У селі Нові Безрадичі Обухівського району Київської області, за приблизно 39 кілометрів від столиці, розкинувся просторий маєток, який українці часто називають дачею Віктора Ющенка. Це не просто заміський будинок — це цілий організм, що поєднує житло, ферму, майстерні та музейний простір. Територія займає 3,5 гектара й формувалася майже двадцять років. Сьогодні сюди приїжджають не лише за спокоєм, а й за відчуттям живої української традиції, яку колишній президент береже й розвиває.
Початок історії простий і водночас промовистий. Ще до президентства, коли Віктор Ющенко очолював Національний банк України, він проїжджав повз цю землю й зупинився. Місце сподобалося — тихе, зелене, з характером. Сім соток купили за кілька мішків зерна. Згодом ділянка розрослася, а на ній з’явилися будинки, пасіка, ставок, сад і майстерні. Після 2014 року, коли він залишив державну резиденцію в Конча-Заспі, саме цей маєток став основним місцем, куди Ющенко приїжджає періодично.
Історія придбання та довге будівництво
Земля в Нових Безрадичах не була випадковим вибором. Ющенко неодноразово згадував, що саме тут відчув справжню притягальну силу української природи. Купівля за зерно — це не просто анекдот, а символ скромного старту людини, яка пізніше очолила державу. Будівництво тривало десятиліттями: спочатку з’явився невеликий будинок, потім територія розширилася до 3,5 гектара, а на ній виросли нові споруди. Кожен етап відображав внутрішні інтереси власника — любов до землі, бджільництва та народної культури.
Протягом президентських років (2005–2010) основним місцем проживання залишалася державна дача в Конча-Заспі. Лише після 2014-го приватний маєток у Нових Безрадичах став повноцінним простором для життя й творчості. За цей час тут встигли реалізувати ідеї, які рідко зустрінеш у типових елітних котеджних містечках: поєднання сучасного комфорту з елементами традиційного побуту та екологічними рішеннями.
Що саме розташовано на 3,5 гектарах
Маєток — це не один будинок, а цілий комплекс. Головна споруда — чотириповерховий особняк площею понад 600 квадратних метрів. На першому поверсі облаштовано винний льох, пральню, спортивний зал і лазню. Другий поверх віддано під кухню, вітальню з каміном, терасу та піч із лежанкою — місце, де можна відчути атмосферу старовинної української хати. На третьому — спальні, ще одна вітальня, кабінет і галерея з картинами. Четвертий поверх приховує каплицю, мансарду та кімнату відпочинку.
За межами будинку територія живе своїм життям. Тут діє бджолина ферма — справжня пристрасть Віктора Ющенка. Пасіка не просто постачає мед: вона символізує зв’язок із природою та давньою українською традицією бджільництва, яку президент завжди підтримував. Поруч — ставок, сад, кілька вітряків, столярна майстерня та затишна тераса з зоною барбекю. Кожен елемент має практичне або символічне значення.
Музейний комплекс «Код нації»: головна цінність маєтку
Особливе місце в маєтку посідає музейний комплекс «Код нації», яким опікується Віктор Ющенко. Це не просто колекція старовинних речей, а жива пам’ять про українську ідентичність. У будинку-музеї та на прилеглій території зібрано гуцульський одяг, глиняний посуд, фігурки з національними мотивами, бюсти видатних діячів та елементи традиційного декору. Тут можна побачити рушники, вишивку, старовинні знаряддя праці — все, що формує «код» нації.
З 2022 року в музеї з’явилися й сучасні експонати: знищена російська техніка, фото та артефакти, пов’язані з війною. Це перетворює «Код нації» на живий простір, де минуле й сьогодення переплітаються. Тут проводять благодійні фестивалі, зустрічі та освітні події. Ющенко особисто бере участь у розвитку комплексу — від збору експонатів до організації простору. Для багатьох відвідувачів це місце стає точкою дотику з українською історією без офіційного пафосу.
Карпатська дача біля Татарова: інша історія
Окрім маєтку під Києвом, за Ющенком закріпилася ще одна «дача» — у Карпатах, біля села Татарів Івано-Франківської області, в урочищі Женець неподалік водоспаду Гук. У 2005–2015 роках тут справді відпочивали з родиною. Тоді це було затишне місце серед гір, де можна було займатися пасікою й насолоджуватися тишею.
