Ірина Сопонару виросла в Чернівцях серед вуличного багатоголосся, де українська, румунська та російська мови перепліталися в одній розмові, а батько з румунським корінням приносив у дім емоційність і любов до музики. Народжена 22 жовтня 1986 року, вона з перших шкільних років перетворювала звичайні жарти на сценічні номери, а батьки не просто дозволяли — вони заохочували цю енергію, бачачи в ній не забаганку, а частину її суті. Сьогодні, у свої майже 40, акторка, комікеса та ведуча «Пекучих NEWS» вибудувала сім’ю, яка поєднує теплоту Буковини, стриманість Британії та незламність української реальності воєнного часу.
Батьківська родина заклала фундамент, на якому тримається вся її історія. Батько, інженер за освітою, з часом перейшов у приватне підприємництво, а мама працювала в друкарні. Вони створили дім, де підтримка почуттів і мрій стояла вище за стабільну, «серйозну» професію. Коли маленька Ірина почала брати участь у шкільних КВК, батьки не відговорювали, а відвідували виступи й раділи кожному успіху. Румунське коріння батька додавало родині особливого колориту — емоційності в розмовах, любові до застільних історій і відчуття, що ідентичність може бути багатошаровою. Ця багатогранність Чернівців — міста, де кордони культур завжди були умовними — сформувала гумор Ірини: іронічний, але теплий, здатний сміятися над стереотипами, не ображаючи.
Старша сестра Наталія, яка на чотири роки старша за Ірину, стала для неї не просто родичкою, а живим прикладом незалежності. Наталія живе в Лондоні й працює професійною косметологинею. Їхня близькість — це ті самі розмови до ранку, довіра в найінтимніших питаннях і спільна мрія про велику родину. Ірина часто згадує, як стосунки з сестрою надихають її бачити себе мамою двох дітей — хлопчика й дівчинки, які підтримуватимуть одне одного все життя. Коли Наталія народила дитину, Ірина стала тіткою й на власні очі побачила, наскільки фізично й емоційно складним може бути материнство навіть без війни. Цей досвід тільки зміцнив її бажання, але водночас змусив відкласти плани.
Освіта стала ще одним полем, де родина проявила гнучкість. Ірина закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, здобувши диплом магістра політичних наук на факультеті історії, політології та міжнародних відносин. Батьки не наполягали на «безпечній» кар’єрі дипломата чи чиновника — вони бачили, як політичні знання допомагають їй розуміти суспільство глибше, а театральна студія «Чорний Квадрат» у Києві стала логічним продовженням шкільних сценічних спроб. Переїзд до столиці не розірвав сімейних зв’язків: батьки й сестра залишалися тією тихою гаванню, куди можна було повернутися за підтримкою.
Перші серйозні стосунки навчили Ірину цінувати власні кордони. П’ять років вона зустрічалася з британським діджеєм на ім’я Джеймс. Романтика була щирою, але чоловік мріяв про життя в Британії й хотів, щоб Ірина переїхала. Вона відмовилася — не готова була залишити Україну, сцену й близьких. Розставання стало болісним, але важливим уроком: любов не повинна вимагати відмови від себе. Цей досвід допоміг їй чіткіше розуміти, чого хоче від партнера — рівності, поваги до її кар’єри й готовності будувати спільне життя саме тут.
У жовтні 2021 року в київському закладі доля звела її з Рісом Бейнхемом — британцем, який уже кілька років жив в Україні й працював у сфері IT та бізнес-консалтингу (зокрема, пов’язано з біологічно активними добавками). Він підійшов першим, і розмова зав’язалася легко. Різ не просто закохався в Ірину — він закохався в країну, в людей, у той самий хаос і теплоту, які вона випромінювала. Коли почалася повномасштабна війна, він не поїхав. Залишився в Києві, волонтерив і став тією тихою опорою, яка допомагала не з’їхати з глузду від професійного вигорання й хейту в мережах.
Заручини відбулися в травні 2023 року — на день народження Ріса. Він підготував альбом спільних фото й обручку з каменем понад два карати. Ірина не стримала сліз. Весілля в травні 2024 року стало справжнім культурним мостом. Цивільна церемонія пройшла камерно в Чернівцях — лише з батьками Ірини. Масштабне святкування влаштували в Fairmont Grand Hotel Kyiv, запросивши близько 70 гостей. Ірина вийшла в двох сукнях: класичній довгій білій і стильній міні від українського бренду Frolov. Гості замість квітів донатили на ЗСУ. У програмі поєднали українські пісні з британськими мотивами, а на столах з’явилися й борщ, і вареники, і традиційний британський пудинг. Ріс оплатив весілля, а організацією займалася подруга акторки. Частина його родини не змогла приїхати через безпеку, але близькі тепло прийняли Ірину під час пізніших поїздок до Британії.
