Бюро економічної безпеки заявляє про зміну моделі роботи з підприємцями та необхідність повернути довіру до інституції. Серед ключових принципів названо прогнозованість і чесність. Ситуація з оподаткуванням лізингових платежів за повітряні судна може стати конкретним випробуванням цих заяв на практиці.
Новий підхід до діалогу з підприємцями
Заступник директора БЕБ Павло Буздиган зазначив, що перед Бюро стоїть завдання відновити довіру бізнесу та суспільства. За його словами, відомство вже змінює взаємодію з підприємцями.
«Ми абсолютно змінили підхід до взаємодії і роботи БЕБ з бізнесом. У чому він полягав? Ми перейшли від системи і підходу реактивного діяння на проактивне. Як ми почали працювати? Ми почали аналізувати всі сегменти, всі ринки економіки комплексно і вирішувати питання з бізнесом спільними зусиллями. Для нас в першу чергу взаємодія з бізнесом – це інструмент економічної безпеки. Адже бізнес точно знає ринок глибше, він точно знає тенденції, які відбуваються всередині кожного напрямку. І він точно розуміє, які злочинні схеми можуть стати передовими. І ми почали вирішувати ці проблеми», — заявив Павло Буздиган.
Спочатку підприємці ставилися до зустрічей із представниками Бюро з недовірою. Поступово сторони почали шукати точки для конструктивної роботи.
«Взаємодія і недовіра – це був один з найбільших викликів. Відношення до БЕБ воно завжди було підозріле. Це завжди було відношення, яке не було націлене на певний конструктивний діалог. І до БЕБ відносилися як до ворога. Коли ми почали запрошувати і влаштовувати певні конференції і зустрічі з бізнесом по галузям, ми чули: “Так ми вже у вас були, навіщо нам це потрібно? Що це нам дасть?”. І лише в ході комунікації стало зрозуміло, що бізнес дійсно готовий змінюватися. Він дійсно готовий покращувати будь-які процеси, але для нього дуже важливо це прогнозованість і чесність. І на той момент, коли ми це робили, і ми продовжуємо це робити, ми для себе ставили перше – це чути бізнес», — пояснив Павло Буздиган.
Саме з такого діалогу виникла ідея механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень. Бізнес висловив готовність відшкодовувати збитки та сплачувати штрафи, але не хоче залишатися фігурантом кримінального провадження через репутаційні та комплаєнс-ризики.
Для розробки механізму Бюро створило робочу групу. До неї увійшли адвокати, представники Ради бізнес-омбудсмена та підприємці.
У Раді бізнес-омбудсмена відзначили, що спілкування з БЕБ стало структурованішим і регулярнішим. Водночас там застерігають від передчасних висновків, бо реформа інституції ще триває.
«Інституційно діалог став структурованішим і регулярнішим. Рада вітає задекларований відхід БЕБ від каральних підходів у роботі. БЕБ створило робочу групу з напрацювання змін до законодавства щодо запровадження механізму досудового врегулювання у справах про податкові кримінальні правопорушення, до складу якої увійшли представники Ради. Водночас перезавантаження БЕБ ще триває, тому робити остаточні висновки щодо практичних результатів цих змін наразі передчасно», — йдеться у відповіді Ради.
Лізинг літаків як перевірка на послідовність
Показовою є ситуація з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь нерезидентів. З 2024 року Бюро почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту як користування обладнанням. За версією слідства перевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків і вертольотів.
На цій підставі відкрито кримінальні провадження щодо щонайменше п’яти компаній. Серед них МАУ, «Авіакомпанія Константа», «Роза Вітрів», Н3Operations та «Скайлайн експрес». В аналогічній справі може фігурувати також «Урга».
Представники галузі наполягають: проблема виникла через неоднозначне трактування законодавства і потребує єдиного державного підходу. Міністерство фінансів повідомило, що оподаткування здійснюється згідно з Податковим кодексом та міжнародними договорами. Кодекс не передбачає оподаткування авіалізингу як роялті.
Тому підхід Бюро без зміни законодавства називають тиском, який може знищити галузь пасажирських і транспортних перевезень. За даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взято в оренду.
Питання винесли на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. Після першого засідання вирішили ініціювати створення робочої групи при Мінфіні. Вона має підготувати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо лізингових платежів на користь нерезидентів.
Майбутня консультація не скасує автоматично відповідальність за операції минулих років. Водночас вона може вплинути на наявні спори, бо сама потреба в роз’ясненні свідчить про неоднозначність норми. Експертка з податкового планування Олена Кузнечікова пояснювала, що така консультація може слугувати додатковим аргументом у спорах щодо операцій, здійснених до її затвердження.
Для авіакомпаній важливо чітко розуміти, за якими правилами держава оцінює лізингові операції і які податкові зобов’язання з них виникають.
Таким чином, ситуація з авіалізингом дає Бюро можливість показати на практиці задекларований підхід. Якщо бізнесу важливі прогнозованість і чесність, держава має діяти послідовно після появи позиції компетентного органу. Інституції не повинні застосовувати до однакових операцій різні підходи.
Узагальнююча податкова консультація Мінфіну може сформувати єдиний підхід і дати сторонам спільну правову основу. Для БЕБ це шанс підтвердити, що перехід від реактивної до проактивної роботи означає не лише зустрічі. Йдеться про готовність враховувати аргументи бізнесу та позицію інших органів.
Саме авіалізинг може стати показовою ситуацією. Вона покаже, чи працює нова модель взаємодії там, де від рішень правоохоронців залежать діяльність компаній, їхня репутація та збереження цілої галузі.
About the Author
