Дмитро Бабчук — це 30-річний військовослужбовець Збройних сил України, який уже понад вісім років захищає країну, і водночас чоловік телеведучої Лесі Никитюк. У січні 2025 року він освідчився їй під час романтичної поїздки в Карпати, а в червні того ж року в пари народився син Оскар. Сьогодні, у 2026-му, родина живе повноцінним життям: спільні прогулянки, хрещення малюка в Михайлівському соборі та теплі сімейні кадри, якими Дмитро іноді ділиться в мережі. Його історія — це не просто роман зірки з військовим, а приклад того, як кохання, відповідальність і служба переплітаються в реаліях воєнного часу.
Багато хто знає Лесю Никитюк як яскраву ведучу й співачку, але про її обранця досі говорять мало. Дмитро не прагне до прожекторів, проте його шлях заслуговує на увагу: від одеського боксера до морського піхотинця й спеціаліста Сил спеціальних операцій, від самотнього захисника до турботливого батька. Саме про нього — цю статтю.
Одеса, бокс і перші кроки до служби
Дмитро Бабчук народився 11 червня 1996 року в Одесі — місті, де гумор і морська сіль у крові. Зростаючи серед гамірних ринків і вечірніх прогулянок Дерибасівською, він увібрав у себе ту особливу одеську енергію, яка поєднує легкість і внутрішню силу. Батьки прищепили йому повагу до праці та дисципліни, а спорт став справжньою пристрастю.
Дмитро серйозно займався боксом і навіть здобув звання кандидата в майстри спорту. Роки тренувань навчили його не лише фізичної витривалості, а й уміння тримати удар у житті. Саме цей характер згодом допоміг йому в найскладніших ситуаціях на службі. Після школи він вступив до Запорізького національного університету, де здобував освіту, але вже тоді розумів, що його покликання — захищати.
У 20 років, у 2016-му, Дмитро зробив вибір, який визначив усе подальше життя: вступив до лав Збройних сил України. Це було задовго до повномасштабного вторгнення, коли служба для багатьох ще не стала буденністю. Він почав з морської піхоти — підрозділу, де вимагають максимальної фізичної підготовки, витримки та готовності діяти в екстремальних умовах.
Шлях у морській піхоті та ССО: вісім років захисту
Служба Дмитра Бабчука — це не просто рядки в біографії, а послідовний і мужній шлях. Спочатку він потрапив до морської піхоти, де пройшов базову підготовку та набрався досвіду. У 2018 році увійшов до складу новоствореної 35-ї окремої бригади морської піхоти — підрозділу, який з перших днів війни став символом стійкості на півдні України.
Згодом Дмитро служив в окремому підводному протидиверсійному загоні. Робота там вимагала не лише фізичної сили, а й спеціальних навичок: роботи під водою, протидії диверсіям, високої концентрації в умовах обмеженої видимості. Пізніше він перейшов до 73-го окремого морського центру Сил спеціальних операцій — одного з найелітніших підрозділів української армії. Тут уже йшлося про виконання завдань особливого ризику, де кожне рішення може коштувати життя.
За вісім років служби Дмитро бачив і пережив багато. Війна загартувала його характер, але не зламала здатність до ніжності та відповідальності. Саме тому, коли в його житті з’явилася Леся Никитюк, він зміг поєднати службу з побудовою сім’ї. Багато військових у такі моменти роблять вибір на користь кохання, і Дмитро став одним із тих, хто довів: можна бути захисником і турботливим батьком одночасно.
Зустріч з Лесею: хто познайомив і як почалося кохання
Історія знайомства Лесі Никитюк і Дмитра Бабчука — це не голлівудський сюжет, а реальна, тепла історія, яку пара береже. У березні 2026 року Леся вперше в інтерв’ю розповіла, хто саме познайомив її з майбутнім чоловіком. Вона не приховувала емоцій, коли згадувала той момент: війна, служба, випадкова зустріч і несподіване почуття.
Дмитро, молодший за Лесю на вісім-дев’ять років, не одразу вписувався в образ «принца на білому коні». Але саме його спокій, надійність і внутрішня сила привернули увагу ведучої. У січні 2025 року під час поїздки в Карпати він освідчився. Леся опублікувала фото з обручкою, а Дмитро у сторіз показав кільце зі словами: «Дивись, Лесю Никитюк, що я тобі дістав, приміряй». Цей момент став вірусним і показав: навіть у воєнний час кохання знаходить шлях.
Пара не приховувала стосунків, але й не перетворювала їх на шоу. Дмитро продовжував службу, Леся — зйомки та концерти. Вони підтримували один одного на відстані, ділилися моментами радості та тривоги. Коли стало відомо про вагітність Лесі, Дмитро з гордістю прийняв нову роль — майбутнього батька.
Син Оскар: батько, який обрав ім’я поза традицією
У червні 2025 року в родині народився син Оскар. Хлопчик з’явився на світ у непростий час, але батьки з перших днів оточили його любов’ю та турботою. Дмитро, який сам носить ім’я з сімейної традиції (прадідусь — Михайло, дідусь — Дмитро, батько — Михайло, він — Дмитро), вирішив дати сину ім’я Оскар. Це був свідомий крок — розірвати ланцюг і подарувати дитині нову історію.
