Гарячий вітер Йорданської долини несе пил тисячоліть, а під ногами ховаються шари історії, що сягають глибше, ніж уявлення більшості з нас. Єрихон, скромне палестинське містечко на Західному березі річки Йордан, тримає пальму першості як найстаріше безперервно населене поселення на планеті — понад 11 тисяч років безупинного життя. Археологи датують перші сліди тутешніх осель приблизно 9600 роком до нашої ери, коли мисливці-збирачі перейшли до осілого способу життя біля джерела Ейн-ес-Султан.
Цей оазис у пустелі приваблював людей магнітом: родюча земля, свіжа вода і природний захист від набігів. Уже в прекерамічний неоліт А (PPNA) тут виросли круглі хатини з глини та соломи, а незабаром — масивна кам’яна стіна заввишки понад 3,6 метра і кругла вежа висотою 8,5 метра з кам’яними сходами всередині. Ці споруди, датовані близько 8000 роком до н.е., стали першими відомими укріпленнями в історії людства, перетворивши поселення на справжнє місто з населенням у 2-3 тисячі душ.
Але чи справді Єрихон — абсолютний чемпіон? Дебати киплять: Дамаск хизується статусом найдавнішої столиці, Біблос — фінікійськими легендами, а деякі джерела згадують навіть Чатал-Гьоюк у Туреччині як протомісто. Та консенсус науковців схиляється до Єрихону завдяки беззаперечним розкопкам і записам, як у Guinness World Records, де його називають oldest continually inhabited city.
Археологічні скарби Єрихону: від неоліту до бронзової доби
Розкопки в Тель-ес-Султан, серці давнього Єрихону, розкривають понад 20 шарів поселень, наче цибулину часу. Перші систематичні дослідження почав Чарльз Варрен у 1868 році, але справжній прорив зробила Кетлін Кеньйон у 1950-х — саме вона підтвердила неолітичні стіни. Сучасні італо-палестинські проекти Лоренцо Нігро з 1997 року донині виявили ще більше: крем’яні наконечники стріл, кам’яні млини, намиста з малахіту і навіть штучні черепи з вапняковими очима — свідчення ранніх культових практик.
У прекерамічний неоліт B (7220–5850 рр. до н.е.) після короткої перерви містечко відродилося з прямокутними будинками на кам’яних фундаментах і червоними гіпсовими підлогами. Люди вже одомашнили овець, вирощували ячмінь і пшеницю, а поховання під підлогою хатин нагадують про тісний зв’язок з предками. Бронзова доба принесла нові мури, палаци та некрополі з шахтовими гробницями — справжній розквіт урбаністики.
Ці знахідки не просто каміння: вони малюють картину революції — перехід від кочівництва до цивілізації. Уявіть пращура, що дивиться на зірки з даху своєї хатини, знаючи, що стіна захищає від повеней долини. Такий стрибок у соціальній організації вражає й досі.
Головні претенденти: хто ще бореться за титул найдавнішого міста
Світ не зводиться до одного Єрихону — десятки осель претендують на першість залежно від критеріїв: безперервність, укріплення чи письмові згадки. Ось ключові гравці, зібрані в таблицю для ясності. Дані базуються на археологічних шарах і авторитетних джерелах, як Вікіпедія та UNESCO.
| Місто | Регіон | Найдавніша дата | Ключові докази | Статус |
|---|---|---|---|---|
| Єрихон | Палестина | ~9600 р. до н.е. | Стіна та вежа 8000 р. до н.е., 20 шарів поселень (Guinness World Records) | Найстаріше укріплене |
| Дамаск | Сирія | ~10 000 р. до н.е. (оселі), 3000 р. до н.е. (місто) | Розкопки Тель-Рамад, UNESCO World Heritage | Найдавніша столиця |
| Біблос | Ліван | ~7000 р. до н.е. | Неолітичні шари, фінікійські укріплення | Найдавніше в античних джерелах |
| Алеппо | Сирія | ~5000 р. до н.е. | Мідні знаряддя, хеттські згадки | Торговий хаб Леванту |
| Сузи | Іран | ~5500 р. до н.е. | Протоеламські таблички | Столиця Еламу |
| Пловдив | Болгарія | ~6000 р. до н.е. | Неолітичні поселення Фракії | Найдавніше в Європі |
Таблиця показує нюанси: Єрихон виграє за укріпленнями, Дамаск — за безперервністю як столиця з третього тисячоліття до н.е. Біблос сяє фінікійським алфавітом, а Пловдив дивує європейським контекстом. Джерела даних: uk.wikipedia.org (список найдавніших міст), en.wikipedia.org (List of oldest cities), Guinnessworldrecords.com.
