Харківські вулиці, просякнуті туманом і таємницями, народили унікальний феномен: двох чоловіків, чиї імена злилися в одному псевдонімі, а фантазії оживили міфи, космос і сучасні мегаполіси. Дмитро Громов і Олег Ладиженський, відомі як Генрі Лайон Олді, перетворили наукову фантастику на філософські епоси, де кожен удар меча відлунює питаннями про долю людини. Їхні романи — це не просто пригоди, а дзеркала, в яких відбивається хаос світу, від античних героїв до воєнних реалій сьогодення. За тридцять п’ять років дует видав понад шістдесят оригінальних книг, загальним накладом у два мільйони примірників, і продовжує творити, попри гуркіт війни.
Дмитро Громов: шлях від лабораторії до епічних світів
Дмитро Євгенович Громов з’явився на світ 30 березня 1963 року в Сімферополі, де сонце Кримського півострова ще не віщувало бурхливого життя попереду. У п’ять років родина переїхала до Севастополя, а в 1974-му оселилася в Харкові — місті, що стало для нього лабораторією ідей. Закінчивши Харківський політехнічний інститут з відзнакою за фахом інженера-хіміка, Дмитро працював у науково-виробничому об’єднанні «Карбонат», а згодом у аспірантурі на кафедрі загальної та неорганічної хімії. Хімія навчила його змішувати елементи в нові сполуки — так само, як у романах він поєднує міфологію з наукою.
У 1992–1995 роках Громов редагував харківське видавництво «Реванш», де перші іскри літературного вогню спалахнули яскравіше. З 1996-го — професійний письменник, одружений з 1989 року, батько сина, який нині служить у Збройних силах України. Карате — його пристрасть, чорний пояс нагадує про дисципліну, необхідну для створення гігантських циклів на кшталт «Ойкумена». Дмитро — той, хто задає ритм: точний, як формула, але з вибухом креативності в кожному абзаці.
Олег Ладиженський: режисер, що оживив античні сцени
Олег Семенович Ладиженський, народжений 23 березня 1963-го в Харкові, виріс серед театральних декорацій свого міста. Закінчивши Інститут культури з відзнакою в 1984-му, він одразу взявся за режисуру в студії «Пелікан», поставивши десяток вистав, включно з адаптаціями Стругацьких — «Важко бути богом» і «Жиди міста Пітера». Лауреат II Всесоюзного фестивалю театральних колективів 1987 року, Олег вплів драму в фантастику, роблячи героїв живими, як акторів на сцені.
Чорний пояс з контактного карате-до другого дану, статус судді республіканської категорії, віце-голова Товариства любителів бойових мистецтв — це не просто хобі, а метафора його творчості: точні удари слів по свідомості читача. Одружений з 1984-го, батько доньки, Олег пише поезію, співає пісні, виконує аудіокниги. Під час війни його вірші — як балади з фронту, сповнені болю й надії. З 1996-го профі у літературі, але театр лишився в крові: романи Олді — це вистави з багатошаровими ролями.
Зародження дуету: від театру «Пелікан» до псевдоніму Олді
Доля звела їх у театрі «Пелікан»: Дмитро приніс п’єсу, яку відхилили, але залишився актором. Спілкування переросло в ідею співавторства — надто довге «Громов і Ладиженський» не пасувало для обкладинок. З анаграми імен — ОЛег + ДІма = ОЛДІ — і початковими прізвищ Г(ромов) Л(адиженський) народився Г. Л. Олді. Видавець зажадав розшифровки: Генрі Лайон — звучне, англійське, з присмаком пригод. Так у 1990-му з’явився псевдонім, що став брендом. Згідно з oldie.world, це рішення полегшило запам’ятовування, але додало шарму містики.
Перші кроки — переклади зарубіжної фантастики 1991–1993, заснування майстерні «Другий млинець» (понад сто книг видано). З 1993-го — дебютні романи в харківських видавництвах, з 1996-го — московське «Ексмо», з 2012-го — «Азбука». У 1999-му вони започаткували фестиваль «Зоряний міст» у Харкові, що тривав до 2012-го, зібравши тисячі фанатів.