Коли Оскару виповнилося чотири місяці, батьки охрестили його в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Дмитро особисто пояснив вибір імені: «Великий дідусь — Михайло, дідусь — Дмитро, тато — Михайло, я — Дмитро. Відповідно, я назвав сина Оскаром». Цей жест показав характер чоловіка — повагу до коренів і водночас бажання дати синові свободу.
У червні 2026 року Оскар відзначив перший день народження. Леся поділилася деталями святкування: навіть під час нічних обстрілів родина знайшла спосіб зробити день малюка особливим. Дмитро публікував сімейні фото, де видно, як швидко росте син — уже в вісім місяців малюк активно розвивався і пробував вставати. Батько з гордістю спостерігав за першими кроками дитини, поєднуючи службу з батьківством.
Хронологія служби та сімейного життя Дмитра Бабчука
Щоб краще зрозуміти масштаб шляху Дмитра, варто поглянути на ключові етапи його життя та служби. Кожен період відзначався новими викликами та особистими перемогами.
| Рік | Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 1996 | Народження | 11 червня в Одесі, початок життя в колоритному приморському місті |
| 2016 | Початок служби в ЗСУ | У 20 років вступив до морської піхоти, обрав шлях захисника |
| 2018 | 35-та бригада морської піхоти | Перехід до новоствореного підрозділу, набуття бойового досвіду |
| 2025 | Освідчення та народження сина | Січень — пропозиція в Карпатах, червень — народження Оскара |
| 2025 | Хрещення сина | У 4 місяці Оскара охрестили в Михайлівському соборі |
| 2026 | Перший день народження Оскара | Сім’я відзначила свято навіть у непростих умовах, Дмитро ділиться сімейними моментами |
Ця хронологія демонструє, як Дмитро послідовно йшов шляхом служіння, а особисте життя стало логічним продовженням його характеру. Кожен етап додавав нових рис: дисципліну боксера, витримку морпіха, ніжність батька.
Цікаві факти про Дмитра Бабчука
- Боксер з Одеси з характером. Дмитро серйозно займався боксом і став кандидатом у майстри спорту. Цей досвід навчив його не здаватися навіть у найскладніших ситуаціях — як на рингу, так і на службі.
- Вісім років у елітних підрозділах. Він пройшов шлях від морської піхоти до 73-го окремого морського центру ССО. Кожен перехід вимагав нової підготовки та ще більшої відповідальності.
- Освідчення в Карпатах. У січні 2025 року Дмитро зробив пропозицію Лесі під час зимової поїздки. Кільце стало символом не лише кохання, а й рішучості військового, який знає, чого хоче.
- Ім’я Оскар — розрив традиції. Дмитро свідомо дав сину ім’я поза сімейним ланцюгом (Михайло — Дмитро — Михайло — Дмитро). Це був жест любові та бажання подарувати дитині нову історію.
- Власний бренд одягу. Попри службу, Дмитро розвиває особистий бренд одягу. Це показує його підприємницький дух і бажання будувати майбутнє не лише на полі бою, а й у цивільному житті.
- Батько, який ділиться моментами. У 2026 році Дмитро публікує сімейні фото з Лесею та маленьким Оскаром. Навіть під час служби він знаходить час бути присутнім у житті родини — через кадри, слова підтримки та спільні свята.
Сімейне життя в реаліях війни: баланс між службою та коханням
Бути чоловіком зірки й водночас військовим — це постійний баланс. Дмитро не ховається за статусом Лесі, а підтримує її кар’єру, залишаючись вірним своїй справі. Леся, у свою чергу, з гумором коментувала різницю у віці: «Хотіла молодшого — і ось він». Їхні стосунки стали прикладом того, як кохання може розквітати навіть тоді, коли один з партнерів щодня ризикує життям.
Народження Оскара додало нових барв у їхнє життя. Дмитро, який раніше був зосереджений виключно на службі, навчився поєднувати бойові завдання з турботою про малюка. Леся ділилася моментами щасливого материнства, а Дмитро — гордістю за сина. Родина навчилася цінувати кожну мить: прогулянки, спільні фото, навіть святкування першого дня народження під звуки тривоги.
У 2026 році пара продовжує жити відкрито, але з повагою до приватності дитини. Вони не перетворюють сім’ю на медійний проєкт, а дарують підписникам щирі моменти. Дмитро залишається військовим, який захищає країну, і батьком, який захищає свою родину любов’ю та присутністю.
Майбутнє, яке вони будують разом
Сьогодні Дмитро Бабчук — це не просто «чоловік Лесі Никитюк». Це повноцінна особистість зі своєю історією, службою, бізнесом і головною роллю — батьком Оскара. Його шлях від одеського боксера до елітного військового і турботливого чоловіка надихає багатьох. У час, коли війна триває, такі історії нагадують: навіть у найтемніші періоди можна знайти світло в коханні, сім’ї та відповідальності.
Леся і Дмитро не просто створили родину — вони довели, що можна поєднувати публічність і службу, гумор і серйозність, традиції і нові імена. Їхній син Оскар росте в атмосфері любові, де батько вчить мужності, а мати — яскравості та щирості. І саме це робить їхню історію такою близькою тисячам українців, які теж шукають баланс між захистом Батьківщини та теплом домашнього вогнища.
Дмитро Бабчук продовжує свій шлях — на службі, в родині, у житті. І поки він тримає в руках зброю і обіймає сина, ми бачимо: справжні чоловіки не просто захищають країну. Вони захищають майбутнє — своє і нашої спільної родини під назвою Україна.
About the Author
