Серед тихих вод Інгулу, де колись гримів молот ковалів і скрипів такелаж перших фрегатів, стоїть будівля, що дихає морем. Вул. Адміральська, 4, Миколаїв – тут оселився єдиний в Україні музей суднобудування і флоту, де кожен експонат шепоче історії про хвилі Чорного моря, героїв-адміралів і гігантські верфі. Відкритий у 1978 році, він манить понад 50 тисяч відвідувачів щороку, перетворюючи звичайну прогулянку на подорож крізь століття. А зараз, у 2026-му, музей оживає новими експозиціями, ніби корабель після докового ремонту.
Уявіть, як вітер з Бузького лиману доносить солоний присмак пригод – саме так зустрічає гостей цей храм морської слави. Фонд налічує понад 14 тисяч предметів, а 12 залів розгортають панораму від козацьких чайок до ракетних крейсерів. Це не просто скло й моделі: це пульс Миколаєва, міста, народженого для флоту.
Історія створення: від штабу адміралів до музею-мрії
Будівля музею – це окрема сага, виткана з каменю класицизму. Зведена 1793 року архітектором Петром Неєловим, вона слугувала канцелярією й помешканням головних командирів Чорноморського флоту. Тут жили й працювали легенди: адмірали, чиї накази лунали над Причорномор’ям. З 1794 по 1900 рік стіни бачили губернаторів Миколаєва й Севастополя, а в 1833–1834 їх перебудував К. Акройд.
Після революції 1917-го будинок переживав скромніші часи: гуртожиток, дитбудинок, школа. Відродження почалося 1973-го – рішення Миколаївської ради №249. А 30 липня 1978-го, у День ВМФ СРСР, двері відчинилися для публіки. Група ентузіастів – від науковців до художників – заслуговала Держпремії УРСР ім. Шевченка 1981-го. Реставрація 1972–1978 коштувала зусиль, але результат – перлина, що сяє досі.
Сьогодні музей – відділ обласного краєзнавчого, але з автономним диханням. Він пережив війни, пандемії й продовжує збирати артефакти, ніби матроси рибалку в бурхливому морі.
Архітектура: класицизм, що шепоче про флот
Просторі колони, симетричні вікна, строгий фасад – будинок наче модель ідеального фрегата на суші. Стиль раннього класицизму від Неєлова гармоніює з ландшафтом: Інгул поруч, Буг недалеко. Двір прикрашають бюсти флотоводців – Лазарєв, Ушаков, Беллінсгаузен, Бутаков, Нахімов, Корнілов. А на майданчику – адміралтейські якорі й гармати з Дунайської флотилії, що важать тонни й розповідають про битви.
Всередині – високі стелі, де лунає оповідь гідів. Реставрація зберегла автентику: паркет скрипить під ногами, як палуба, а світло падає м’яко, ніби з ілюмінаторів.
Експозиція: 12 залів, де оживають хвилі історії
Експозиція – це хроніка суднобудування Північного Причорномор’я, від давнини до сьогодення. Близько 4 тисяч експонатів у 12 залах, серед них 100 моделей кораблів – від однодеревок до авіаносців. Почніть з першого залу: археологічні знахідки, моделі човнів Київської Русі, чайки козаків на Дніпрі й Бузі.
Далі – епоха Чорноморського флоту. Фрегат «Святий Миколай» 1790-го з Інгульської верфі – перший миколаївський красень. Портрети Потьомкіна, Фалєєва оживають у розповідях про заснування верфей. Діорама Віктора Семерньова «Будівництво на адміралтействі 1-ї чверті XIX ст.» – шедевр, що переносить у гарячий ритм молотів і пилок.
Зали про війни та верфі
Кримська війна, Русско-турецькі конфлікти – кораблі миколаївської побудови в центрі. Зала кінця XIX – початку XX: завод «Наваль», перші пароплави. Залізне суднобудування, радянські п’ятирічки, Велика Вітчизняна – участь флотилій у боях. Стаціонарна «Морський щит Вітчизни» показує сучасні крейсери.
Останні оновлення вражають: у 2024–2026 реекспозиція козацьких залів. Моделі чайок, байдаків, скампавей – морські походи запорожців. Проєкт «Переосмислення спадщини» додав артефакти XV–XVIII ст., інтерактив для дітей. Ви не повірите, але козацькі чайки тут пливуть поруч з ракетними носіями!
Моделі та реліквії: серце колекції
Модель яхти «Ікар» – перша радянська навколосвітка 1987–1988. Гармати, компаси, штурвали – тактильні скарби. Бібліотека Морських збірників – для глибоких дайверів історії.
Кожен зал – як глава роману: короткі написи акцентують, моделі ілюструють, гідами доповнюють. Переходи плавні, ніби по курсу.
Сучасне життя музею: від оцифрування до ночей музеїв
У 2025-му стартувало оцифрування архівів – тисячі фото, документів онлайн. 2026 приніс нові виставки: морська піхота, шеврони Перемоги. Щороку 10 виставок, 1000 екскурсій, квести, майстер-класи з вузлів, концерти у дворі.
«Ніч музеїв» – феєрія: оркестри, реконструкції. День флоту – салюти й моряки-гості. Під час війни музей не зупинився: волонтерство, підтримка ЗСУ. Відвідуваність тримається – 50 тис. на рік, 2 млн за історію.
Цікаві факти
- Музей – єдиний у Європі з фокусом на чорноморське суднобудування доіндустріальної доби.
- Діорама Семерньова – лауреат Шевченківської премії, вага макетів сягає кілограмів.
- Яхта «Ікар» подолала 40 тис. миль – модель в музеї менша, але історія епічна.
- У дворі – якір вагою 5 тонн, підняти який – подвиг.
- Шведські історики обирають маршрут з музеєм як must-see.
Ці перлини роблять візит незабутнім – від сміху над козацькими хитрощами до захвату від гігантів флоту.
Практична інформація: як дістатися і що взяти
З центру – 15 хв пішки від собору чи вокзалу. Трамваї 1,3,5 до «Фонтану»; маршрутки 6,24,65 до «Адміральської». Авто – парковка поруч, але вузько.
Години: вівторок–неділя 9:00–17:00, понеділок вихідний. Квитки: дорослі 60 грн, діти 20 грн; екскурсії +30/50 грн. Групи – знижки, школярі безкоштовно з вчителем.
| Категорія | Квиток, грн | Екскурсія, грн |
|---|---|---|
| Дорослий | 60 | 50 |
| Діти/школярі | 20 | 30 |
| Пільговики | Безкоштовно | Групово |
Дані з museum.mk.ua та uk.wikipedia.org, станом на 2026 рік.
- Бронюйте екскурсію заздалегідь: (0512) 37-86-36 або muzeysudostroenie@gmail.com.
- Взуття зручне – сходи й двори. Фото скрізь, дрони ні.
- Літом беріть воду, взимку – шарф від протягів.
- Комбінуйте з прогулянкою Інгулом чи верфями.
- Для сімей – квести, для фанатів – тематичні тури.
Ідеальний час – ранок будній: тихо, глибоко. Вихідні – жваво, з концертами.
Музей не просто зберігає – він надихає. Тут розумієш, чому Миколаїв кликали «містом корабелів»: від козаків до крилатих ракет, море в ДНК. Крокніть за поріг – і ви вже на палубі історії, де хвилі шепочуть нові таємниці.
About the Author
