Глобальний Південь: сила, що переписує правила гри

Країни Глобального Півдня об’єднують понад шість мільярдів людей – це вісімдесят відсотків населення планети, де пульсує серце майбутнього економічного зростання. Від густих джунглів Амазонії до гамірних вулиць Мумбаї, ці держави, позначені Світовим банком як країни з низьким чи середнім доходом, формують новий полюс сили в багатополярному світі. Вони не просто “розвиваються” – вони диктують умови в торгівлі, кліматі та геополітиці, змушуючи Захід переосмислювати старі правила.

Цей термін, народжений у 1969 році в есе Карла Оглесбі про домінування Півночі, давно переріс географічні межі: Китай та Індія, гігантські економіки Північної півкулі, стали його лідерами. Сьогодні Глобальний Південь – це Африка, Латинська Америка, Азія без Японії та Південної Кореї, де народжуються гіганти на кшталт БРІКС+, що налічує вже одинадцять членів станом на 2026 рік. Їхня економічна вага сягає половини глобального ВВП за паритетом купівельної спроможності, а зростання – удвічі швидше за “Північ”.

Але за блиском мегаполісів ховаються виклики: від кліматичних катастроф у Бангладеш до боргових пасток у Замбії. Ці країни прагнуть не милості, а справедливості – реформ ООН, МВФ і справедливого розподілу кліматичних фінансів. Розповідаю, як цей Південь змінює світ, з прикладами, цифрами та реальними історіями, що оживають на екранах смартфонів мільярдів.

Історія: від колоніальних ланцюгів до голосу мільярдів

Уявіть карту світу 1950-х: Європа та США панують, а Азія з Африкою тремтять під ярмом колоній. Термін “Третій світ” з’явився 1952 року в статті Альфреда Сові – для держав поза блоками США та СРСР. Бандунзька конференція 1955-го в Індонезії зібрала 29 країн, проголосивши “Південно-Південну солідарність” проти неоколоніалізму.

Ключовий момент – 1964 рік, коли Group of 77 (G77) в Женеві об’єднала 77 держав для боротьби за Новий міжнародний економічний порядок. До 2026-го G77 розрослася до 134 країн, домінуючи в Генасамблеї ООН. Лінія Брандта 1980 року, намальована у звіті Віллі Брандта, чітко розділила світ на 30° пн. ш.: Північ – багаті, Південь – бідні. Але реальність еволюціонувала: глобалізація перенесла фабрики до Азії, а нафтові ембарго 1973-го дали перші доходи.

У 2000-х “Глобальний Південь” витіснив “Третій світ” як менш ієрархічний. За даними uk.wikipedia.org, до 2013-го термін згадувався в сотнях публікацій щороку. Сьогодні це не просто мітка – символ опору, де Бразилія з Індєю вимагають місць у Раді Безпеки ООН.

Хто входить: від гігантів до острівних держав

Глобальний Південь – це не моноліт, а мозаїка з 130+ країн, де домінують Африка (54 держави), Латинська Америка (33), Азія (понад 40 без “азійських тигрів”). Виключення вражають: Сінгапур з Гонконгом – “Південь” за UNCTAD через статус малих островів, попри високий ВВП на душу.

Ось ключові гравці. Перед таблицею варто зазначити: за даними IMF жовтня 2025, emerging economies (переважно Південь) генерують 61% глобального ВВП PPP.

Джерела даних: IMF.org, World Bank. Ця таблиця ілюструє домінування Азії, але Африка (Нігерія, Єгипет) наздоганяє з 11 найшвидшими економіками світу 2025-го. Перехід від сировини до tech: Індія запускає місії на Місяць, Нігерія – fintech-унікорн.

Економічна міць: від сировинних гігантів до tech-лідерів

Глобальний Південь – двигун зростання: 4-5% щорічно проти 1.6% у розвинених країнах (IMF 2025). Китай, з 37 трлн ВВП PPP, перевершив США; Індія обжене Японію. Африка, з населенням 1.5 млрд, стане центром робочої сили – до 2050-го чверть світу.

• Азія домінує: Індія експортує софт на мільярди, В’єтнам – фабрики Apple. Емоційний сплеск: у Делі fintech-революція робить банківські послуги доступними для селян.
• Латинська Америка: Бразилія – соя та нафта, Мексика – “nearshoring” від США. Але борги душать: Аргентина платить 50% бюджету відсотками.
• Африка: Нігерія – перше місце за fintech-інвестиціями, Кенія – M-Pesa революціонізувала платежі. Проте 40% живе за межею бідності.

Виклики реальні: залежність від Китаю (борги на 1 трлн USD), кліматичні втрати (5% ВВП щорічно). Та Південь відповідає: БРІКС Банк видає кредити в юанях, уникаючи доларових санкцій.

Політична роль: БРІКС+ як альтернатива G7

Одинадцять членів БРІКС+ (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР + Єгипет, Ефіопія, Іран, ОАЕ, Індонезія, Саудівська Аравія з 2024-2025) – 45% населення, 35% ВВП. Саміт 2025 у Ріо фокусувався на реформах МВФ; Індія очолить 2026-го з темою “Стійкість та інновації”.

1. Нейтралітет у війнах: 143 країни ООН підтримали Україну 2022-го, але утрималися від санкцій проти РФ.
2. Реформи глобальних інститутів: G77 блокує резолюції без консенсусу.
3. Торгівля: Китай – топ-партнер Африки (300 млрд USD), Індія – зерно для Африки.

Це не антизахідний блок, а прагматики: Індія купує нафту в РФ, але QUAD з США. Емоція: у Преторії вуличні протести проти “подвійних стандартів” Заходу в Газі.

Клімат: жертви, що стають лідерами

Південь страждає найгірше: повені в Пакистані 2022-го – 10% ВВП втрат. Викиди – 20% глобальних, але історично 10% проти 80% Півночі. COP30 у Бразилії 2025-го (Белем) дала 300 млрд USD річного фінансування – перемога G77.

“Кліматичний колоніалізм” – термін, що лунає від Найробі до Ла-Паса. Бразилія веде “фонд Амазонії”, Індія – сонячні альянси. Україна тут союзник: війна РФ – екологічна катастрофа, Південь підтримує репарації.

Культурний вибух: від Боллівуду до афробітів

Netflix заповнений серіалами з Нігерії, TikTok танцює під афробіти. Боллівуд – 100 млрд USD індустрія, K-pop з Півдня? Ні, південнокорейський, але J-pop з Індії. Молодь – 60% населення – диктує тренди: індійські стартапи, бразильський футбол.

Міграція: 280 млн у Півночі з Півдня – ремітиси 800 млрд USD. Культура зцілює рани колоніалізму, народжуючи глобальну ідентичність.

Чому Глобальний Південь важливий для України

143 голоси за резолюцію ООН 2022-го – від Індії до ПАР. Торгівля: зерно до Єгипту (10 млн т), IT для Кенії. Дипломатія: “формула миру” на Мальті з 60 країнами Півдня. Виклики: антизахідні настрої від РФ-пропаганди, але історії депортацій дітей чіпають.

Поради: посилити зерновий коридор, ділитися “Дією”, боротися з колоніалізмом РФ в Африці. Майбутнє – партнерство: Україна як міст між Європою та Півднем, де сонце Азії освітлює шлях до миру.

Глобальний Південь не чекає – він будує. Його ритм – барабани Африки з мелодіями боллівуду – лунає все гучніше, запрошуючи світ до танцю змін.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts