У лютому 2026 року світ отримав свіжий Індекс сприйняття корупції за 2025 рік від Transparency International. Україна набрала 36 балів зі 100 можливих і посіла 104-те місце серед 182 країн. Цей скромний крок уперед на один бал порівняно з попереднім роком видається крихким променем надії посеред бурхливих реалій війни та реформ.
Глобальний середній показник скотився до 42 балів, що сигналізує про стагнацію антикорупційних зусиль у світі. Більшість країн буксує, а 122 з них навіть нижче середини шкали. Для України цей результат — не просто цифра, а дзеркало суспільних настроїв, де 87% опитаних вважають корупцію всюдисущою, а половина звинувачує владу в пасивності.
Але давайте розберемося глибше: що ховається за цими балами, які вони несуть наслідки і як ми можемо змінити гру. Корупція — це не абстрактне зло, а щоденний отруйний туман, що душить бізнес, інвестиції та довіру. Розуміння Індексу сприйняття корупції розкриває картину, де кожне покращення — перемога волі народу.
Народження Індексу: від ідеї до глобального барометра
Ще в 1995 році, коли світ тільки прокидався від холодної війни, Transparency International запустила Індекс сприйняття корупції як інструмент для вимірювання невидимого ворога. Спочатку шкала йшла від 10 до 0, але з 2012 року стандартизували її до 0–100, де 100 — кришталево чиста система, а 0 — повний хаос хабарів і кумівства.
За три десятиліття CPI охопив сотні країн, ставши найвідомішим антикорупційним рейтингом. Він не фіксує реальних справ, а збирає думки експертів і бізнесменів — тих, хто стикається з корупцією на практиці. Це як пульс суспільства: не точний термометр, але чутливий датчик настроїв.
Transparency International наголошує: індекс — не єдиний показник, але потужний сигнал для урядів. У 2025 році він ранжує 182 країни, базуючись на даних за попередні 12 місяців, і враховує щонайменше три джерела з 13 авторитетних опитувань.
Методологія: точність у деталях і нюанси розрахунку
Розрахунок CPI нагадує алхімію даних: беруть оцінки з джерел на кшталт Світового банку, Bertelsmann Foundation чи Freedom House. Кожне джерело стандартизують на шкалу 0–100, враховуючи середнє і стандартне відхилення за базовий період. Потім — просте середнє від доступних оцінок, з обов’язковим мінімумом три.
Якщо даних бракує, застосовують імпутацію лише для стандартизації, не для фінального балу. Кожна країна отримує стандартну похибку і довірчий інтервал, що показує невизначеність. Наприклад, для України в 2025 році ключовий приріст +5 прийшов від Bertelsmann Transformation Index завдяки справам НАБУ та САП.
Критики справедливо закидають: сприйняття суб’єктивне, упереджене до медійних скандалів і розвинених країн. Він ігнорує приватний сектор чи локальну корупцію, як у Odebrecht-скандалі. Та попри це, CPI корелює з інвестиціями та ВВП — країни з високими балами приваблюють на 4% більше прямих вкладень.
Глобальні лідери та аутсайдери: хто сяє, а хто тоне
Данія з 89 балами впевнено тримається на вершині — там прозорість як скандинавське небо, чисте й передбачуване. Фінляндія (88), Сінгапур (84) слідом, демонструючи, що жорсткі закони плюс незалежні суди творять диво. Ці країни роками в топі, бо інвестують у етику, а не лише репресії.
На противагу, Південний Судан і Сомалі по 9 балів — там корупція не гальмо, а двигун хаосу. Венесуела (10) тонe в гіперінфляції, де чиновники крадуть нафту напряму з родовищ. Нижче 20 балів — 28 країн, переважно Африка й Близький Схід.
Ось таблиця топ-10 і боттом-10 за CPI 2025 для наочності:
| Ранг | Країна (Топ-10) | Бали | Ранг | Країна (Боттом-10) | Бали |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Данія | 89 | 173 | Венесуела | 10 |
| 2 | Фінляндія | 88 | 174 | Сьєрра-Леоне | 10 |
| 3 | Сінгапур | 84 | 175 | Ємен | 11 |
| 4 | Нова Зеландія | 81 | 176 | Ліберія | 12 |
| 4 | Норвегія | 81 | 177 | Кongo (ДР) | 13 |
| 6 | Швеція | 80 | 178 | Екваторіальна Гвінея | 13 |
| 6 | Швейцарія | 80 | 179 | Нікарагуа | 14 |
| 8 | Люксембург | 78 | 180 | Сомалі | 9 |
| 9 | Нідерланди | 77 | 181 | Південний Судан | 9 |
| 10 | Німеччина | 76 | 182 | Сирійська Арабська Республіка | 8 |
Джерела даних: transparency.org та ti-ukraine.org. Ця таблиця ілюструє розрив — від скандинавської ідилії до африканського пекла, де корупція краде майбутнє поколінь.
Лідери виграють від сильних інститутів: у Сінгапурі хапають за руку миттєво, у Данії культура чесності в крові. Аутсайдери страждають від слабких держав, де влада — приватна власність еліт.
Україна в CPI: стрімка динаміка від Майдану до війни
Україна ввійшла в гру з низів: у 1998 — 15 балів, середній за кар’єру 27. Пік 36 у 2023, спад до 35 у 2024 через війну, повернення до 36 у 2025. Це не стрибок, але стабілізація серед хаосу.
Після Революції Гідності бали зросли з 25 (2013) до 33 (2020) завдяки НАБУ, САП, е-деклараціям. Війна вдарила: скандали в Міноборони, “картонна революція” — суспільство сказало “стоп”. +1 у 2025 від успішних справ “Мідіас” (енергетика) та “Чисте місто”.
Ось динаміка України з 2012:
| Рік | Бали | Місце | Зміна |
|---|---|---|---|
| 2012 | 26 | 144/176 | – |
| 2015 | 27 | 130/168 | +1 |
| 2018 | 32 | 120/180 | +3 |
| 2020 | 33 | 117/180 | +1 |
| 2023 | 36 | 104/180 | +3 |
| 2024 | 35 | 105/180 | -1 |
| 2025 | 36 | 104/182 | +1 |
Джерела: transparency.org. Таблиця показує тренд: повільний ріст, але війна гальмує. 36 балів — це сигнал: реформи працюють, коли суспільство тисне.
Позитив: перша незалежна перевірка НАБУ, реформа АРМА, протести проти послаблення антикорупціонерів. Негатив: втеча підозрюваних, інертність НАЗК, спроби підірвати незалежність.
Сусіди та шлях до ЄС: де ми в контексті
- Польща: 53 бали, 52 місце — стабільно, але популізм гальмує.
- Румунія: 45 (-1), 70 місце — відстає від ЄС-середнього 64.
- Молдова: 42 (-1), 80 місце — попереду України, але теж буксує.
- Угорщина: 40 (-1), 84 — демократичний спад тягне вниз.
- Росія: 22 бали, 157 — найгірше в історії, експорт корупції в регіон.
Серед кандидатів до ЄС середнє 39 — Україна на 3 позаду. Прогрес лише в нас і Боснії. Щоб наздогнати, потрібні конфіскація активів, сильне НАЗК, судова реформа з міжнародними експертами.
Війна ускладнює: скандали в закупівлях для фронту підривають довіру. Але “картонна революція” показала — народ не мовчить.
Аналіз трендів: що чекає антикорупцію в 2026–2030
Глобально тренд лякаючий: середній бал падає вперше за роки, Західна Європа з 66 до 64 через популізм. У Східній Європі слабкі інститути + авторитарні впливи = стагнація.
- Позитивний тренд: Азія (Сінгапур тримається), де цифрова прозорість рве корупцію.
- Негатив: 2/3 країн нижче 50 — криза лідерства, де політики ігнорують скандали.
- Для України: стратегія до 2030 фокус на 8 секторах (енергетика, оборона). Тренд вгору можливий з ProZorro 2.0, де вже зекономили мільярди.
- Прогноз: +5 балів за 3 роки, якщо відновити ВККС з експертами та завершити аудит судів.
Цей блок підкреслює: тренди не доля, а вибір. Суспільний тиск — ключ до прориву.
Економічний вплив величезний: низький CPI відлякує інвесторів, краде 5–10% ВВП. В Україні корупція коштує 2 млрд доларів щороку — гроші, що могли б на дрони чи лікарні.
Бізнес скаржиться: хабарі в судах, митниці душать стартапи. Покращення CPI приваблює ФДІ, знижує ставки кредитів. Реформи як е-декларації вже дали ефект — прозорість росте.
Для громадян: корупція — це довші черги в лікарнях, гірші дороги. Зміна починається з малого: повідомляйте в НАБУ, підтримуйте петиції. Держава реагує, коли тисне вулиця.
У 2025 CPI Україна показала стійкість. Реформи тривають, скандали спалахують, але воля до змін горить яскравіше. Попереду нові виклики — відбудова, де корупція може з’їсти трильйони допомоги. Залишається сподіватися, що наступний індекс принесе стрибок, бо заслуговуємо на більше.
About the Author
