Гуркіт десятків ракет, що одночасно злітають з пускової установки, перетворює тихе поле на зону хаосу й вогню. Реактивні системи залпового вогню, або РСЗВ, — це артилерійські комплекси, здатні за секунди накрити величезну площу ураженням, знищуючи живу силу, техніку та укріплення. Їхня суть полягає в масованому запуску некерованих або керованих реактивних снарядів з багатоствольних блоків, що робить РСЗВ ідеальним інструментом для придушення оборони противника. Ці машини поєднують простоту конструкції з шаленою вогневою міцью, і саме вони часто вирішують долю битв.
Уявіть: одна установка випускає 40 снарядів за 20 секунд, кожна ракета несе вибухівку вагою до 20 кг, а зона ураження сягає футбольних полів. РСЗВ еволюціонували від примітивних порохових стріл до високоточних систем з GPS-наведенням, але принцип залишився — залпова потужність. Сьогодні вони ключовий елемент сучасної війни, де точність і мобільність визначають перемогу.
Така вогнева лавина не просто б’є — вона деморалізує ворога, змушуючи ховатися в окопах під нестерпним тиском. Розберемося, як це працює на практиці й чому РСЗВ досі тримають пальму першості в артилерії.
Принцип роботи РСЗВ: від запуску до вибуху
Серце будь-якої РСЗВ — пускова установка з пакетом направляючих труб, де розміщуються реактивні снаряди. Кожна ракета має твердопаливний двигун, що розганяє її до швидкості 700-900 м/с, і бойову частину з фугасною, касетною чи навіть термобаричною начинкою. Запуск відбувається електрично або пневматично, з інтервалом у мілісекунди, щоб уникнути взаємного впливу.
Комплекс включає не лише бойову машину (БМ), а й транспортно-зарядну машину (ТЗМ) для підвезення боєприпасів, машину управління вогнем з балістичним комп’ютером і засоби розвідки. Розрахунок — 3-5 осіб — обирає позицію за 10-20 км від фронту, заряджає за 5-10 хвилин і відстрілюється. Після залпу машина маневрує, бо контрбатарейний вогонь не змусить себе чекати.
- Ключові етапи стрільби: розвідка цілі дронами чи радарами, введення координат, калібрування, залп, евакуація.
- Боєприпаси варіюються: від осколково-фугасних для піхоти до протитанкових суббоєприпасів проти броні.
- Сучасні моделі інтегрують INS/GPS для кругової точності до 10 м, перетворюючи “зализ” на снайперський удар.
Цей процес нагадує оркестр: кожна нота — ракета, диригент — командир батареї. Але без точної розвідки РСЗВ марнують боєприпаси, витрачаючи тонни вибухівки на порожнечу. Саме тому в 2020-х роках акцент на дронову корекцію.
Історія РСЗВ: від давніх стріл до “Катюші” та HIMARS
Корені реактивного залпового вогню сягають XIII століття в Китаї, де воїни династії Сун запускали десятки порохових “вогняних списів” з бамбукових труб. Ці перші РСЗВ вражали на 200-400 м, отруюючи наконечники для масового психологічного ефекту. У Європу ідея прийшла через монголів, а в XIX столітті британці Конгреві застосовували ракети проти Наполеона.
Справжній прорив стався в 1930-х: німці створили Nebelwerfer — 150-мм шестиствольний міномет на шасі, що ревів як демон. Радянські інженери відповіли БМ-13 “Катюша” в 1941-му — 132-мм ракети на вантажівках ЗІС-6, дальність 8 км, 24 снаряди. Перший залп під Оршею розвіяв німецьку оборону, а звук запусків став символом жаху для вермахту.
Після Другої світової СРСР розвинув лінійку: БМ-21 “Град” (1963, 122 мм, 40 труб), БМ-27 “Ураган” (1975, 220 мм), БМ-30 “Смерч” (1987, 300 мм). Захід відповів M270 MLRS (1983, США) з керованими GMLRS. За даними uk.wikipedia.org, ці системи експортувалися в 50+ країн, визначивши артилерійську доктрину Холодної війни.
Україна успадкувала радянські зразки, але з 2014-го модернізує: “Верба” на КрАЗ-6322 замінила Урал-4320, “Вільха” з GPS на базі “Смерча”. До 2026 року серійне виробництво “Вільхи-М” досягло 120+ км дальності, роблячи її конкуренткою HIMARS.
Класифікація РСЗВ: від легких до високоточних гігантів
РСЗВ поділяють за калібром: легкі (до 140 мм, для піхоти), середні (220 мм), важкі (300+ мм, для стратегічних ударів). За мобільністю — буксирувані (як “Град-П”), самохідні на вантажівках чи гусеницях. За наведенням — некеровані (класичні) та керовані з INS/супутниковим контролем.
Ось порівняльна таблиця ключових систем, що ілюструє еволюцію:
| Система | Калібр, мм | Кількість снарядів | Дальність, км | Час залпу, с | Точність (КВО), м |
|---|---|---|---|---|---|
| БМ-21 “Град” (СРСР/РФ) | 122 | 40 | 20-40 | 20 | 200-300 |
| БМ-27 “Ураган” (СРСР/РФ) | 220 | 16 | 10-35 | 26 | 300-500 |
| БМ-30 “Смерч” (СРСР/РФ) | 300 | 12 | 20-90 | 38 | 150-500 |
| M142 HIMARS (США) | 227 | 6 (GMLRS) | 15-300 (ATACMS) | 45 | 5-10 |
| “Вільха” (Україна) | 300 | 12 | 70-130 | ~40 | 10-30 |
Таблиця складена за даними uk.wikipedia.org та militarnyi.com. Вона показує, як західні та українські системи перевершують радянські в точності, жертвуючи кількістю за рахунок якості. “Град” — масовий “зализ”, HIMARS — прецизійний скальпель.
РСЗВ на озброєнні: від “Граду” до українських новинок
Росія успадкувала тисячі “Градів” і “Смерчів”, застосовуючи їх для терору міст. Україна мала 200+ “Градів” у 2022-му, але поповнила HIMARS (понад 40 одиниць до 2026-го) та MLRS від союзників. Українські розробки вражають: “Верба” — модернізований “Град” з новим шасі та оптикою, “Буревій” — 220-мм заміна “Урагану” з дальністю 50 км, “Вільха-М1” — 300-мм з бойовою частиною 170 кг.
- Західні: HIMARS вирізняється легкістю (16 т), швидкістю 85 км/год і модульними ракетами — від касетних до протиракетних.
- Російські: “Торнадо-С” — модернізований “Смерч” з GPS, але проблеми з логістикою обмежують ефективність.
- Українські: “Вільха” пройшла вогневі випробування в 2025-му, інтегрується з дронами для реального часу корекції.
Ці системи не просто стріляють — вони адаптуються до гібридної війни, де дрони стають “очима” РСЗВ.
Переваги та недоліки РСЗВ у бою
Головний плюс — психологічний шок: залп створює стіну вогню, деморалізуючи роти за хвилини. Мобільність дозволяє “вдарив-заховався”, а дешевизна (“Град” коштує $100 тис.) робить їх серійними. Недоліки: низька точність некерованих (до 500 м КВО), вразливість до контрбатарейки та потреба в масі боєприпасів.
У тактиці РСЗВ застосовують для вогневої завіси перед атакою чи блокування маневру. Сучасний тренд — комбо з FPV-дронами: ракети б’ють по площі, дрони добивають.
Практичні кейси: РСЗВ у війні Росії проти України
У червні 2022-го перші HIMARS ЗСУ вдарили по складах під Новою Каховкою, знищивши 50+ т боєприпасів РФ — це паралізувало їхню логістику на півдні. Залп шести GMLRS стер мости й склади, змусивши окупантів відступити.
Російські “Гради” у 2022-му обстріляли Харків 100+ разів, але в 2025-му “Вільха” відповіла ударом по командних пунктах під Куп’янськом, підтвердивши дальність 120 км. У 2026-му HIMARS з новими ракетами GMLRS-ER (150 км) відкривають коридори для авіації, за даними armyinform.com.ua.
Кейс “Буревія”: у 2024-му тестування показало ураження укріплень на 50 км з точністю 20 м, ідеально для контрнаступів. Ці приклади доводять: РСЗВ — не архаїка, а еволюціонуюча сила.
Кожен такий удар змінює фронт, нагадуючи, що технології та тактика перемагають грубу силу. РСЗВ продовжують удосконалюватися, інтегруючись з AI для автономних залпів, і їхня роль тільки зростає в динаміці поля бою.
About the Author
