Породи курей: повний каталог з фото та характеристиками

Серед понад 700 порід курей, виведених людством за тисячоліття, лідирують несучки на кшталт Леггорна, які видають до 360 яєць на рік, вагою 57-60 грамів кожне. Ці птахи перетворюють скромний курник на джерело свіжих сніданків для всієї родини. А для любителів м’яса бройлери Кобб набирають 2,5 кг за 40 днів, даруючи соковиті стейки без зайвих зусиль.

Вибір породи залежить від клімату України – від спекотного півдня до морозних карпатських зим. Легкі яєчні кроси як Декалб чи Борки-117 витримують холод, не знижуючи продуктивності, тоді як масивні м’ясні гіганти потребують теплішого притулку. Розповідаю про кожну групу з детальними описами, ніби показую живі фото: оперення, гребені, забарвлення яєць.

Класифікація порід курей за продуктивністю

Породи курей ділять на п’ять основних груп, залежно від мети розведення: яєчні, м’ясо-яєчні, м’ясні, декоративні та бійцеві. Яєчні – компактні птахи з великим гребенем і слабким інстинктом насиджування, вагою 1,5-2,5 кг, несучістю понад 200 яєць щороку. М’ясо-яєчні балансують між 140-220 яйцями та живою масою 2,4-3,5 кг, ідеальні для подвірних господарств.

М’ясні гіганти досягають 4-5 кг, спокійні флегматики з низькою несучістю до 120 яєць. Декоративні вражають химерними формами – чубами, п’ятипалими лапами чи шовковим оперенням, а бійцеві вирізняються агресивністю та міццю. Ця класифікація, за даними uk.wikipedia.org, допомагає обрати оптимальний варіант для будь-яких умов.

• Яєчні: енергійні, маневрені, м’ясо середнє за смаком.
• М’ясо-яєчні: гарні насидки, легші за чисто м’ясні.
• М’ясні: швидкий набір ваги, ручні.
• Декоративні: екзотичний вигляд для саду.
• Бійцеві: жваві, потужні.

Такий поділ спрощує вибір, але в Україні популярні гібриди – кроси, які перевершують чисті породи за продуктивністю, хоч і не передають ознак нащадкам.

Яєчні породи курей – фабрики з виробництва яєць

Ці трудяги починають нестися з 4-5 місяців, видаючи білі чи коричневі яйця вагою 55-70 г. Леггорн, виведений в Італії наприкінці XIX століття, сяє білим оперенням, червоним листоподібним гребенем, що обвисає в курей, і компактним трикутним тулубом. На фото півень важить 2,7-3 кг, курка – 1,8-2 кг; несучість 300-360 штук на рік, навіть узимку до 300. Вони рухливі, потребують вигулу, витрачають 105-110 г корму на день.

Декалб Білий від голландських селекціонерів Hendrix Genetics – білі курки вагою 1,5-1,8 кг з гребенем, що ховає очі. До 330 яєць по 60-64 г щороку, збереження молодняку 96%. Спокійні, чутливі до стресу, ідеальні для кліткового утримання. Іза Браун, нідерландська зірка, несе 320 світло-коричневих яєць по 58-64 г; оперення руде з темним комірцем, вага 1,5-1,9 кг. Легко акліматизуються в українських краях, витрачають 110 г корму.

Українська Борки-117, створена 1973 року і вдосконалена до 1998 на дослідних станціях, – білі несучки до 2 кг з кремовими яйцями 60-65 г, 270-345 штук на рік. Високе збереження 85-93%, статева зрілість у 163 дні. Домінант чеський радує 300-320 яйцями по 70 г різного кольору, вага курки 2,5 кг, продуктивна 3-4 роки без падіння несучості під час линьки. На фото – сіре “зозулинє” оперення, міцний імунітет.

1. Виберіть Леггорн для максимальної швидкості – перше яйце за 148 днів.
2. Борки-117 для стабільності в холоді.
3. Іза Браун для простоти – невибаглива до корму.