Ці міста не суперники, а нитки єдиної тканини — Левант став колискою урбанізації завдяки родючим долинам і торгівлі.
Дамаск: перлина, що пережила імперії
У серці Сирії Дамаск дихає ароматом базарів і жасмину, ховаючи під собою шари від 10 тисяч років тому. Розкопки на околицях виявили неолітичні оселі, але справжнє місто народилося близько 3000 р. до н.е. — з храмами, акведуками та римськими воротами. UNESCO визнала Старе місто об’єктом спадщини 1979 року, підкреслюючи його як одну з найдавніших столиць.
Від єгипетських фараонів через Олександра Великого до османів — Дамаск бачив усе. Сучасний мегаполіс з 2,5 млн жителів поєднує мечеті Умайядів з вуличними кав’ярнями, де сирійці смакують хумусом. Ви не повірите, але його вулиці досі шепочуть історії Адама й Єви, за легендою вигнаних у цей райський сад.
Біблос і Алеппо: фінікійські та месопотамські перлини
Біблос у Лівані — це порт, де фінікійці винайшли алфавіт і торгували кедром з Єгиптом. Неолітичні сліди з 7000 р. до н.е. переросли в укріплене місто з 5000 р. до н.е., де знайшли саркофаги царів і храми Баалат-Гебал. Сьогодні це жвавий курорт з руїнами, що манять дайверів і істориків.
Алеппо, зруйнований війною, ховає під цитаделлю шари від 5000 р. до н.е. — мідні знаряддя, хеттські таблички. Його базари колись були серцем Шовкового шляху, а цитадель височіє, як страж тисячоліть. Відродження йде повільно, але дух непереможний.
Цікаві факти про найстаріші міста світу
- Вежа Єрихону — найдавніша на Землі (8,5 м, 8000 р. до н.е.), з 22 сходинками; можливо, слугувала маяком чи храмом. Населення тоді дорівнювало сучасній маленькій громаді!
- Дамаск має понад 125 мечетей і базар Хамідіє — один з найбільших у світі, де торгують прянощами з часів римлян.
- Біблос — єдине місто, де знайшли папірус з єгипетських текстів 2000 р. до н.е., доводячи торгівлю.
- Пловдив у Болгарії має римський амфітеатр і неолітичні хатини — місток між Сходом і Європою.
- У Єрихоні росте сікморова фіга Закарія з Біблії — дерево, на яке зліз апостол, щоб побачити Ісуса.
Ці перлини додають шарму історії, роблячи її не сухими датами, а живими оповідями про витривалість людей.
Сучасне життя в тіні тисячоліть: туризм і виклики
Єрихон сьогодні — жваве містечко з 21 тисячею жителів, де пальми шелестять над банановими плантаціями, а канатна дорога веде до Гори Спокуси з візантійським монастирем. Туристи милуються джерелом Ейн-ес-Султан, де, за переказами, Ісус хрестив народ, і палацом Хішама з мозаїками VIII століття. У 2023 році Тель-ес-Султан увійшов до списку ЮНЕСКО, ожививши туризм попри політичні бурі.
Палестинці пишаються спадщиною: фестивалі, екскурсії каньйоном Ваді-Кельт, пташиний заповідник на 3500 гектарах. Економіка тримається на агрокультурах і гостинності — місцеві запрошують на фалафель під зорями, де колись гуляли неолітики. Виклики є: посуха, конфлікти, але дух оазису непохитний.
Дамаск і Біблос також оживають: у Сирії відновлюють Старе місто, Ліван приваблює круїзами. Ці міста навчають нас: історія не в музеях, а в ритмі вулиць, де минуле пульсує з сучасним.
Уроки тисячоліть: як найдавніші міста формують наш світ
Від стін Єрихону до базарів Дамаску — ці оселі народили міста, як ми їх знаємо: укріплення для захисту, вулиці для торгівлі, храми для єдності. Вони пережили землетруси, війни, кліматичні зміни, нагадуючи про людську стійкість. Сьогодні, у 2026 році, коли урбанізація пожирає планету, їхній приклад шепоче: будуй з корінням у землі.
Подорож туди — це не просто екскурсія, а діалог з предками. Блукаючи руїнами, відчуваєш, як вітер несе голоси з глибин часу, обіцяючи, що історія триває в кожному кроці вперед.
About the Author