Творчий доробок: цикли, що перевертають свідомість
Понад шістдесят романів — від фентезі до космічної опери. Ось ключові цикли, перед якими бліднуть конкуренти:
- Ахейський цикл («Герой має бути один», «Одіссей, син Лаерта»): міфи Давньої Греції оживають у філософських баталіях. Одіссей — не просто мандрівник, а символ вибору між богами й людиною.
- Кабірський цикл («Шлях меча», «Дайте їм померти», «Я візьму сам»): середньовічний світ, де мечі рублять ілюзії. У 2024-му «Я візьму сам» вийшов українською від «Фоліо» — благодійне видання з ілюстраціями.
- Ойкумена: велетенська космічна сага в п’ятнадцяти книгах, де майбутнє переплітається з давниною. Герої блукають галактикою, шукаючи сенс у хаосі.
- Чиста Земля («Короп і дракон»): альтернативна Японія, де самураї борються з драконами долі. Повний цикл українською — свіжий реліз.
- Вогні великого міста: магічний реалізм Харкова, де вулиці шепочуть таємниці. «Нам тут жити» — дует з Валентиновим.
Після списку — уточнення: кожен цикл — не серія пригод, а розлога панорама, де персонажі еволюціонують, як у реальному житті. Твори перекладено французькою, польською, чеською; оповідання друкували в США, Китаї, Ізраїлі.
| Цикл | Ключові твори | Теми |
|---|---|---|
| Ахейський | Одіссей…, Герой… | Міф vs реальність |
| Ойкумена | Дитя…, Клинки… | Космос і доля |
Джерела даних: esu.com.ua та oldie.world. Ці цикли показують еволюцію: від локальних міфів до галактичних війн.
Філософський бойовик: унікальний стиль дуету
Олді винайшли жанр «філософського бойовика» — динамічні сюжети з глибоким підтекстом, центон (колаж класичних текстів). Вчителі — Стругацькі та Желязни: герої не героїзують, а сумніваються, страждають, обирають. Психологія в екстремальних умовах змушує читача переосмислити себе. Їхні книги — як карате-поєдинок: блискавичні удари і паузи для роздумів. Проблеми: відповідальність творця, віра, расизм, вибір добра й зла.
Нагороди: від «Зоряного мосту» до європейського Олімпу
Понад двісті премій. Топ — ESFS Award 2006 на EuroCon у Києві: найкращі фантасти Європи. Російські: «Зиланткон», «Сигма-Ф», «Мир фантастики». Українські: Національна премія з фантастики, «Золотий письменник України».
Сьогодення війни: номінації, поезія та стійкість
З 2022-го евакуйовані з Харкова, але творять. Номінація на BSFA 2024 за «Невідомий художник» — перша для українців, оповідання про ШІ, мистецтво й агресію росії (антологія «The Digital Aesthete»). Новинки: «Чорна поземка» (2024, «Фоліо»), поетичний суперомнібус «Вірші війни» (2022–2025), цикл «Мале коло» про війну. Благодійні видання, аудіо, пісні — Олег співає в Львові. Планують «Короп, дракон і журавель».
Цікаві факти про Генрі Лайон Олді
- Обидва — майстри карате з чорними поясами, судді та інструктори.
- Випустили три CD з піснями та рок-оперу «Broken Circle» англійською.
- Жартівлива біо псевдоніму: сер Генрі народився 1945-го в Англії, поневірявся Гімалаями й Монголією.
- Син Громова — у ЗСУ; дует жертвує на ЗСУ з продажів.
- Переклади в Китаї («Ойкумена») тривають досі.
Генрі Лайон Олді — не просто автори, а провідники в світи, де фантастика лікує душу. Їхні герої шепочуть: обирай шлях, бийся, але думай. А дует продовжує писати, ніби завтра — нова битва за Україну.
About the Author
