У тьмяному коридорі під зруйнованим реактором №4 Чорнобильської АЕС ховається маса, схожа на зморщену лапу гігантського звіра. Ця “слонова нога Чорнобиль” — застиглий коріум, суміш розплавленого ядерного палива, бетону й металу, що протекла крізь бетонні стіни, ніби лава з вулкана пекла. Спочатку вона випромінювала стільки радіації, що вбивала за хвилини, а нині кришиться на пил, лишаючи вчені в напрузі. Цей об’єкт не просто уламок катастрофи 1986-го — він пульсує теплом розпаду ізотопів, нагадуючи про крихкість людського контролю над атомом.
Коріум утворився в перші години після вибуху, коли тисячі тонн палива розплавилися при 2000°C і попливли вниз. Слонова нога — лише один з її фрагментів, розміром близько 2×2 метри, вагою в тонни. Зараз, у 2026-му, її радіація впала в тисячі разів, але доторкнутися все одно — самогубство через альфа-частинки урану в пилу.
Пекельний потік: як слонова нога народилася в реакторі
26 квітня 1986 року реактор №4 Чорнобильської АЕС вибухнув, викинувши в небо хмару смертоносних ізотопів. Але справжній жах ховався всередині: активна зона розплавилася, утворивши коріум — унікальну лаву з урану, плутонію, цирконію, графіту, сталі та піску. Ця суміш, гарячіша за лаву Кіліманьджаро, протекла крізь 2 метри залізобетону, труби й вентиляцію, ніби живий монстр, що шукає шлях униз.
Потік розділився: частина залишилася в кімнаті 305/2, інша просочилася в коридор 217/2 на третьому поверсі, де застигла трьома масами. Найбільша — слонова нога, зморщена поверхня якої справді нагадувала шкіру слона. Вона осіла в кутку між стінами, за 6 метрів над землею, поряд зі сходами. Цей шлях коріуму довжиною десятки метрів фіксували пізніші розкопки: отвори в підлозі, де лава роз’їдала все на шляху.
Температура спочатку сягала 2250°C, але охолоджуючись, коріум кристалізувався, формуючи дендрити урану й цирконові зерна. Без води чи кисню процес тривав би вічно, але контакти з вологою прискорили реакції, породжуючи нові мінерали, як зинвейерит — унікальний для Чорнобиля.
Перші свідки: відкриття слонової ноги в грудні 1986-го
Вже в червні 86-го дозиметристи Михайло Костяков і Володимир Кабанов відчули аномалію: лічильник показав 25 рентген/год, а біля сходів — тисячі, поки не зламався. Джерело ховалося вгорі. Повне відкриття сталося в грудні: Василя Корягін, дозиметрист, проповз крізь завали в кімнату 217/2. За 20 метрів від маси — 50 рентген/год, а біля — нестерпні 10 000.
Перші фото зробив Валентин Ободзінський наприкінці грудня: чорна, склоподібна гора з “корковими” шарами. Ліквідатори в захисних костюмах оцінили небезпеку — летальна доза за 3-5 хвилин. Ця знахідка шокувала: коріум не розчинився, а застиг цілою горою, готовою просочитись далі.
Радянська цензура мовчала, але всередині Саркофага кипіла робота. Дослідники свердлили стіни, щоб зазирнути в інші масиви, але слонова нога стала символом — найвидовищнішим і найнебезпечнішим.
Хімічний апокаліпсис: склад коріуму слонової ноги
Слонова нога — не просто радіоактивний базальт, а складний мінералогічний коктейль. Основу становить діоксид кремнію (70-90%), злилий з піску й бетону. Уран — до 10% маси, переважно UO2 у формі дендритів, що виросли блискавично при високих температурах. Цирконій з оболонок палива утворив кристали, що свідчать про повільне охолодження.
Інші елементи: залізо, кальцій, алюміній, магній, калій, графіт (через чорний колір), домішки плутонію, америцію. Радіоактивність рівномірна, попри неоднорідність паливних частинок. З часом утворилися вторинні фази: ураніліти від реакцій з водою.
Щоб наочно показати, ось таблиця основних компонентів за даними аналізів зразків:
| Компонент | Відсоток маси | Джерело/роль |
|---|---|---|
| SiO2 (кремнезем) | 70-90% | Пісок, бетон — основа скла |
| U (урану оксид) | ~10% | Паливо, альфа-емітер |
| Zr (цирконій) | 5-10% | Оболонки ТВЭЛів, кристали |
| Fe, Ca, Al оксиди | 5-15% | Сталь, бетон |
| Графіт та інше | <5% | Модератор, домішки |
Джерела даних: Вікіпедія, аналізи зразків 1986-1988 рр. Ця суміш унікальна — ні вулканічна лава, ні метеорит не порівняються з її токсичністю. Пил від руйнування несе альфа-частинки, що руйнують легені при вдиханні.
Радіаційний вир: рівні небезпеки з роками
У 1986-му слонова нога викидала 8000-10 000 рентген/год — доза, летальна за 3 хвилини (4,5 Гр). Гамма-промені від цезію-137, йоду, рутенію-106 пронизували стіни. Зараз, завдяки розпаду короткоживучих ізотопів, фон впав драматично.
Ось еволюція рівнів радіації біля поверхні:
| Рік | Радіація (Р/год) | Коментар |
|---|---|---|
| 1986 (грудень) | 8000-10 000 | Відкриття, летально за хв |
| 1989 | 1100 | Пік поверхні |
| 1996 | ~1000 | Фото Корнєєва |
| 2000 | 700 | Карти моніторингу |
| 2016 | 100 | Останні виміри |
| 2026 (оцінка) | 10-100 | Залишки Cs-137, U |
Джерела: Вікіпедія, звіти моніторингу. Рутеній-106 (період напіврозпаду 1 рік) пояснює різке падіння 1986-1989. Тепер головна загроза — вдихання пилу з альфа-емітерами.
Калашников проти коріуму: як добували зразки
Спочатку маса була твердою, як діамант: свердла ламалися, бур не брав. Вчені пішли на радикал — стріляли бронебійними з АК-47! Кулі відколювали шматки для лабораторій. Ці зразки розкрили склад, підтвердивши унікальність коріуму.
- Перші постріли — 1986-1987: з відстані 10 м, у захисних костюмах.
- Ризик: радіоактивний пил у повітрі, але необхідність переважала.
- Результат: аналізи показали рівномірний розподіл ізотопів.
Ця історія — квінтесенція Чорнобиля: радянська винахідливість на межі божевілля. Сьогодні зразки вивчають у лабораторіях, моделюючи поведінку для майбутніх аварій.
Слонова нога у 2026-му: крихкий, але живий
З 1998-го зовнішні шари тріскаються, перетворюючись на пил, консистенція — як вологий пісок. Маса тепліша за кімнатну температуру від альфа-розпаду урану. У 2021-му фіксували тління, ніби вугілля в мангалі. Новий безпечний конфайнмент (НБК) захищає, але в 2025-му дроновий удар пошкодив дах — радіація зовні не зросла, зафіксувала IAEA.
Моніторинг триває: роботи з камерами бачать руйнування, але доступ заборонений. Пил — головна проблема для зони відчуження, де туризм цвіте, хоч слонову ногу не показують. Екосистема адаптувалася, але коріум може мігрувати з водою.
Ехо катастрофи: уроки слонової ноги для світу
Цей relic нагадує про ризики: коріум не зникає, еволюціонує, породжуючи нові загрози. Дослідження 2023-го (журнал Materials) розкрили ураніліти від води — ключ для Фукусіми чи Цугару. В зоні — 200 тонн коріуму, слонова нога — лише вершина.
Туризм у Чорнобилі приваблює тисячі, але з повагою: не чіпайте пил, носіть маски. Ця нога вчить — атом слуга, доки в руках, але монстр, щойно виходить з-під контролю.
Цікаві факти про слонову ногу Чорнобиль
- Фото 1996-го Артура Корнєєва — селфі з монстром: він підійшов на секунди, накопичивши дозу за кар’єру.
- Не найрадіоактивніша: еквівалентна кільком ТВЭЛам, але концентрована в одному місці.
- Грибки на стінах біля неї — “чорнобильські радіоупори”, що харчуються радіацією.
- Могла б просочитись у Дніпро, але Саркофаг і НБК стримують.
- У поп-культурі: в S.T.A.L.K.E.R. — артефакт, у реальності — нагадування про 600 000 ліквідаторів.
Ці перлини роблять історію живою — від жаху до наукової загадки.
Слонова нога повільно розпадається, але її тінь лягає на кожен ядерний реактор світу. Дослідники моніторять, моделюють, вчаться — бо наступний потік коріуму може ховатись будь-де.
About the Author
