Гуркіт розриває повітря, десятки хвостів полум’я розлітаються в небо, а за лічені секунди ціла площа перетворюється на палаюче пекло. Реактивні системи залпового вогню, або РСЗВ, – це артилерійські монстри, здатні одночасно вистрілити десятками ракет, накриваючи ворога шквалом сталі та вибухів. Ці системи не просто б’ють – вони деморалізують, змушуючи супротивника ховатися в окопах від невидимої бурі.
Уявіть: одна машина, як БМ-21 “Град”, викидає 40 снарядів калібру 122 мм на відстань до 40 км, створюючи еліпс ураження розміром з кілька футбольних полів. РСЗВ поєднують реактивний принцип руху з масовістю залпу, роблячи їх королями вогневої підтримки. А в сучасних конфліктах, як в Україні, вони стали ключем до контрбатарейної боротьби, де точність і швидкість вирішують усе.
Така міць народилася не вчора – від стародавніх китайських ракет до високоточних HIMARS. Розберемося, як це працює, які типи панують і чому РСЗВ лишаються незамінними в 2026 році.
Принцип роботи: реактивна тяга, що перетворює небо на вогняну зливу
Серце РСЗВ – реактивний снаряд з твердопаливним двигуном. За третім законом Ньютона, гази згорають у камері, вириваючись соплом зі швидкістю тисячі метрів за секунду, штовхаючи ракету вперед. На відміну від гарматних снарядів, тут немає ствола для прискорення – уся тяга від власного двигуна, що робить траєкторію балістичною, але з корекцією в сучасних моделях.
Пускова установка – це рама з десятками труб (від 40 у “Граді” до 12 у “Смерчі”), кріпиться на вантажівку чи гусеницю. Заряджається пакетами снарядів вручну чи автоматично, час залпу – 20 секунд, перезарядка – до 10 хвилин. Система наведення: гідравліка для кута, гіроскопи для стабілізації. Снаряди несуть осколки, касети чи навіть міни, розлітаючись на поверхні.
Фізика проста, але ефект шокуючий: розсіювання еліпсом 200×130 м забезпечує ураження площі до 20 га. У нових версіях, як Вільха, GPS-корекція зводить КВО до 10 м, перетворюючи “залізний град” на скальпель. Ви не повірите, але один залп може зупинити наступ дивізії!
Історія РСЗВ: від вогняних стріл до легендарної Катюші
Корені тягнуться до XII століття в Китай династії Сун, де воїни кріпили ракети до списів, обстрілюючи монголів біля Кайфена. До 1401 року з’явилася хвачха – корейська РСЗВ з 100 стріл. Європа прокинулася в XIX столітті: Congreve rockets британців сіяли жах у Наполеонівських війнах.
Справжній прорив – 1930-ті. Німецький Nebelwerfer з 6 трубами став першою серійною системою. У СРСР у 1941-му дебютувала БМ-13 “Катюша” на ЗІС-6 – 16-24 ракети 132 мм, дальність 8 км. Її рев прозвали “органом Сталіна”, а ефект – психологічним шоком для вермахту під Оршею.
Холодна війна розквітла: США створили T34 Calliope на Sherman, а радянські Град, Ураган, Смерч стали стандартом. Сьогодні, у 2026-му, еволюція йде до гібридів з дронами – від некерованих бур до розумних роїв. Історія вчить: РСЗВ завжди на крок попереду.
Класифікація РСЗВ: від легких градобійок до важких торнадо
РСЗВ ділять за калібром: легкі (122 мм), середні (220 мм), важкі (300+ мм). За шасі – колісні (мобільні), гусеничні (прохідні). Некеровані класики насичують площу, керовані б’ють точково. Перед порівнянням ключових моделей наведемо таблицю – вона покаже, чому HIMARS перевершує радянських гігантів.
| Система | Калібр, мм | К-сть стволів | Дальність, км | Шасі | Країна |
|---|---|---|---|---|---|
| БМ-21 Град | 122 | 40 | 20-40 | Колісне (Урал) | СРСР/Україна |
| БМ-27 Ураган | 220 | 16 | 35 | Колісне (ЗІЛ) | СРСР |
| БМ-30 Смерч | 300 | 12 | 70-90 | Колісне (МАЗ) | СРСР/Росія |
| M142 HIMARS | 227 | 6/1 | 70/300 (ATACMS) | Колісне (FMTV) | США |
| 9К515 Торнадо-С | 300 | 12 | 120 | Колісне (МАЗ) | Росія |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, armyinform.com.ua.
Таблиця ілюструє еволюцію: від масовості “Града” до прецизійності HIMARS. Легкі для піхоти, важкі – для штабів. Кожен тип має нішу, але сучасні тренди – інтеграція з БПЛА для розвідки.
Українські РСЗВ: Верба, Буревій і Вільха як відповідь агресору
Україна не стоїть осторонь – Шепетівський завод і КБ “Луч” оживили спадщину. Верба, прийнята 2019-го, модернізує “Град” на КрАЗ-6322: 40 снарядів до 40 км, автонавідник, стабілізація. Ця машина скорочує час стрільби в 4 рази, інтегрується з дронами – ідеал для маневреної війни.
Буревій (2020) замінює Ураган: 220 мм на Tatra T815, цифрова СУВ, швидкість виявлення цілей. Вільха – керований снаряд для “Смерча”, 120-130 км, КВО 10 м. Ці системи вже рвуть логістику ворога, доводячи: українська інженерія – сила.
З 2022-го ЗСУ отримали десятки Верби, а Вільха стала “анти-Смерчем”. У 2026-му серія розширюється, з фокусом на експорт.
Західні гіганти: HIMARS і M270 міняють правила гри
США передали Україні понад 40 HIMARS з 2022-го – легка (10 т), 6 ракет GMLRS (70 км) чи ATACMS (300 км). M270 – гусенична “важка вага”, 12 ракет, така ж міць. Роль у війні: нищення складів, мостів, ППО. Один HIMARS знищив більше “Смерчів”, ніж усі контрбатарейки разом – точність 5 м!
У 2025-2026 рр. Україна інтегрувала їх з вітчизняними радарами, розширивши радіус. Торнадо-С росіян намагається догнати (120 км), але поступається в мобільності. Західні РСЗВ – це не просто зброя, а система з супутниками.
Переваги та недоліки: чому РСЗВ – королі, але не безгрішні
РСЗВ вражають масовістю: один залп = сотні снарядів гармат. Психологічний ефект – як апокаліпсис, деморалізує. Мобільність, дешевизна снарядів (порівняно з крилатими ракетами).
- Масований вогонь: Накриває бригаду за секунди, площа до 40 га.
- Швидкість: Залп за 20 с, ротація за хвилини.
- Універсальність: Осколки, касети, міни, термобар – для всього.
- Інтеграція: З БПЛА, AI для наведення.
Але є слабкості: некеровані мають КВО 200 м – марно проти укріплень. Вразливі до ППО, довга перезарядка. Типові помилки – стрільба без розвідки, ігнор вітру. Переваги переважують у наступі, де сила слова.
Практичні кейси: РСЗВ у реальних битвах
1941, Орша: “Катюша” розгромила німецьку дивізію – 50% втрат від одного залпу. Ефект: паніка в лавах вермахту.
2022, Донбас: “Град” росіян тероризував цивільних, але Верба ЗСУ відповіла – знищено 10 складів за тиждень.
2023, Харківщина: HIMARS вдарили по штабам – втрати окупантів сягнули 20% артилерії. У 2025-му Вільха зруйнувала мости на Дніпрі, змусивши відступ.
Кейс 2026: Гібридний удар – дрон розвідує, HIMARS добиває. Результати: співвідношення втрат 1:10 на користь оборонців (armyinform.com.ua).
РСЗВ еволюціонують: гіперзвукові снаряди, рої ракет з AI. В Україні вони – щит і меч, де кожен залп наближає перемогу. Ці системи нагадують: технології + воля = непереможність. А фронт чекає нових історій успіху.