Каста — це не просто слово з підручників історії, а невидима сітка, що тримає мільйони людей у визначених межах. У класичному сенсі, особливо в Індії, каста позначає спадкову соціальну групу, де входження визначається виключно народженням, а не заслугами чи вибором. Замкненість проявляється в ендогамії — шлюбах тільки всередині групи, — у традиційних професіях і ритуальній чистоті, що диктує, з ким можна їсти, торкатися чи навіть розмовляти.
Система варн, чотири основні “кольори” суспільства, лягла в основу: брахмани як духовні лідери, кшатрії — воїни й правителі, вайшії — торговці та фермери, шудри — слуги й ремісники. Нижче них — далити, колись “недоторканні”, поза межами. Але справжня складність у джаті — тисячах локальних підгруп, кожна зі своїми правилами, що робить індійське суспільство мозаїкою з понад 3000 пазлів. Це не архаїзм: у 2025 році 98% індійців ідентифікують себе з кастою, а злочини проти нижчих груп сягають десятків тисяч щороку.
Виникає питання: чому така структура вижила тисячоліттями? Корені сягають ведичного періоду, коли арійські племена принесли ідею поділу, щоб упорядкувати хаос завоювань. Сьогодні урбанізація та закони розмивають бар’єри, але в селах каста лишається реальністю, що впливає на вибори, бізнес і навіть IT-компанії в Бангалоре.
Походження терміну та перші кроки кастової ієрархії
Слово “каста” прийшло до нас через португальську “casta” — “рід, порода”, від латинського “castus”, тобто “чистий”. Європейці XVI століття, прибувши до Індії, були шоковані жорсткістю місцевої системи й запозичили термін для опису того, що індійці називали “джаті” чи “варна”. Насправді кастова організація досягла піку в Індії, де джаті буквально означає “народження, походження, колір”, пов’язуючи статус із кров’ю та кармою.
Перші натяки на поділ з’являються в Рігведі, найдавнішій ведичній збірці (близько 1500–1200 рр. до н.е.). Гімн Пуруша-сукта (РВ 10.90) малює космічного велетня, з тіла якого постають варни: брахмани з уст — для знань і ритуалів, кшатрії з рук — для захисту, вайшії зі стегон — для достатку, шудри зі стоп — для служби. Цей міф не просто поезія: він обґрунтовує ієрархію як божественний порядок, де кожна група має дхарму — свій кодекс обов’язків.
Історики сперечаються, чи це інтерполяція пізнішого часу. Дослідження показують, що рання ведична суспільство було племінним, з мобільністю професій — поет міг бути сином лікаря. Арійці, вторгнувшись у долину Інду, підкорили дравідів, зробивши їх шудрами, а колір шкіри (варна — “колір”) закріпив розподіл. До часів Закону Ману (II ст. до н.е. – II ст. н.е.) система жорсткішає: шлюби між варнами — злочин, контакти обмежені.
Варни та джаті: структура, що нагадує гігантське дерево
Варни — це стовбур, чотири гілки ідеальної моделі. Джаті — листя, понад 3000 ендогамних груп, кожна з локальними традиціями, професіями й панчаят — самоврядуванням. У Тамілнаду гончарі — окрема джаті, в Пенджабі — ковалі. Перехід між ними неможливий: народився в одній — живи за її правилами.
Щоб уявити масштаб, ось таблиця основних варн з ролями та прикладами:
| Варна | Походження з Пуруша | Роль і привілеї | Приклади джаті |
|---|---|---|---|
| Брахмани | Уста | Жерці, вчителі; найвища ритуальна чистота, вегетаріанство | Сарасват, Ійєр |
| Кшатрії | Руки | Воїни, царі; влада, земля | Раджпути, Кшатрія |
| Вайшії | Стегна | Торговці, фермери; економіка | Банія, Пателі |
| Шудри | Стопи | Робітники, слуги; служба вищим | Най, Віскерма |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, vue.gov.ua. Таблиця спрощує: реально джаті перетинають варни, а далити (16–17% населення, близько 240 млн) — поза системою, історично принижені, займаючись “брудними” справами як прибирання чи шкіряна справа.
Ця структура забезпечувала стабільність: кожна група мала касу взаємодопомоги, але й карала відступників — вигнанням чи “нечистотою”. Уявіть село, де далит не може торкнутися криниці вищих — реальність до 1950-х.
Життя в кастах: від щоденних ритуалів до жорстких заборон
Каста пронизує все. Харчування: брахмани уникають м’яса, цибулі, не їдять від нижчих — “приймачі їжі” мусять бути чистими. Шлюби: 95% ендогамні, “любовні” пари стикаються з “убивствами честі” — 195 випадків у Тамілнаду за 2014–2019 рр. Професії спадкові: син м’ясника не стане банкіром без бунту.
- Ритуальна чистота: Вищі варни проводять очищення після контакту з нижчими; далити п’ють з окремої криниці чи йдуть кілометр далі.
- Соціальні норми: Заборона входу в храми, окремі лавки в чайних; у школах далітів садять окремо.
- Економіка: Нижчі касти — 30–40% бідності, вищі домінують у владі.
Така система, як гігантський годинник, тікала віками, даючи безпеку, але душнучи амбіції. Гумор у тому, що навіть у Мумбаї IT-спеціаліст з далітів ховає касту від колег.
Релігійне підґрунтя: карма як виправдання нерівності
Індуїзм цементує касти кармою — твої минулі втілення визначають теперішнє. Погано жив — народився шудрою чи далітом; служи смиренно — піднімешся в наступному. Дхарма кожного: брахман медитує, кшатрій б’ється. Це філософія, де страждання — урок, а бунт — проти космосу.
Рігведа шепоче про єдність, але Ману-смрті жорсткішає: “Шудра нехай служить вищим”. Буддизм і джайнізм повстали проти, обіцяючи рівність, але касти просочилися й туди. Сьогодні далити конвертуються в буддизм чи християнство, та дискримінація лишається — каста сильніша за релігію.
Еволюція крізь епохи: від арійців до британців
З ведичного періоду (1500–500 до н.е.) варни були гнучкими. Гутами (IV–VI ст.) джаті множаться, професії фіксуються. Моголи послаблюють, але британці “заморозили” систему переписами 1871–1931 рр., класифікуючи 2378 джаті для податків і рекрутингу. “Кримінальні племена” — нижчі групи під наглядом.
Незалежність 1947-го: Амбедкар, даліт і автор конституції, забороняє дискримінацію (ст. 15,17). Ганді кличе “харіджанами”, але реформи повільні. Мандал-комісія 1990-х додає квоти для OBC — 27%.
Сучасна Індія: квоти, насильство і надія на зміну
У 2025-му Індія планує перепис із кастами — перше з 1931-го, щоб уточнити квоти. SC — 15%, ST — 7.5%, OBC — 27%, EWS — 10%. Квоти підняли грамотність далітів понад 80%, але вища еліта — 5% у IIT. За NCRB.gov.in, 2023-го зареєстровано 57 789 злочинів проти SC, зростання на 13%; у 2025-му (січень–червень) — 113 атроцитет.
Урбанізація розмиває: у Делі міжкастові шлюби ростуть, далітські політики як Маяваті сяють. Та в селах — лінчування за корову, самоубивства як Payal Tadvi (2019, далітка-лікарка, зацькована). Економіка: далити — 30% бідності проти 17% вищих.
- Квоти в університетах: 22.5% для SC/ST.
- Закон PoA 1989: кара за атроцитети, але conviction rate низька — 28%.
- Політика: Кастові партії домінують у UP, Біхарі.
Прогрес є, але повільний — як ріка Ганг, що тече крізь каміння.
Касти за межами Індії: від Японії до наших днів
Індія — еталон, але аналоги скрізь. У феодальній Японії (до 1871) буракumін — “нечисті” (м’ясники, ката), дискриміновані досі в шлюбах. Португалія/Іспанія: casta для “чистої крові” морисків. Сучасно: “касти еліт” — як Силіконова долина, де випускники Гарварду тримають мережу.
У діаспорі далити в США борються: Сіетл заборонив кастову дискримінацію 2023-го. Навіть в Україні “каста” — метафора для привілейованих груп, як “олігархи”.
Цікаві факти про касти
- У Індії понад 90 тис. локальних субкаст — більше, ніж сортів рису!
- Даліт Раманатан “Мінна” — перша жінка-кастова активістка, боролася 1920-х.
- Генетика: Ендогамія фіксується 4–6 тис. років тому в Південній Індії (дослідження 2016).
- У Боллівуді зірки ховають нижчі касти, але фанати копирсають родоводи.
- Біхар обіцяє 85% квот — рекорд для штату.
Каста еволюціонує: від божественного наказу до політичного інструменту. У мегаполісах вона тане, як лід у сонці, але в селах пульсує, нагадуючи — суспільство змінюється, коли люди сміють переступити невидимі лінії.