Як курс долара позначається на економіці та житті українців

Станом на 12 лютого 2026 року Національний банк України фіксує курс долара на рівні 43,03 гривні. Ця суха цифра пульсує в новинах, банківських додатках і розмовах за кавою, перетворюючи повсякденні покупки на лотерею. Коли долар міцнішає, гривня слабшає, і миттєво дорожчають імпортні товари – від бензину на заправках до електроніки в магазинах. Навпаки, зростання курсу робить український експорт привабливішим для світу, наповнюючи кишені аграріїв і металургів. Але для пересічного українця ефект двоїстий: радість експортерів часто тьмяніє перед стрибком цін у супермаркеті.

Цей механізм діє як невидимий важіль глобальної економіки. Більшість сировини, енергоносіїв і готової продукції в Україну надходить у доларах, тож кожна гривня девальвації – це додаткові витрати для бізнесу, які перекладаються на кінцевого споживача. У 2025 році імпорт сягнув 84,8 мільярда доларів, тоді як експорт – лише 40,3 мільярда, створюючи хронічний дефіцит і тиск на гривню. Результат? Інфляція, що в січні 2026 трималася на 7,4%, але НБУ прогнозує 7,5% до кінця року.

Розберемо, як саме долар проникає в кожен куточок нашого життя, від заправки до зарплати, спираючись на реальні механізми та свіжі дані.

Історичний екскурс: хвилі курсу долара в Україні

Курс долара в Україні – це хроніка криз і стабілізацій, ніби річний кінець посухи після бурі. У 1996-му, з появою гривні, долар коштував 1,8 гривні, символізуючи надію на стабільність. Але 1998-го дефолт у Росії штовхнув його до 3,4 гривні, а 2008-2009 – фінансова криза підняла до 8 гривень.

Найдраматичніші стрибки припали на 2014-2015 роки: з 8 до 25 гривень через анексію Криму та війну на Донбасі. Гривня втратила дві третини вартості, інфляція сягнула 60%. 2022-й повторив урок – повномасштабне вторгнення підняло курс до 36 гривень, але НБУ стабілізував його інтервенціями. У 2025-му середній курс коливався біля 41,5 гривні, а на лютий 2026-го – 43 гривні.

Ці коливання не випадкові. Війна, енергокриза, глобальні шоки від ФРС США – все це штовхає гривню. Ось таблиця ключових етапів для наочності.

Джерела даних: bank.gov.ua, minfin.com.ua. Таблиця ілюструє, як кризи прискорюють девальвацію, але НБУ вчиться стримувати шторм резервами в 65 мільярдів доларів.

Вплив на імпорт: чому все дорожчає

Уявіть Україну як величезний супермаркет, де 70% товарів – імпортні. Нафта, газ, добрива, техніка – все в доларах. Коли курс росте на гривню, бензин дорожчає на 80 копійок за літр, бо сировина прив’язана до Brent і USD. У 2025-му це додало тиск на АЗС, де дизель стрибав слідом за курсом.

Споживчі товари страждають найбільше. Електроніка з Китаю, фрукти з Туреччини, ліки з Європи – їх ціна росте пропорційно. У січні 2026 імпорт склав 6,7 мільярда доларів проти 3,2 експорту, посилюючи дефіцит. Бізнес перекладає витрати: супермаркети піднімають тарифи на 5-10% при девальвації 5%.

Ось ключові канали впливу:

• Енергетика: Кожна гривня в курсі – плюс 0,8 грн до пального, бо 90% нафти в USD.
• Продукти: Імпортні олії, спеції, заморозка – ціни реагують миттєво, додаючи 2-3% до інфляції.
• Побутова техніка: Телефони, телевізори ростуть на 10% при курсі 43 грн.

Цей ланцюг реальний: послаблення гривні на 1% підвищує інфляцію на 0,2-0,3%, за оцінками НБУ.

Експортний бонус: перемога аграріїв і металургів

Але долар – не тільки ворог. Для експортерів він як попутний вітер у паруси. Україна продає зерно, метал, руду за долари, тож слабка гривня множить гривневий дохід. Агросектор, що генерує 40% експорту, отримує суперприбутки: урожай 2025-го приніс мільярди, а девальвація додала 10-15% рентабельності.

Металурги з “Метінвесту” чи “АрселорМіттал” дякують долару щомісяця. У 2026-му, попри війну, експорт зерна сягнув 2 мільярдів за січень. Це стабілізує платіжний баланс, поповнює резерви НБУ.

1. Аграрії конвертують USD у грн, збільшуючи пропозицію валюти.
2. Металурги інвестують у модернізацію, створюючи робочі місця.
3. Загальний ефект: +1-2% до ВВП від експортного бусту.

Проте ризик: світові ціни на зерно падають, тож бонус не вічний.

Інфляція та купівельна спроможність: тихий ворог

Інфляція в Україні тісно пов’язана з курсом долара: послаблення гривні на 10% додає 2-3% до цін. НБУ фіксує 7,5% на кінець 2026-го, але імпортована складова – ключова. Дефіцит енергії та логістики посилюють ефект.

Зарплати ростуть на 7% реально, але інфляція з’їдає частину. Пенсіонери та бюджетники страждають першими: продукти займають 50% витрат, а вони імпортозалежні.

Зарплати, заощадження та грошові перекази

Мільйони українців за кордоном надсилають remittances у доларах – 10 млрд щороку. Слабка гривня робить їх золотою жилою: 1000 USD = 43 тис. грн замість 36 тис. у 2022-му. Це підтримує споживання, але інфляція з’їдає бонус.

Заощадження в гривні тьмяніють: депозити дають 10-12%, але девальвація + інфляція = мінус. Диверсифікація в USD – норма для просунутих.

Нерухомість та інвестиції: подвійний ефект

Квартири в Києві фіксують у доларах: при курсі 43 грн квадратний метр коштує 1500 USD. Девальвація робить нерухомість дорожчою в гривнях, стримуючи попит. Інвестори люблять USD-активи: облігації Мінфіну в доларах дають 7-9%.

Роль НБУ: страж стабільності

Національний банк – диригент оркестру. Інтервенції, ключова ставка 14,5%, резерви 65 млрд USD стримують хаос. Прогноз: курс у коридорі 42-45 грн до літа.

Практичні поради для захисту фінансів

Не панікуйте, але дійте. Диверсифікуйте: 30% в USD/євро, 40% депозит грн, 30% акції/фонди. Купуйте пальне/продукти на просадках курсу. Для бізнесу – хеджування форвардами. Слідкуйте за НБУ-звітами – це ваш компас у валютному морі.

Курс долара – дзеркало глобальних бур, але з розумінням механізмів ви тримаєте штурвал. Аграрний сезон наближається, обіцяючи свіжий приплив валюти – чекаємо хвилі стабільності.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts