У серпневому небі над українськими селами з’являються великі зграї білих птахів з чорними крилами. Вони кружляють, набирають висоту і повільно рухаються на південь. Це лелеки починають свою довгу подорож до Африки. Більшість з них залишає Україну саме в другій половині серпня. До початку вересня масовий відліт уже завершується, і лише поодинокі птахи можуть затримуватися довше.
Точні дати щороку трохи змінюються залежно від погоди, кількості їжі та стану молодняка. Проте загальна закономірність залишається стабільною протягом десятиліть. Далі розберемо, коли саме відлітають лелеки, куди вони летять, чому обирають саме цей час і які народні прикмети пов’язані з їхнім відльотом.
Основні терміни осінньої міграції
Масовий відліт білих лелек з території України починається з першої декади серпня і досягає піку в другій–третій декаді місяця. Орнітологи відзначають, що в цей період можна спостерігати зграї по кілька сотень птахів. До 10 вересня відлітає близько 75 відсотків місцевої популяції, до 23 вересня — уже 90 відсотків. Після кінця вересня залишаються лише поодинокі особини, які з різних причин затримуються.
Народна традиція пов’язує відліт лелек з 19 серпня. Ця дата часто згадується в прикметах і збігається з періодом, коли більшість птахів уже готова до дороги. Однак реальні спостереження показують, що процес розтягнутий у часі. Молоді лелеки, які народилися того ж літа, часто вирушають трохи раніше за дорослих, а окремі пари можуть затримуватися, якщо гніздо було пізнім.
Погода впливає на швидкість відльоту. Холодні ночі, сильні північні вітри і зменшення кількості комах та жаб прискорюють міграцію. Тепла затяжна осінь, навпаки, дозволяє деяким птахам залишатися довше.
Куди летять українські лелеки
Основний маршрут українських лелек пролягає через Босфор, Малу Азію та Близький Схід до Східної і Південно-Східної Африки. Птахи зимують у районі озер і річок Уганди, Кенії, Судану, Чаду та інших країн регіону. Частина популяції обирає коротший шлях і зупиняється на зимівлю в Південній Європі або на Близькому Сході.
Переліт займає півтора–два місяці. Лелеки не летять безперервно — вони роблять зупинки для відпочинку і годівлі. Цікаво, що молоді птахи часто мігрують окремо від батьків і вчаться маршруту самостійно, орієнтуючись на положення сонця, магнітне поле Землі та, ймовірно, на досвід зграї.
Не всі лелеки повертаються. Частина гине під час довгої дороги від виснаження, зіткнень з електромережами, полювання або несприятливої погоди. Ті, хто виживає, наступної весни знову з’являються в Україні.
Чому лелеки відлітають саме в серпні
Головна причина — зникнення кормової бази. Лелеки харчуються переважно дрібними тваринами: жабами, ящірками, мишами, великими комахами. З похолоданням ці об’єкти або ховаються, або стають менш доступними. Птахам енергетично вигідніше подолати тисячі кілометрів, ніж залишатися в умовах нестачі їжі.
Другий фактор — тривалість світлового дня. Скорочення дня є важливим сигналом для початку міграційної поведінки. Гормональні зміни запускають підготовку до перельоту: птахи накопичують жир, збираються у зграї і починають тренувальні польоти.
Молодняк до серпня вже достатньо зміцнів, щоб витримати довгий шлях. Батьки припиняють годувати пташенят, і ті змушені вчитися добувати їжу самостійно. Це також стимулює початок міграції.
Цікаві факти про відліт лелек
Лелеки майже не махають крилами під час міграції — вони використовують термічні потоки повітря і планують. Один із закільцьованих українських лелек долетів до Африки менш ніж за місяць. Деякі птахи повертаються на те саме гніздо протягом багатьох років. У народній традиції ранній відліт лелек вважався ознакою ранньої зими. Молоді лелеки часто мігрують окремими зграями і можуть вибирати трохи інші маршрути, ніж дорослі.
Народні прикмети та спостереження
Українці здавна уважно стежили за лелеками. Вважалося, що якщо птахи відлітають до Покрови (14 жовтня), зима буде ранньою і холодною. Якщо затримуються довше — осінь обіцяє бути затяжною. Дата 19 серпня міцно закріпилася в народній пам’яті як умовний день відльоту, хоча реальний процес триває кілька тижнів.
У селах досі пам’ятають, як лелеки збиралися на високих деревах або на полях перед відльотом. Ці збори називали «лелечими радами». Птахи справді можуть кілька днів кружляти над місцевістю, набираючись сил і чекаючи сприятливого вітру.
Що впливає на терміни в різні роки
Кліматичні зміни поступово зсувають терміни міграції. У теплі роки частина лелек затримується довше, а окремі особини навіть намагаються зимувати в Україні, якщо знаходять доступну їжу біля сміттєзвалищ або незамерзаючих водойм. Однак більшість популяції все одно дотримується традиційного графіка.
Кількість опадів влітку теж має значення. Якщо сезон був посушливим і корму було мало, птахи починають відліт раніше. Після дощового літа з великою кількістю жаб і комах міграція може зсунутися на кілька днів пізніше.
Спостереження орнітологів Канівського природного заповідника та інших наукових установ підтверджують: попри невеликі коливання, серпень залишається головним місяцем відльоту лелек з України. Той, хто в другій половині місяця підніме голову до неба, майже напевно побачить характерні чорно-білі силуети, що повільно зникають за горизонтом.
Лелеки повертаються наступної весни — зазвичай у другій половині березня. І тоді знову починається цикл: ремонт гнізда, виведення пташенят, літо повне клопотів і новий серпневий відліт. Цей ритм повторюється століттями і залишається одним із найпомітніших природних явищ українського року.
About the Author
