Хто зображений на портреті: розпізнаємо ключові постаті української історії

Портрет Богдана Хмельницького миттєво впізнається за лисуватим обличчям, густими сивими вусами та люлькою в руках – це класична гравюра, яка стає першим асоціативним образом у тестах НМТ з історії України. Поруч часто з’являється Тарас Шевченко з пронизливим поглядом темних очей, пишною чорною бородою та виразом тихої болючої сили, намальований у реалістичному стилі XIX століття. А Григорій Сковорода дивиться мудро й просто, з сивою бородою, в скромному одязі мандрівного філософа, ніби запрошуючи до роздумів про сенс життя.

Ці образи не випадкові: вони витримані в тестах, бо втілюють переломні моменти української долі – від козацьких війн до культурного відродження. Розпізнати їх означає не просто запам’ятати обличчя, а зрозуміти епоху, де кожен штрих на полотні чи гравюрі розповідає про боротьбу, реформи чи творчий порив. Уявіть, як гетьман Іван Мазепа з елегантною перукою та орденами на грудях символізує інтриги Північної війни, а митрополит Петро Могила в собольній шубі й митрі уособлює церковне відродження після унії.

Таких портретів у програмі НМТ понад п’ятдесят, і кожен несе унікальний код: зачіски, атрибути, одяг. Розберемо їх по періодах, з акцентом на візуальні прикмети, біографічні нюанси та типові пастки тестів. Це не сухий список – це галерея живих легенд, які оживають на екрані смартфона під час підготовки.

Козацька ера: гетьмани та воєначальники, що змінювали кордони

Почніть з Богдана Хмельницького – його портрет, створений за життя або незабаром після смерті, показує чоловіка середнього віку з гострим носом, маленькими вухами та хрестом на шиї. Люлька в роті додає бунтарського шарму, а кафтан з вишивкою підкреслює статус гетьмана. Цей образ асоціюється з Визвольною війною 1648 року, Переяславською угодою та створенням козацької держави. У тестах його плутають з Дорошенком через подібну харизму, але Хмельницький молодший і динамічніший.

Петро Конашевич-Сагайдачний вражає енергійним виразом обличчя, короткою бородою та шаблею – символом морських походів на Кафу й Синоп. Гетьман реєстрових козаків (1616–1622) оживає на гравюрах XVII століття, де його постать динамічна, з пір’ям на шапці. Він уособлює антитурецьку боротьбу, і в НМТ його портрет часто йде поруч з Хотинською битвою. Запам’ятайте: Сагайдачний – воїн-мореплавець, а не дипломат.

Іван Мазепа вирізняється бароковою пишністю: довге волосся під перукою, ордени, хрест і меч. Портрет XVII–XVIII ст. передає аристократичну витонченість гетьмана Лівобережжя (1687–1708), який уклав Коломацькі статті й таємно союзився зі Швецією. Емоційний контраст – від реформ до Полтавської поразки – робить його портрет драматичним. У тестах звертайте увагу на перуку: це знак переходу до петровської доби.

• Богдан Хмельницький: лиса голова, сиві вуса, люлька – символ повстання 1648 р.
• Петро Сагайдачний: коротка борода, шабля, пір’я – морські походи.
• Іван Мазепа: перука, ордени – автономія та зрада Москви.
• Пилип Орлик: елегантний, з сувоєм Конституції 1710 р. – перший європейський конституціоналіст.

Ці деталі не випадкові: гравюри того часу фіксували статус через атрибути. Після списку переходьте до практики – малюйте схеми, де вуса Хмельницького переплітаються з шаблею Сагайдачного, створюючи асоціативний ланцюг.

Церковні та освітні реформатори: Петро Могила і спадщина

Петро Могила на портретах – велична фігура в митрі, з соболем на плечах і хрестом, що сяє золотом. Молдавський князь, митрополит Київський (1632–1647), домігся автономії православної церкви від Варшави й заснував Києво-Могилянську колегію. Його образ, намальований сучасниками, випромінює інтелектуальну силу – гострий погляд, пишна борода. У тестах це ключ до питань про “Требник” чи церковні реформи після Берестейської унії.

Василь-Костянтин Острозький доповнює галерею князівським шиком: довга борода, хрест, книга Острозької Біблії. Культурний меценат XVI ст. заснував першу друкарню й школу в Острозі, протистоячи унії. Портрет ренесансний, з интеллектуальним виразом – запам’ятайте його як “батька українського книгодрукування”.

Кирило Розумовський, останній гетьман, виглядає як просвічений аристократ XVIII ст.: пудрована перука, мундир, ордени. Реформи в Гетьманщині (1750–1764) й скасування посади Петром III роблять його портрет символом занепаду автономії. Емоційний акцент: сум у очах перед кінцем епохи.

Таблиця базується на стандартних зображеннях з osvita.ua. Ці риси допомагають швидко відрізнити церковних лідерів від гетьманів.

Літературне відродження: поети й філософи XIX століття

Тарас Шевченко на класичному портреті – це вираз обличчя, що пронизує душу: чорне волосся, борода, глибокі очі художника з “Кобзаря”. Автопортрети та роботи однодумців фіксують його в 30–40 років, з виразом болю кріпака-поета (1814–1861). У тестах це символ Кирило-Мефодіївського братства й “Гайдамаків” – не плутайте з Франком, у якого густіші вуса й окуляри.

Григорій Сковорода приковує увагу скромністю: сива борода до грудей, простий халат, задумливий погляд мандрівника (1722–1794). Портрет XVIII ст. передає філософа “Саду божественних пісень”, який відкидав посади при дворі. Ви не повірите, але його образ часто тестують на зв’язок з бароко чи просвітництвом – ключ: мандрівний стиль життя.

Іван Франко вражає інтелігентністю: окуляри, густа борода, суворий вираз (1856–1916). Лідер радикалів, автор “Каменярів”, його портрет асоціюється з НТШ і соціальними реформами. Порівняйте з Лесею Українкою – її делікатні риси, хвора тендітність на тлі його сили.

1. Шевченко: чорна борода, погляд поета – “Кобзар” 1840 р.
2. Сковорода: сивий мандрівник – філософія “сродної праці”.
3. Франко: окуляри, борода – “Захар Беркут”.
4. Леся Українка: тендітна, енергійна – “Лісова пісня”.

Ці портрети оживають у літературних контекстах тестів, де атрибути як перо чи книга підкреслюють творчий геній.

Революційна доба: Грушевський, Петлюра та будівники держави

Михайло Грушевський на фото початку XX ст. – інтелектуал з бородою, в костюмі, з пронизливим поглядом (1866–1934). Голова Центральної Ради, автор “Історії України-Руси”, його портрет символізує УНР. У тестах акцент на 1917–1918 рр., не плутайте з Винниченком – той молодший, з вусами.

Симон Петлюра динамічний: військовий мундир, вуса, енергія диктатора Директорії (1879–1926). Портрети часів визвольних змагань передають трагедію поразки від більшовиків. Атрибут – шабля чи карта України.

Ці образи переносять у вир революції, де кожен портрет – свідок мрії про незалежність.

Такий підхід перетворює зубріння на гру, де портрети стають друзями. Додайте емоцій: уявіть розмову з Шевченком про свободу чи Мазепою про альянси.

Культурні велетні: музика, наука й етнографія

Микола Лисенко на портретах – композитор з пишною бородою, в фраку, очі горять натхненням (1842–1912). Опера “Тарас Бульба”, шевченківські концерти – його спадщина оживає в звуках. Поруч Вербицький з гімном “Ще не вмерла” – скромний, але величний.

Павло Чубинський, автор слів гімну, – етнограф з вусами, в польовій одежі (1839–1884). Його портрет пов’язаний з Київською громадою й етнографією Полтавщини. А Іван Франко доповнює науковий ряд своєю енергією.

Ці постаті нагадують: культура – основа нації, і їхні портрети в тестах перевіряють глибину знань.

Розпізнавання портретів – це ключ до високого балу на НМТ, але й подорож історією, де кожен погляд з полотна шепоче про незламність українців. Занурюйтесь глибше, і тести здадуться легкою прогулянкою козацькими степами.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts