Хто склав першу настінну карту України

У вирі революційних подій 1917–1918 років, коли українці нарешті відчули подих незалежності, з’явилася карта, що оживила мрії про єдину державу на стінах шкільних класів. Степан Рудницький, видатний географ і патріот, уклав першу настінну карту України – величезний аркуш у масштабі 1:1 000 000, надрукований у Львові Науковим товариством імені Шевченка. Ця робота не просто фіксувала рельєф і річки: вона малювала кордони майбутньої нації, ніби шепочучи кожному школяру про велич рідної землі.

Рудницький витратив роки на польові вимірювання, етнографічні студії та аналіз архівів, аби кожна кривина Дніпра чи височина Поділля відповідали дійсності. Карта розміром близько 100 на 70 сантиметрів ідеально пасувала для шкільних стін, стаючи першим візуальним підручником з української географії. Вона не просто зображувала територію – формувала національну ідентичність у юних умах.

Від давніх начерків до перших детальних мап: шлях картографії України

Ще в античні часи грецькі мандрівники, як Геродот чи Птолемей, фіксували причорноморські степи на пергаментах, але ці начерки охоплювали лише узбережжя. Середньовічні переписувачі “Географії” Птолемея у 1482 році вперше спробували зобразити всю українську територію, та й то схематично, з фантастичними горами та вигаданими річками.

Справжній прорив стався в XVII столітті. Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, служивши польському королю, об’їздив українські землі з теодолітом у руках. У 1639 році він намалював рукописну “Tabula Geographica Ukrainska”, а в 1648-му – “Генеральну карту України”, гравюру Вільгельма Гондіуса. Ця мапа розміром 42 на 54 сантиметри фіксувала 1293 об’єкти: від козачкових зимівників до фортець на Дніпрі. Боплан не називав її “настінною”, але її деталі – річки, ліси, міста – стали основою для європейських атласів. За даними uk.wikipedia.org, це перша спеціалізована карта “України від Московії до Трансільванії”.

Проте ці карти були елітарними: для королівських кабінетів, не для шкільних стін. Українські землі розпорошувалися по мапах Польщі, Московії чи Османської імперії, без єдиного погляду. Лише з початком національного відродження з’явилася потреба в власній, всеосяжній настінній карті.

Степан Рудницький: від гімназиста до творця української географії

Народжений 1877 року в Перемишлі, Степан Рудницький виріс у родині вчителя, де книги про далекі світи були повсякденністю. Навчався у Львові, Відні, Берліні, став доктором філософії 1901-го. Як професор Львівського університету, він не просто викладав – запалював студентів любов’ю до рідної землі. У 1916-му опублікував “Україну з політично-географічного становища”, де аргументував етнографічні кордони від Сяну по Дунай.

Рудницький став піонером української картографії: перші карти українською мовою, етнографічні схеми, підручники. Він очолював Український науково-дослідний інститут географії і картографії в Харкові 1927-го, створив школу географів. Та трагедія нависла 1933-го: арешт НКВД, табори, розстріл 1937-го в Сандармоху. Реабілітований 1965-го, його спадщина ожила в незалежній Україні.

Його карти – не сухі лінії, а інструмент боротьби. Під час Першої світової та революції Рудницький фіксував українські етнічні простори, аби довести світові: Україна – не провінція, а нація з чіткими межами.

1918 рік: революція і народження настінної карти

Коли Центральна Рада проголосила незалежність, Рудницький, емігрувавши до Відня, поспіхом удосконалював ескізи. 1918-го у Львові вийшла “Стінна фізична карта України” – перша велика шкільна мапа всієї етнічної території. Видавець – НТШ, масштаб 1:1 000 000 дозволяв бачити кожен горб і струмок.

Контекст був вибуховим: Берестейський мир обіцяв українські землі, але більшовики та поляки чатували. Рудницький використав дані польових робіт, австрійських топографів і власні етнографічні карти 1915–1917 років. За likbez.org.ua, паралельно в Відні Freytag & Berndt надрукували “Карту України” 100×70 см – оглядову версію для дипломатів.

Ця карта стала зброєю в інформаційній війні: її копії розсилали до Парижа, Лондона, аби показати етнічні реалії.

Рельєф, річки, кордони: що ховає перша настінна карта

На мапі оживають Карпати з густими лісами, Поліська пуща, Дніпровські пороги. Рудницький позначив мінімальні (суцільно українські) та максимальні (змішані) етнічні межі – від Карпат по Кубань. Рельєф витриманий у гіршахах: зелені тони для низовин, коричневі для височин.

Ключові особливості: позначено 200+ міст, річки з притоками, кліматичні зони. Етнографічний шар – червоні лінії українських поселень. Абзац з переходом: А тепер уявіть учня 1918-го, що вдивляється в цю мапу, мріючи про єдність.

Таблиця нижче порівнює з ранніми мапами. Перед таблицею: Для наочності ось порівняння ключових карт.

Джерела даних: uk.wikipedia.org, baitsar.blogspot.com. Ця таблиця підкреслює еволюцію: від іноземних описів до національного продукту.

Карта як символ: вплив на освіту і боротьбу за державність

У галицьких школах ця мапа замінила польські атласи, навчаючи дітей бачити Україну цілісною. Рудницький видав підручники “Коротка географія України”, де карта ілюструвала розділи. Вона оживила національну свідомість у часи, коли кордони малювали чужинці.

У Харківському інституті 1920-х Рудницький масштабував ідею: нові атласи, геоморфологічні карти. Навіть у таборах він начеркав таємні мапи. Сьогодні репринти 1918-го використовують у школах, нагадуючи про корені.

Спадщина Рудницького у сучасній Україні

У 2020-х цифрові версії його карт інтегрували в Google Maps шари, етнографічні дані оживають у GIS. Меморіали в Перемишлі, Харкові, Сандармоху вшановують географа. Його концепція “від Сяну до Дону” надихає дипломатів.

Рудницький довів: карта – не папір, а зброя нації. Його настінна мапа 1918-го досі шепоче про нездійснені мрії, спонукаючи до нових звершень. А ви розгортали старовинні мапи? Вони ховають історії, варті оповіді.

Спадщина Рудницького – ключ до розуміння сучасних кордонів і гордості за землю.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts