Грицик, сміливий сирота з села Воронівка, увійшов в історію як перший джура легендарного козака Швайки. Цей дванадцятирічний хлопець, з нестриженою чуприною і серцем, повним жаги до пригод, довів свою відданість у вирі степових битв і татарських набігів. Рекомендація характерника діда Кудьми стала ключем: “Залиш його при собі, Пилипе, – він буде тобі вірним джурою”. Так народилася козацька братчина, де юність переплітається з відвагою.
Швайка, невловимий вивідник, що штрикав ординців як гостра швайка, знайшов у Грицику не просто помічника, а спадкоємця степового духу. У романі Володимира Рутківського цей момент розкривається на Кам’яному острові серед дніпровських плавнів, де хлопець охороняв табір разом з вовком Барвінком. Грицик не просто тримав шаблю – він мріяв, щоб татари боялися його імені, як імені Швайки.
Ця подія задає тон усій тетралогії “Джури”, де перші козаки народжуються з болю поневолених земель. А тепер зануримося глибше в постать козака, що став символом опору.
Козак Швайка: штрикач ординців і хазяїн степу
Пилип Швайка постає перед читачем широкоплечим юнаком зі смаглявим обличчям і чорними вусами, що мчить степом на гнідому Вітрику. Його прізвисько народилося з уміння “штрикати” татар, ніби гострою швайкою – товстою металевою голкою для проколювання отворів у шкірі. Уявіть: поранений, з кров’ю, що капає з рани, він утікає від Гафура-Аги в березні 1487 року, а вовк роздирає переслідувача іклами. Така сцена відкриває роман, задаючи ритм шалених погонь і хитрих засідок.
Швайка – не просто воїн, а характерник, що знає трави, звіриний слід і таємниці плавнів. Він попереджає села про набіги, краде полонених у ординців і повертає їх додому. Його вовк Барвінок, вірний як брат, несе записки в зубах і рве ворогів. Цей козак уособлює зародження Запорожжя: вільний, винахідливий, з кодексом честі, де серед ворогів теж є люди.
У світі Рутківського Швайка еволюціонує від самотнього вивідника до ватажка. Він навчає джур не лише фехтуванню, а й виживанню: як розпізнати татарський табір, як віддати наказ подумки чи перетворити вовка на союзника. Без нього перші козаки залишилися б мріями хлопчаків.
Грицик: від сироти-паскаря до першого джури
Грицик виростає з тіні горя – його батька Степана Кореня та матір зарубали татари. Цей нестрижений хлопець пасе панські телиці, але душа його в степу: бігає швидше за конем, свистить до неба, шукає гнилички в лісі. Коли Швайка знаходить його, Грицик уже мріє: “Я хочу бути таким, як Швайка. Щоб мене татари боялися”.
Перший ключовий момент – порятунок села Воронівки. З Барвінком хлопці виявляють татарський загін, крадуть Тишкевича – зрадника-пана. Грицик зв’язує його в курені на Кам’яному острові, тримаючи варту. Саме тут дід Кудьма, загадковий характерник, радить Швайці: лишити сироту при собі. Грицик стає першим джурою – зброєносцем, що навчається козацьких наук.
Його шлях – метафора зростання: від пастушийок до шаблі. Грицик супроводжує Швайку в погонях, ховається від ординців, вчиться тримати острів. У ньому – весь біль поневолених українців XV століття, що ковтають сльози і хапаються за зброю.
Санько, Демко та братчина джур
Санько, найліпший друг Грицика, доповнює його магією характерника. Цей дванадцятилітній хлопець відганяє шуліку подумки – “Шуліка!” – і курчата ховаються. Він тримається в сідлі, орудує дерев’яною шаблею, бачить видіння лих. Дід Кудьма велить йому набиратися досвіду при Швайці, тож Санько стає другим джурою.
Демко Дурна Сила – юний богатир з матір’ю-велеткою, що б’є татар як мух. Кається за гріхи, приєднується до козаків. Разом вони – сила: Грицик з розумом, Санько з чарами, Демко з кулаками.
Ось таблиця для порівняння джур, що ілюструє їхні ролі:
| Персонаж | Вік і походження | Особливості | Роль при Швайці |
|---|---|---|---|
| Грицик | 12 років, сирота з Воронівки | Швидкий бігун, сміливий, мріє про славу | Перший джура, варта, розвідка |
| Санько | 12 років, з Воронівки | Характерник, подумки наказує | Другий джура, чаклунство, видіння |
| Демко | Юний богатир | Силач, не боїться нічого | Боєць, оповідач |
Джерела даних: ukrlib.com.ua (текст роману), osvita.ua (аналіз персонажів). Ця братчина показує, як юність кують у вогні битв, додаючи гумору – Демко боїться лише діда Кібчика.
Сюжет роману: вир пригод від плавнів до Перекопу
Роман розпочинається смертю Гафура-Аги під іклами вовка – Швайка втікає з Перекопу. Перехід до Воронівки: Санько пасе курчат, Грицик – телиць. Татари нападають, хлопці тікають, зустрічають Швайку. На Кам’яному острові – перша перемога: полон Тишкевича, вовчі атаки, порятунок полонених.
- Втеча з дому: страх набігів, перші козацькі мрії.
- Зустріч з Швайкою: порятунок, посвята в джури.
- Битви з ординцями: хитрощі, чаклунство, сила.
- Протистояння панам: Тишкевич як символ зради.
Кожен епізод – як степовий вітер: стрімкий, повний несподіванок. Рутківський майстерно чергувує напругу з гумором, коли Демко ховається від матері чи Санько “заклинає” ворога.
Історичний фон: татарські набіги й народження козаків
1487 рік – розпал набігів Кримського ханства під Менглі I Гіреєм. Ногайці, ординці з Кафи й Перекопу грабують Київщину, Поділля. Швайка – прототип реальних вивідників, що попереджали села. Козацтво зароджується як опір: вільні люди степу проти ярма панів і татар.
Рутківський спирається на факти: Менглі Гірей спустошував українські землі, союзники Москви проти Литви. Але в романі акцент на народному героїзмі – перші курені на островах, характерники як дід Кудьма з вовками.
Ви не повірите, але ці сторінки оживають у сучасних реаліях: козацький дух надихає на стійкість, нагадуючи про Хортицю як колиску Запорожжя.
Володимир Рутківський: від поета до майстра козаків
Рутківський (1937–2021) виріс на Черкащині, пережив війну, став інженером, а потім письменником. “Сторожова застава” прославила його фентезі, та “Джури” – вершина: Шевченківська премія 2012. Він заснував премію “Джури” для дитячої літератури, малюючи козацтво яскраво, без пафосу.
Тетралогія – “Джури-характерники”, “Джури і підводний човен”, “Джури і Кудлатик” – розширює світ: підводні човни, нові битви. Аудіокниги лишаються популярними, надихаючи школярів на рольові ігри козаків.
Цікаві факти про “Джури козака Швайки”
- Швайка – реальний прототип? Рутківський черпав з фольклору про вивідників XV ст.
- Ілюстрації Максима Паленка оживають вовків і плавні, як у коміксі.
- Книга входить до шкільної програми, тестів на 100+ запитань – від “Вітрик чи Вітерець?” до набігів.
- Посмертне видання 2022, вулиця в Одесі на його честь (2024).
- Грицик обігнав би коня – Рутківський любив перебільшення для драйву.
Ці перлини роблять роман скарбом для фанатів історії.
Козацька сага Рутківського пульсує життям: від першого джури Грицика до вовчих зграй. Степ кличе новими пригодами, де кожен хлопець може стати Швайкою.
About the Author