Після 2015–2016 років територія почала занепадати. Дерев’яні будинки, де колись зупинявся президент, знесли. На їхньому місці почали зводити масивні кам’яні та бетонні споруди, але будівництво зупинилося. До 2022 року місце виглядало як покинутий будівельний майданчик: зарослі доріжки, мох на цеглі, зачинені приміщення. Залишилася лише невелика церква. Львівські дослідники та дигери, які відвідували об’єкт у 2022 році, зафіксували саме такий стан — суміш незавершених коробок і природи, що поступово повертає собі територію.
Карпатська дача стала символом іншого періоду життя — більш приватного й гірського. Сьогодні вона контрастує з доглянутим маєтком у Нових Безрадичах: там, де колись планували великий відпочинковий комплекс, зараз панує тиша й запустіння.
Сучасний статус: оренда та відкритість до світу
У березні 2025 року маєток у Нових Безрадичах здавали в оренду приблизно за 2000 доларів на місяць. У оголошенні не вказували імені власника, але опис чотириповерхового будинку з піччю, каміном, каплицею та близькістю до музейного комплексу «Код нації» одразу вказував на зв’язок із Ющенком. Оренда була короткочасною — оголошення швидко зникло. Сам Віктор Ющенко продовжує періодично відвідувати маєток, але не живе там постійно.
Цікаво, що територія частково відкрита для культурних подій. Музей «Код нації» приймає гостей, організовує фестивалі та благодійні акції. Це робить маєток не закритим елітним анклавом, а місцем, де особиста історія перетинається з громадським життям.
Цікаві факти про дачу Ющенка
- Землю під перший будинок купили ще за часів роботи в Національному банку — за кілька мішків зерна. Ця історія стала своєрідною легендою маєтку.
- На території діє справжня бджолина ферма. Віктор Ющенко відомий своєю пристрастю до бджільництва — це не просто хобі, а частина світогляду, де праця бджіл символізує гармонію з природою.
- Четвертий поверх головного будинку прикрашає каплиця. Духовний простір на даху — рідкісне рішення навіть для великих приватних резиденцій.
- Музейний комплекс «Код нації» містить як традиційні етнографічні експонати (гуцульський одяг, вишивка, посуд), так і сучасні артефакти війни — знищену техніку та фото. Це робить музей живим хроністом нації.
- У 2010 році в маєтку сталася пожежа — тоді ще на стадії активного облаштування. Будинок вцілів, а історія лише додала шарів до його характеру.
- Вітряки на території — не просто декор. Вони підкреслюють інтерес власника до екологічних рішень та енергонезалежності в приватному господарстві.
Порівняння двох резиденцій Ющенка
| Аспект | Маєток у Нових Безрадичах | Карпатська дача біля Татарова |
|---|---|---|
| Розташування | Київська область, 39 км від Києва, село Нові Безрадичі | Івано-Франківська область, біля села Татарів, урочище Женець |
| Площа | 3,5 гектара | Невелика ділянка в заповідній зоні |
| Період активного використання | З 1990-х — по сьогодні (періодично) | 2005–2015 роки |
| Сучасний стан | Доглянутий, частково здавався в оренду, працює музей | Занедбаний, недобудови, порослий чагарниками |
| Особливі риси | Бджолина ферма, музей «Код нації», каплиця, столярна майстерня, 4-поверховий будинок | Гірське розташування біля водоспаду Гук, церква, залишки дерев’яних будинків |
Дві дачі Ющенка — це два різні світи. Один — у серці української столиці, живий, наповнений культурними подіями та особистими колекціями. Другий — у карпатській тиші, де час ніби зупинився на стадії незавершеної мрії. Разом вони показують, як змінювалися пріоритети людини, яка пройшла шлях від банкіра до президента й повернулася до землі та традицій.
Сьогодні, коли хтось шукає інформацію про «дачу Ющенка», найчастіше натрапляє на фото закинутої карпатської резиденції або свіжі матеріали про оренду маєтку під Києвом. Але справжня історія глибша. Це історія про те, як земля, куплена за зерно, стала простором, де зберігається «код нації» — через бджіл, через музейні експонати, через піч із лежанкою й каплицю на даху. І цей код продовжує жити, навіть коли політичні сторінки вже перегорнуті.
About the Author