Ці породи економлять ресурси: співвідношення яєць до корму – 1:2, проти 1:3 у старих ліній. У 2026 році, з новими вимогами до благополуччя (з 1 січня), акцент на вигул для таких активних птахів.

М’ясо-яєчні породи – універсали для ферми

Плімутрок американський, виведений у XIX столітті, – сіро-плямисте оперення, потужне тіло вагою 2,5-3,5 кг у курей. Несе 160-200 яєць по 55-60 г світло-коричневими, м’ясо ніжне, жовте. Витривала, спокійна, адаптується до -20°C. Нью-Гемпшир, “руді дияволи” з США, вага 2,5-3 кг, 200 яєць по 58 г, швидкий ріст – забій у 8 тижнів дає 1,5 кг тушки.

Род-Айленд Ред, червоно-каштанові з великим гребенем, несуть 200-220 яєць, вага 2,5 кг. Міцні ноги, добра насидка. Ці породи – золота середина для подвір’я, де хочеш і яйця, і курку на юшку. Споживання корму 120-140 г/день, інстинкт насиджування сильний.

Вони менш вибагливі, ніж чисті несучки, і дають смачніше м’ясо, ніж у леггорнів. У порівнянні з яєчними, набирають на 30% більше ваги за той же корм.

М’ясні породи курей – гіганти для столу

Бройлери Кобб-500 чи Росс-308 – гібриди, що сягають 2,5 кг за 35-42 дні при 1,7 кг корму. Білі, голенасті груди на фото вирізняють їх масивність. Несучість низька, 80-120 яєць, але м’ясо marmорне, соковите. Брама китайсько-американська – пухнаста “плюшева” з опереними ногами, вага курей 4-4,5 кг, півнів 5 кг, несучість 140 яєць.

Корнішська – основа бройлерів, мускулиста, вага 3-4 кг, спокійна. Фавероль французька з “бакенбардами” – м’ясо делікатесне, вага 3-4 кг, 150-200 яєць кремовими. Ці велетні флегматичні, ручні, але чутливі до спеки – влітку провітрюйте курник.

• Кобб: ріст 50 г/день, конверсія 1:1,6.
• Брама: декоративний бонус, м’ясо для бульйону.
• Корніш: основа для гібридів.

Для України 2026 – тренд на органічне м’ясо, де бройлери на комбікормі з добавками трав дають преміум-продукт.

Українські породи курей – наша гордість

Полтавська глиниста, єдина офіційно зареєстрована в Україні, – м’ясо-яєчна з рудуватим оперенням, вагою 2,5-3 кг, несучістю 180-200 яєць по 55 г. Виведена на Полтавщині на початку XX століття, витривала до морозів -25°C, добра насидка. Бірківська барвиста – яєчна, строката, 220-250 яєць.

Нові від НААН: Слобожанка – несучка 280-320 яєць, адаптована до Сходу; Грай – подвійна продуктивність, м’ясо-яйця. Прикарпатська зеленоніжка – зеленими лапами, 160 яєць. Гуцульська чубата – чубатий гребінь, гірська витривалість. Ці породи зберігають генофонд, стійкі до місцевих хвороб.

Декоративні та бійцеві породи – для душі та сили

Падубан з “пір’ям на голові” чи Сібрайт – карлики з лазуровими яйцями, вагою 0,7-1 кг. Шауб’юнгау – блакитні, чубаті. Бійцеві: Малайські – велетні до 7 кг, агресивні; Анкона – жваві. Декоративні прикрашають сад, бійцеві – для колекціонерів.

Таблиця порівняння топ яєчних порід

Ось огляд лідерів несучості для швидкого вибору. Дані узагальнені з практик українських ферм.

Джерела: agroapp.com.ua, Державна дослідна станція птахівництва НААН. Таблиця показує, чому Борки-117 – фаворит для півночі, а Леггорн – для комерції.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts