Чому болить селезінка: причини від інфекцій до травм

Тупий, ниючий біль у лівому верхньому кутку живота, що віддає в плече чи спину, часто змушує людей хапатися за бік під час бігу чи навіть глибокого вдиху. Цей дискомфорт, ніби важкий камінь тисне зсередини, видає селезінку – скромний, але потужний орган, захований під ребрами. Вона не кричить про проблеми, як апендицит, але її сигнали варті уваги, бо ігнорування може призвести до серйозних ускладнень.

Селезінка сидить у лівому підребер’ї, поруч із шлунком і діафрагмою, розміром з великий лимон – близько 11-12 см у довжину та 150 грамів вагою в нормі. Вона фільтрує кров, нищить старі еритроцити, запасає тромбоцити й б’ється з інфекціями, виробляючи антитіла. Коли щось йде не так, орган набрякає, розтягує свою фіброзну капсулу, сповнену нервових закінчень, – і ось тоді з’являється той самий біль. Не сама тканина болить, а її оболонка, що натягується, як барабанна перетинка.

Де ховається селезінка і як розпізнати її біль серед інших

Уявіть лівий бік тулуба: від пупка вгору-вліво, під дев’ятим ребром. Тут селезінка притискається до діафрагми, її нижній край ледь торкається краю реберної дуги. У здорових дорослих її не пропальпуєш, але якщо біль виникає саме тут – гострий чи хронічний, посилюється при кашлі, їжі чи фізнавантаженні, – це привід задуматись.

Біль від селезінки відрізняється від кишкового – той більше крутить знизу, або від нирок – іррадіює в пах. Тут дискомфорт тупий, постійний, з відчуттям переповнення шлунка. Часто супроводжується слабкістю, блідістю шкіри чи синцями, бо селезінка “з’їдає” зайві клітини крові. У дітей симптоми стерті: просто примхливість і відмова від їжі, бо орган росте разом із тілом.

Інфекції: коли мікроби змушують селезінку набрякати

Найпоширеніший винуватець – інфекції, що активізують імунну систему. Вірус Епштейна-Барр, автор мононуклеозу, роздуває селезінку в 2-3 рази, викликаючи біль, лихоманку та втому, ніби ви тягнете мішок піску. За даними медичних оглядів, у підлітків з “хворобою поцілунків” спленомегалія трапляється у 50-100% випадків, і розрив органу – реальна загроза при спорті.

Бактерії не відстають: тиф, бруцельоз чи підгострий ендокардит змушують селезінку фільтрувати токсини, накопичуючи лейкоцити. Паразити, як малярія в тропіках, блокують судини, спричиняючи інфаркт тканини – гострий біль, що рве на частини. Навіть ГРВІ чи гепатит С можуть дати тимчасове збільшення, але якщо біль триває тижнями, біда глибша.

Травми та розриви: коли удар стає катастрофою

Удар у живіт – класичний сценарій. Автокатастрофа, бійка чи падіння з велосипеда розривають крихку капсулу, і кров хлюпає в черевну порожнину. Біль вибуховий, з нудотою, запамороченням, падінням тиску – шок у 10-20% випадків, за клінічними звітами. Навіть незначна травма на фоні вже збільшеної селезінки призводить до розриву delayed, через 48 годин.

Спортсмени в зоні ризику: футболісти, боксери. Симптоми маскуються під забій, але УЗД розкриває гематоми. Лапароскопія чи спленектомія рятують життя, але без органа імунітет слабшає – щеплення від пневмококів обов’язкові.

Захворювання крові та онкологія: приховані загрози

Лейкози, лімфоми чи мієлофіброз змушують селезінку “працювати понаднормово”, накопичуючи аномальні клітини. Біль постійний, з анемією, що фарбує шкіру в блідо-сірий колір, і кровотечами від дефіциту тромбоцитів. У хронічному мієлолейкозі орган росте до паха, тиснучи на судини.

Гемолітичні анемії, як серповидноклітинна, викликають кризи: селезінка інфарктує, біль пекучий. Статистика жорстока – у дітей з цією хворобою секвестрація крові в органі сягає 15% летальності без швидкої допомоги.

Печінка та серце: коли сусіди створюють тиски

Цироз чи портальна гіпертензія застоюють кров у селезінкових венах, роздуваючи орган. Біль ниючий, з асцитом – живіт набрякає, як барабан. Гепатити В і С, поширені в Україні, часто стартують саме так.

Серцева недостатність передає тиск через вени, аутоімунні хвороби – ревматоїдний артрит чи вовчак – запалюють тканину. Рідкісні “збірники” – хвороба Гоше, де ліпіди накопичуються, роблячи селезінку кам’яною.

Таблиця базується на даних з Cleveland Clinic та empendium.com.ua. Порівняння показує, як причини впливають на інтенсивність болю та ризики.

Діагностика: від пальпації до сканерів

Лікар починає з огляду: легке постукування по ребру провокує біль. Аналізи крові розкривають анемію чи тромбоцитопенію. УЗД – золотий стандарт, вимірює розмір, бачить кісти чи інфаркти. КТ чи МРТ для травм, біопсія – рідко, бо ризик кровотечі.

У дітей ехокардіограма виключає вроджені вади. Раннє виявлення рятує: спленомегалія понад 15 см кричить про системну патологію.

Найважливіше: біль у селезінці – не сам по собі, а симптом. Ігнор – шлях до гіперспленізму, де орган жере власні клітини, викликаючи анемію.

Лікування: від таблеток до операцій

Ключ – усунути причину. Антибіотики для інфекцій, хімія для лейкемії, ендоваскулярне розширення вен при тромбозах. Знеболювальні – ібупрофен чи парацетамол – полегшують, але не лікують. Спленектомія – крайній захід, лапароскопічна, з відновленням за тиждень, але з вакцинацією проти менінгококів.

У 2025 році прогрес: таргетна терапія для мієлофіброзу зменшує розмір на 30-50%. Народні методи? Тільки як доповнення – відвари шипшини для імунітету, але без самолікування.

Біль у лівому боці може бути першим дзвіночком до великої історії. Слухайте тіло, перевіряйтеся вчасно – селезінка віддячить тихою роботою роками. А якщо ниє саме зараз, не відкладайте візит: краще перестрахуватись, ніж шкодувати.

Життя з здоровою селезінкою – це енергія без втоми, без синців від нізвідки. Дбайте про неї, як про вірного стража.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts