яскраві, але лапароскопія – для підтвердження.
Лапароскопія не лише діагностує, а й лікує: видаляє вогнища, розтинає адгезії.
Стадії ендометріозу: від непомітних плям до тотального хаосу
Класифікація rASRM ділить на I–IV стадії за площею ураження, глибину, наявність кісти. I стадія – мінімальна, поверхневі імплантати <1 см, безсимптомна часто. IV – глибокі інфільтрати >5 см, з рубцями, безпліддям.
Стадія визначається під час лапароскопії: бали за локалізацією. Рання (I–II) реагує на гормони, пізня потребує хірургії. У 2025 глобальні дані показують пік у 20–24 роки.
Типові помилки при виявленні ендометріозу
Ігнор “нормального” болю: “Усі так страждають” – затримує діагноз на роки. Самолікування знеболювальними маскує проблему.
- Пропуск УЗД: думаєте, що біль – від стресу, а не кісти.
- Ігнор безпліддя: списуєте на “невдачу”, не перевіряючи труби.
- Страх лапароскопії: відкладаєте, бо “операція страшна”, але вона мінімально інвазивна.
- Неправильні тести: CA-125 нормальний не виключає хворобу.
Уникайте цих пасток: ведіть щоденник, йдіть до фахівця одразу. Раннє втручання повертає контроль над життям.
Диференціальна діагностика: відсіяти схожі хвороби
Біль плутають з апендицитом, IBS чи фібромами. Дисменорея – від аденоміозу, безпліддя – від СПКЯ. Ключ – циклічність: тільки ендометріоз танцює під гормони.
- Збір анамнезу: циклічні vs постійні симптоми.
- УЗД/МРТ: кісти vs поліпи.
- Лабораторія: CA-125, але з CRP для запалення.
- Ендоскопія: для кишечника/шлунка.
Диференціал рятує від помилок: 30% “ендометріозів” виявляються іншими патологіями.
Ендометріоз і репродуктивне здоров’я: безпліддя під прицілом
До 50% безплідних мають ендометріоз: токсини від вогнищ отруюють яйцеклітини, рубці блокують. Раннє УЗД + лапароскопія підвищують шанси на ЕКЗ.
Жінки з I–II стадією завагітніють природно частіше після видалення. Гормони пригнічують, але не для плануючих вагітність.
Свіжі горизонти: тренди діагностики 2025–2026
Нові біомаркери в крові – мікроРНК, тести на менструальну кров – обіцяють неінвазивність. У 2026 Yale та інші анонсують кров’яні тести з точністю 90%. В Україні – фокус на УЗД-експертах і МРТ.
Мультидисциплінарний підхід: гінеколог + психолог + фізіотерапевт. Самоконтроль: аплікації для циклу, йога для болю.
Не відкладайте: один візит може розірвати ланцюг болю.
Тіло сигналізує – слухайте уважно, і ендометріоз втратить владу. Сучасна медицина на вашому боці, з інструментами, що стають точнішими щороку.
About the Author
