Сталь і полімер переплітаються в руках бійця, видаючи сухий клаціт затвора – ось так починається історія українського автомата, зброї, народженої в майстернях Ніжина та Києва. Перша модель з’явилася ще в 1994-му, коли ентузіасти з артилерійської бази перетворили АК-74 на компактний булпап під назвою Вепр. Сьогодні, у 2026 році, ЗСУ вже тестують UAR-15 калібру 5,56 мм НАТО, а класичний Малюк чи Вулкан-М залишається улюбленцем спецпризначенців. Ця еволюція – не просто технічні удосконалення, а крок до повної незалежності від радянської спадщини.
Булпап-схема, де магазин ховається за спусковим гачком, робить автомат коротшим за традиційний АК, але не втрачає потужності повнорозмірного ствола. Вепр важив усього 3,45 кг, стріляв на 1000 метрів і вдвічі перевершував АК за точністю. Малюк пішов далі: двосторонній перемикач вогню, рейки Пікатіні для оптики, зменшений віддача на 50%. А новіші UAR-15 уже витримують crash-тести в болоті нарівні з чеським BREN 2, що збирають в Україні під брендом Sich.
Ці automati не просто стріляють – вони адаптуються до реалій фронту, де кожна грама ваги і секунда перезарядки можуть врятувати життя. Розробники з ТОВ «Інтерпроінвест» і приватних компаній вклали душу, вивчаючи помилки предків, аби створити зброю, яка відчувається як продовження руки.
Витоки незалежності: автомат Вепр як піонер
Уявіть 1993 рік: Україна щойно здобула незалежність, а на артилерійській базі в Ніжині троє офіцерів – Анатолій Анатольєв, Володимир Шейко та Андрій Жарков – хапаються за гайкові ключі. Вони беруть РПК і АК-74, перевертають усе догори дном, створюючи перший український булпап. Зразок №1 вийшов під 7,62×39 мм, але справжній прорив стався з №2 на базі РПК-74 калібру 5,45 мм. Робота йшла кустарно, під тиском СБУ, але міністр оборони Валерій Шмаров підтримав – і в 1995-му Вепр блиснув на виставці “Зброя-95”.
Цей автомат став легшим на 200 грамів, коротшим на чверть метра, з амбідекстерним дизайном для лівшів і правшів. Ствол 415 мм давав точність удвічі вищу за АК, а менше деталей спрощувало виробництво. Розбирання займало хвилини, цівка кріпилася без опори на ствол, зменшуючи нагрів. У 2003-му, після доопрацювань у Науковому центрі точного машинобудування, планували 16 тисяч одиниць для прикордонників, але гроші зникли, як дим від пострілу. Патентні війни з Іжмашем і брак бази поховали серію, лишивши Вепр прототипом-мрією.
Та досвід не пропав: Вепр навчив, що український автомат мусить бути ергономічним, надійним у багні й пилу. Сьогодні його дух живе в сучасних моделях, нагадуючи про ті перші іскри геніальності в ніжинських майстернях.
Вулкан-М, або Малюк: компактний вовк у овечій шкурі
2005 рік, Київ, ТОВ «Інтерпроінвест». Конструктори, очолювані Сергієм Луговським, беруть уроки з Вепра і створюють Вулкан-М, шифр Малюк. Від АК лишилися лише ствол і коробка, решта – 10+ патентів: конвекційне охолодження ствола, що подвоює ресурс, регульований відбивач гільз, швидкознімний глушник. Довжина 712 мм, вага 3,2-3,8 кг, темп 650-700 постр/хв – і все це з повнорозмірним стволом 415 мм.
У 2015-му Малюк дебютував на “Зброя та Безпека” з коліматором, пройшов держвипробування в ССО та Нацгвардії. 3 жовтня 2017-го речник Міноборони Дмитро Гуцуля оголосив: спеціальний автомат Вулкан прийнято на озброєння ЗСУ. Серія пішла на Красилівському заводі, версії 5,45; 7,62; навіть 5,56 мм. Двосторонній УСМ, полімерне покриття проти корозії, рейки для сошок і ліхтарів – ергономіка на рівні НАТО.
Бійці розвідки обожнюють його за м’який віддачу: стріляти однією рукою реально, гільзи не б’ють в обличчя. У 2019-му полковник Міноборони Андрій М’ясников підтвердив серійне виробництво. Навіть у 2025-му, попри перехід на 5,56, Малюк служить у спецах – компактний, як ніж у кишені, але б’є на 750 метрів.
| Параметр | Вулкан-М 5,45 мм | АК-74 |
|---|---|---|
| Вага, кг | 3,2 | 3,4 |
| Довжина, мм | 712 | 943 |
| Довж. ствола, мм | 415 | 415 |
| Темп стрільби, постр/хв | 650-700 | 600 |
| Еф. дальність, м | 500-750 | 500 |
Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org. Порівняння показує переваги компактності без втрат потужності – ідеально для вузової бою чи десанту.
Нові горизонти: UAR-15 і Sich на стандартах НАТО
Війна прискорила перехід: АК все ще тримається, але 2023-го ЗСУ прийняли UAR-15 – українську AR-15 платформу. Приватна компанія локалізувала 90% деталей: алюмінієві магазини, УСМ, газовий блок. Стволи імпортують з США, але лінія дорнаження стартує 2026-го. Вагою 3 кг, модульними рейками, UAR-15 тренують бійців 10-ї бригади – стріляє точно, витримує болото нарівні з BREN.
Sich, або локалізований CZ BREN 2, з 2024-го збирають на “Укроборонпромі”. Чеська ліцензія, українські зміни: мінус 0,5 кг, покращений взвод. До 400 штук на день, десятки тисяч у 2025-му. UAR-15 і Sich – це міст до НАТО, де 5,56 мм пробиває бронежилети ворога краще за 5,45.
Корсак 2024-го – модер АК під 7,62 з короткоходним газопістоном – прототип, але обіцяє 800 постр/хв. Виробництво росте: $12 млрд оборонки у 2025-му, приватники кидають виклик “калашу”.
Порівняння моделей: таблиця наочності
Щоб розібратися в джунглях варіантів, ось ключові українські automati поруч. Перед таблицею зауважте: булпапи для компактності, AR-подібні – для модульності.
| Модель | Калібр | Вага, кг | Довжина, мм | Статус |
|---|---|---|---|---|
| Вепр | 5,45×39 | 3,45 | 702 | Прототип/обмежено |
| Вулкан-М | 5,45/7,62/5,56 | 3,2-3,8 | 712 | ЗСУ спецпідр., серія (obronka.mezha.ua) |
| UAR-15 | 5,56×45 | ~3 | ~800 | ЗСУ з 2023, локал. |
| Sich (BREN 2) | 5,56×45 | ~3 | ~730 | Вироб. з 2024 |
Таблиця підкреслює тренд: від 5,45 до 5,56, від булпап до модульних. Джерела: ukrmilitary.com, obronka.mezha.ua. UAR-15 виграє в сервісі – запчастини скрізь, як у Lego.
Цікаві факти про українські automati
- Вепр коштував $100 у 2003-му, розробка – $100 тис., але врятував ідею булпап для Малюка.
- Малюк у Call of Duty: Warzone як TR-76 Geist – геймери полюбили українську “зброю з гри”.
- UAR-15 збиває дрони з першого пострілу, як у відео з Херсона 2025-го.
- Ресурс ствола Вулкана вдвічі більший за АК завдяки конвекції – стріляй тисячі патронів без перегріву.
- Розвідники 73 МЦ СпП тренувалися на Малюку в абордажі кораблів – компактність на морі безцінна.
Ці перлини роблять нашу зброю не просто інструментом, а легендою фронту.
Виробництво під вогнем: від Красилова до приватних верстатів
Красилівський агрегатний завод гудить, випускаючи Малюків, але війна змінила все: обстріли, логістика. Приватники взяли естафету – UAR-15 на автоматизованих лініях, де верстатів більше, ніж людей. Імпорт стволів дратує, але 2026-й принесе дорнаження. “Укроборонпром” з BREN: десятки тисяч, прибуток для бюджету.
Виклики? Податки на верстати, митниця, брак контрактів. Та ентузіазм перемагає: у 2025-му оборонка дала $12 млрд, automati – частина успіху. GROT польський розчарував корозією, BREN навчають бійців – і ось ЗСУ стандартизуються.
На фронті: як бійці хвалять і лають
Розвідники кажуть про Малюк: “Віддача – як поцілунок, гільзи не в очі”. У ССО – глушник на Шепіті (варіант Малюка) мовчки косить ворогів. UAR-15 у 10 ОГШБр: точна, модульна, але потребує звички – “АК пробачав помилки, AR карає”. BREN Sich хвалять за легкість, але сервіс ще сирий.
Практичні кейси: на Дніпрі UAR-15 зносить дрони, Малюк у вузах Маріуполя давав перевагу компактністю. Відгуки з фронту – золото для розробників: менше травм від ручки, краща купчастість. У 2026-му тренди йдуть до гібридів: 5,56 з булпап-елементами?
Український автомат еволюціонує, як ріка – бурхливо, невпинно, несучи перемогу. Нові патрони, локалізація, досвід боїв – попереду ще багато пострілів.
About the Author
