Іван Васильович Люленов народився 17 грудня 1994 року в селі Стоянівка Кантемірського району Молдови в багатодітній родині болгарсько-молдовського походження. Батько передав йому болгарські корені бессарабських болгар, мати — молдовські традиції та мову, а в родині першою лунала саме болгарська. Хлопчик з ранніх років поєднував три мови — болгарську, румунську та російську — і вже тоді мріяв про сцену, яку бачив у фото батька з гітарою, хоча той так і не навчився на ній грати.
Щодня юний Іван долав десять кілометрів пішки до ліцею в Кантемірі. У школі він перетворював звичайний дезодорант на мікрофон і влаштовував імпровізовані концерти перед однокласниками. Ці дитячі виступи стали першим кроком до великої сцени. Після закінчення школи 2012 року він вступив до Кишинівського університету на факультет міжнародних відносин, але навчання швидко втратило привабливість — контрактна форма та нудні лекції не надихали. Натомість 2012 року разом з другом він спробував себе в КВН, а до 2016-го зібрав команду «Стоянівка» для регіональної «Ліги сміху» в Одесі.
Тріумф у «Лізі сміху»: народження зірки
У 2017 році команда «Стоянівка» під керівництвом Ігоря Ласточкіна вперше вийшла на телеекрани «Ліги сміху» і розділила перше місце з командою «Загорецька Людмила Степанівна». Наступного року під орудою Олі Полякової колектив повторив перемогу. «Стоянівка» стала першою командою проєкту, яка вирушила у всеукраїнський тур. Це був справжній прорив: сільські хлопці з Молдови заполонили зали по всій країні своїм гострим гумором, щирістю та харизмою.
2019 рік приніс сольну перемогу в шоу «Розсміши коміка» — 50 тисяч гривень та визнання як самостійного гумориста. Карантин 2020-го Іван провів у рідному селі, де в старій кишинівській студії записав дебютний альбом «Це я тобі написав». Трек «Вона зірка» набрав мільйони переглядів. Тоді ще російськомовний матеріал, але вже відчувалося: сцена кличе далі.
Київ: десять місяців на нову мову та вибір дому
2021 року Люленов переїхав до Києва. Рішення підштовхнула партнерка по «Танцях з зірками» Яна Цибульська — вона порадила спробувати сили в українській столиці, де більше можливостей. Восьмий сезон «Танців з зірками» розкрив його пластику та харизму, хоча перемога не дісталася. Найважливішим стало інше: за десять місяців Іван повністю опанував українську мову. Він занурився в середовище, практикував у ефірах і швидко перейшов на неї в публічному просторі.
Повномасштабне вторгнення 2022 року стало перевіркою на міцність. Батьки та рідні закликали повертатися до Молдови, але Люленов залишився. Він прострочив термін перебування за молдовським паспортом, отримав посвідку на тимчасове проживання і досі мріє про українське громадянство, не бажаючи повністю відмовлятися від молдовського. «Хочу обидва», — зізнавався він пізніше. Київ став його домом, а Україна — вибором серця.
Музика: від гумору до сліз і танцю
Після піку в комедії Люленов почав серйозно займатися музикою. 24 листопада 2023 року вийшла перша повністю україномовна пісня «Сумую». Далі посипалися релізи: «Дорблю», «Алергія на відстань», «Щененаречена», «Винний», «Бартер», «Танутанута». 2024-го підписав продюсерський контракт з YULA Company. 2025 рік став проривним — колаборації з Артемом Дамницьким («Техно», «Шовковиця», «Контемпорарі»), треки з Шугаром («Панічка») та Просто Максом («Шипи»), сольні «Теплих вечорів», «То не ми». Вийшов EP «HAT-TRICK: Віра, Любов, Ностальгія».
Його стиль — це рідкісне поєднання: здатність змусити зал сміятися і плакати за один вечір. Поп з емоційною глибиною, нотками ностальгії за сільським життям, вірою та коханням. «Шовковиця» стала TikTok-хітом і отримала схвальний відгук навіть від Софії Ротару. Музика Люленова резонує з молоддю, бо в ній справжність: біль відстані, тепло рідних вечорів, радість простих моментів.
| Рік | Пісня / Реліз | Особливості |
|---|---|---|
| 2023 | «Сумую» | Перша україномовна пісня |
| 2025 | «Шовковиця» (з Дамницьким) | TikTok-хіт, мільйони стрімів |
| 2025 | EP «HAT-TRICK: Віра, Любов, Ностальгія» | Тематичний реліз про головні цінності |
| 2026 | «Ікона» | Особиста пісня з гучним кліпом |
Його голос і тексти стали містком між культурами: болгарська щирість, молдовська теплота та українська стійкість злилися в унікальний звуковий портрет сучасної людини, яка обрала Україну своїм домом.
Всеукраїнський тур 2025–2026: 40 міст, мільйони емоцій та допомога захисникам
Перший великий сольний тур охопив 40 міст України. Концерти перетворювалися на родинні вечори: гумор, танці, щирі розмови та найулюбленіші хіти. Кульмінацією став виступ 28 березня 2026 року в київському Stereo Plaza з програмою «Те, що не дозволено». Тур мав потужну благодійну складову — зібрано понад мільйон гривень на морські дрони MAGURA для Головного управління розвідки МО України. Артист неодноразово підкреслював: це не просто виступи, а історія про мрію, до якої він ішов усе життя.
Особисте життя: кохання, що надихає пісні
Три роки Іван зустрічався з танцівницею та хореографинею Єлизаветою Кравченко. Спільні ролики, танці під його треки, творча synergy — усе це було частиною публічного образу. У червні 2025-го пара оголосила про розрив креативно: Ліза станцювала під його пісню, пояснюючи, що «більше не разом, але з повагою». Пізніше вони возз’єдналися, і саме Ліза знялася в кліпі до «Ікони». Сьогодні Люленов відкритий до нових зустрічей, але пріоритет — кар’єра та Україна.
«Ікона» та публічна дискусія: сміливість чи межа?
У квітні 2026 року презентація пісні «Ікона» викликала гучний резонанс. На заході артист з’явився в образі священика, а гостям пропонували «причаститися» коктейлями з іконами всередині. Деякі священнослужителі та віряни розкритикували це як блюзнірство. Люленов відповів, що пісня — особиста історія про жінку, яка стала для нього іконою, і не має на меті образити чиїсь почуття. Кліп зняли в музеї «Авангард», де одна картина коштує мільйони доларів, а головну роль виконала його колишня. Це черговий приклад його сміливого підходу до мистецтва — іноді провокаційного, але завжди щирого.
Цікаві факти про Івана Люленова
- Перший «мікрофон» у житті — звичайний дезодорант, яким він «співав» перед класом у школі.
- Щодня ходив 10 км пішки до ліцею в Кантемірі, мріючи про велику сцену.
- Дворазовий чемпіон «Ліги сміху» (2017 та 2018) з командою «Стоянівка» — першою, яка вирушила в тур Україною.
- Опановував українську мову за десять місяців після переїзду до Києва 2021 року.
- Залишився в Україні 2022 року всупереч бажанню батьків і отримав посвідку на тимчасове проживання.
- «Шовковиця» зібрала мільйони стрімів і отримала позитивний відгук від Софії Ротару.
- За тур 2025–2026 зібрав понад 1 123 000 гривень на дрони MAGURA для ГУР МО.
- Кліп «Ікона» знімали в музеї, де одна картина коштує кілька мільйонів доларів — найдорожчий кліп у його кар’єрі.
- У 31 рік (станом на 2026) мріє про подвійне громадянство, щоб «бути тут назавжди».
- Любить молдовські вина, уникає жирної їжі та підтримує струнку форму (близько 55 кг).
Сучасність та горизонт мрій
Станом на середину 2026 року Іван Люленов — активний артист з власним мерчем, сотнями тисяч слухачів на Spotify та Instagram-аудиторією понад 166 тисяч. Він продовжує випускати нові треки, серед яких «Дівчина в першому ряду» та інші свіжі релізи. Виносив намір взяти участь у Національному відборі на Євробачення-2026 разом з Артемом Дамницьким, а композиція «Віддаю» вже лунала на новорічних ефірах. Його концерти збирають аншлаги, а виступи залишають післясмак глибоких емоцій і світла.
Шлях від маленького молдовського села через сміх «Ліги сміху» до українських сцен і сердець — це історія про те, як коріння живить крила, а вибір дому робить людину цілісною. Люленов не просто співає — він проживає кожну ноту, сміється крізь сльози і запрошує публіку зробити те саме. Його музика і гумор стають тим самим теплим вечором, до якого хочеться повертатися знову і знову.
About the Author