Сучасна сім’я Сопонару-Бейнхем живе в Києві й щодня вчиться поєднувати два світи. Ріс вивчив українську за чотири місяці — свідомо, щоб не створювати ситуацій, коли в компанії просять перейти на російську. Він готує вареники, святкує українські свята й навіть полюбив деякі місцеві традиції. Ірина, у свою чергу, відкрила для себе британський сухий гумор і ритуал чаю о п’ятій. Їхні свята тепер — це мікс: український Святвечір з 12 стравами й британський Різдвяний пудинг, вареники з ростбіфом. Різ працює віддалено, залишаючись у тіні публічності — британська стриманість не дозволяє йому любити спільні інтерв’ю, зате він приходить на прем’єри дружини й щиро пишається її успіхами.
Домашні улюбленці стали повноцінними членами сім’ї. Кіт Мафін (всиновлений під час війни) і Куккі з притулку — це ті самі «перші діти», які біжать назустріч, вимагають уваги й наповнюють дім хаосом та безумовною любов’ю. Пара вже започаткувала традицію всиновлювати кота щороку. Ці пухнасті створіння вчать відповідальності й терпінню, стаючи своєрідною підготовкою до батьківства. Ірина неодноразово зізнавалася, що бачить себе мамою на 100 відсотків і мріє про двох дітей. Проте плани відкладені: «Не хочу народжувати в бомбосховищі» чи в умовах постійного стресу війни. Війна не роз’єднала пару — навпаки, зміцнила. Спільні цінності, бажання бути разом і підтримувати одне одного виявилися сильнішими за будь-які культурні відмінності.
Щоб простежити, як формувалася ця сім’я крізь роки, варто поглянути на ключові віхи.
| Рік | Подія в сімейному житті | Вплив на Ірину |
|---|---|---|
| 1986 | Народження в Чернівцях у родині з румунським корінням | Заклала основу багатошарової ідентичності та любові до гумору |
| ~1990-ті | Дитинство з підтримкою батьків у сценічних спробах | Сформувала впевненість, що мрії можна втілювати |
| ~2016-2021 | П’ятирічні стосунки з британцем Джеймсом | Навчила цінувати незалежність і власні кордони |
| Жовтень 2021 | Знайомство з Рісом Бейнхемом у Києві | Початок історії, де кохання не вимагало відмови від Батьківщини |
| Травень 2023 | Заручини на день народження Ріса | Романтичний жест, що підтвердив серйозність намірів |
| Травень 2024 | Весілля в Києві з культурним міксом традицій | Створення нової сім’ї, де українське й британське доповнюють одне одного |
| 2025–2026 | Всиновлення котів, перша річниця, подорожі (зокрема до ПАР) | Зміцнення союзу, підготовка до батьківства, нові спільні спогади |
Ці віхи показують, як проста буковинська дівчина з підтримкою родини перетворилася на жінку, яка вміє будувати міст між культурами навіть у найскладніші часи.
Цікаві факти про сім’ю Ірини Сопонару
- Ріс вивчив українську за чотири місяці свідомо — щоб ніколи не просити колег переходити на російську в компанії.
- На весіллі гості донатили на ЗСУ замість традиційних квітів — рішення, яке повністю відображало цінності пари.
- Коти Мафін і Куккі — не просто улюбленці, а «перші діти», яких пара всиновлює щороку за новою традицією.
- Ірина мріє саме про двох дітей — хлопчика й дівчинку — надихаючись власними стосунками з сестрою Наталією.
- Різ не любить публічність і рідко дає спільні інтерв’ю, зате завжди підтримує Ірину на зйомках і прем’єрах.
- Їхні свята — справжній культурний коктейль: український Святвечір з 12 стравами й британський Різдвяний пудинг стоять на одному столі.
- У 2026 році пара вдруге підкорила Столову гору в Південній Африці під час поїздки на весілля друга.
- Батьки Ірини досі залишаються важливою частиною життя — саме з ними пройшла камерна церемонія реєстрації шлюбу.
Сім’я Ірини Сопонару — це не застигла фотографія в рамці. Це живий процес, де буковинська теплота зустрічається з британською стриманістю, де пухнасті коти готують до батьківства, а війна лише сильніше згуртувала людей, які обрали одне одного свідомо й доросло. Ріс залишився в Україні, коли багато хто виїжджав. Ірина не поїхала за попереднім коханим, бо не готова була зрадити себе. Разом вони створюють простір, де емоційний комфорт важливіший за ідеальний порядок, а спільні мрії про дітей чекають на той день, коли життя стане спокійнішим і безпечнішим. Їхня історія нагадує, що справжня сім’я народжується не з ідеальних обставин, а з рішення бути разом — попри кордони, культури й обставини. І розмова про це, схоже, тільки починається.
About the Author
