У маленькому селі Білявинці на Тернопільщині 23 вересня 1872 року з’явилася на світ Соломія Амвросіївна Крушельницька – дівчинка, чиї перші співи зливалися з шелестом карпатських лісів. З дитинства її голос, соковитий і дзвінкий, як гірський потік, приковував увагу селян і родини. Ця українська оперна примадонна підкорила сцени “Ла Скала”, Паризької опери та Нью-Йорка, виконавши понад 60 ролей і врятувавши прем’єру “Мадам Баттерфляй” Джакомо Пуччіні від забуття. Її називали “Вагнерівською примадонною” XX століття, а Енріко Карузо та Федір Шаляпін вважали за честь співати з нею.
Соломія не просто співала – вона жила кожною роллю, перетворюючи оперу на вибух емоцій. Від Аїди Верді до Саломеї Штрауса, її драматичне сопрано розривало серця слухачів у Варшаві, Неаполі чи Буенос-Айресі. Навіть у пізні роки, опинившись у пастці радянського Львова, вона викладала вокал, надихаючи покоління. Її спадщина пульсує в музеях, конкурсах і записах, що оживають на цифрових платформах 2026 року.
Родинний дім у селі Біла, куди сім’я переїхала 1878-го, став колискою таланту. Батько, греко-католицький священник Амвросій Крушельницький, створив домашній хор з восьми дітей – Соломія співала з сестрами Ганною та Емілією, які теж обрали музичний шлях. Народні пісні від селянок, як “Ой, де ти ідеш”, лунали щовечора, формуючи той унікальний тембр, що згодом зачарував світ. Ви не уявите, як ця галицька дівчина з шляхетського роду гербу Сас прорвалася на вершину оперного Олімпу без протекцій.
Перші кроки: від тернопільських концертів до львівської сцени
Ще школяркою в Тернопільській гімназії Соломія екстерном опанувала класику, паралельно відвідуючи школу “Приятелі музики”. 1883-го на Шевченківському концерті в хорі “Руська бесіда” вона вперше заспівала публічно – голосок десятирічної дівчинки прорізав зал. Два роки потому Іван Франко почув її в тій самій програмі, а згодом став близьким другом, надихаючи на українські мотиви.
1891-го вступ до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства змінило все. Під керівництвом Валерія Висоцького Соломія перейшла від мецо-сопрано до лірико-драматичного сопрано. Перший сольний виступ – арія з ораторії Генделя “Месія” 1892-го, а вже 15 квітня 1893-го дебют у “Фаворитці” Доніцетті на сцені Скальбека як Леонора. Закінчила з золотою медаллю і рвонула до Італії, де Фауста Креспі в Мілані відшліфувала її техніку. Гроші на навчання заробляла львівськими концертами – отака сила волі!
Ті перші роки були сповнені викликів: розрив заручин із семінаристом Зеноном Гутковським, бо той не терпів оперних мрій. Родина переживала скандал, але Соломія обрала мистецтво. З 1894-го гастролі по Іспанії, Португалії, Єгипту – скрізь аплодисменти. У Кракові 1896-го як Чіо-Чіо-Сан у “Мадам Баттерфляй” вона вже сяяла.
Європейські тріумфи: ролі, що увійшли в історію
Соломія виконала 63 оперні партії, вивчаючи ролі за 2-4 дні і даючи по п’ять вистав на тиждень. Її репертуар – вершина вердієвських драм, вагнерівських епопей і сучасних шедеврів. У Петербурзі 1901-1902 критики вигукували “Небувало гарно!”, а в Парижі 1902-го як Ельза в “Лоенгріні” вона підкорила Оперу. Тосканіні диригував її Саломеєю в “Ла Скала” 1906-го – роль, де голос зливався з оркестром у вибуху пристрасті.
Ось ключові ролі, що принесли славу. Перед таблицею варто зазначити: ці партії не просто спів – це акторська майстерність, де Соломія оживила героїнь від трагічних Аїд до тендітних Баттерфляй.
| Опера | Композитор | Роль | Ключовий театр/рік |
|---|---|---|---|
| Аїда | Дж. Верді | Аїда | Рим, 1905 |
| Мадам Баттерфляй | Дж. Пуччіні | Чіо-Чіо-Сан | Брешія, 1904 (порятунок прем’єри) |
| Саломея | Р. Штраус | Саломея | Ла Скала, 1906 |
| Лоенгрін | Р. Вагнер | Ельза | Париж, 1902 |
| Фауст | Ш. Гуно | Маргарита | Варшава, 1890-ті |
| Кармен | Ж. Бізе | Кармен | Львів, Неаполь |
Дані з uk.wikipedia.org та lvivmusic.museum. Ця таблиця лише вершина айсберга – повний репертуар включав Монюшка, Меєрбера, Чайковського. Кожна роль ставала подією: у Каїрі 1908-го з Пуччіні на борту корабля, чи в Нью-Йорку 1928-го з українськими піснями. Глядачі скандалили оваціями, кидаючи квіти букетами.
Цікаві факти про Соломію Крушельницьку
- Врятувала “Баттерфляй”: після провалу в “Ла Скала” її Брешія-версія 1904-го принесла Пуччіні 17 викликів – композитор подарував портрет з написом “Найвеличнішій і найчарівнішій Баттерфляй”.
- Царський концерт: для Миколи II заспівала українські пісні, пояснивши французькою – це мова її народу. Бурхливі овації!
- Автоледина: перша машина після шлюбу, мчала Тосканськими дорогами, продаючи авто на лікування сестри.
- Вісім мов: концерти українською, італійською, французькою – завжди закінчувала “Ой у лузі червона калина”.
- Легендарна вілла: у Віареджо приймала Карузо, Руффо – хатили вареники з українськими романсами.
Ці перлини з життя роблять Соломію не іконою, а живою жінкою, сповненою гумору та пристрасті.
Любов і подорожі: італійська вілла та світові турне
1910-го в Буенос-Айресі Соломія одружилася з італійським адвокатом Чезаре Річчоні – мером Віареджо, який став її менеджером. Вілла “Саломея” з видом на Тірренське море стала осередком: Пуччіні складав ноти, Руффо співав дуети. Подружжя мандрувало Аргентиною, Чилі – Соломія водила авто, грала в бридж, готувала борщ. Шістнадцять років щастя, поки Чезаре не пішов 1936-го.
Гастролі не припинялися: 1920-го завершила оперу “Лоенгріном” у Неаполі, перейшовши до камерних концертів. У США 1928-го записала 38 треків, 15 – українські народні. Дружба з Франком, Лисенком, Кобилянською надихала на Шевченківські вечори. Вона жила на повну: музеї, скелі Лорелея, де співала арію просто на природі.
Трагедія повернення: війна, радянщина та останні ноти
1939-го Соломія приїхала до Львова провідати родину – війна замкнула двері. Радянська влада конфіскувала львівську кам’яницю на Крашевського, 23 (тепер вул. Соломії Крушельницької), залишивши крихітну квартиру. Під німцями давала уроки, зламавши ногу 1940-го. Після 1944-го – викладачка Львівської консерваторії: попри “чистки” без диплому (знайшли згодом), демонструвала майстерність студентам.
Змушена продати віллу за копійки, отримати радянське громадянство, вона трималася гідно. 1951-го – Заслужена діячка УРСР, професорка. Останній концерт 26 грудня 1949-го в Львові вразив: голос, хоч і ослаблений, сяяв. 16 листопада 1952-го рак горла забрав легенду – похована на Личакові поруч з Франком.
Спадщина, що лунає сьогодні
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові на її колишній віллі – скарб з 25 тисячами експонатів: костюми, листи, записи. Станом на 2026-й, цифрова платформа (презентована 2025-го) відкриває архіви онлайн, а лютий наповнений подіями – екскурсії, концерти. Конкурси імені Крушельницької в Тернополі, пам’ятники в Білій, Торре-дель-Лаго, монета НБУ 2022-го.
Її вплив – у сучасних постановках “Баттерфляй”, де українські солістки беруть естафету. Балет “Повернення Баттерфляй”, вистава “Соломія” в Києві 2023-го оживають її дух. Записи 1903-1928 на YouTube – як місток у минуле. Соломія навчила нас: талант з Галичини долає кордони, а голос – вічні.
Уявіть, як її сопрано прорізає шум сучасного світу – досі актуально, надихаюче. Відвідати музей, послухати “Через сад-виноград” – і відчути той вогонь.