Українська оборонна компанія Fire Point збирає та аналізує дані про удари російськими балістичними ракетами «Іскандер» і північнокорейськими ракетами. Отриману інформацію інтегрують в алгоритми європейської протибалістичної системи Freyja. Про це розповіла CEO Fire Point Ірина Терех під час виступу на Euronews Defence & Space Summit 2026 у Брюсселі.
Терміни першого перехоплення
Компанія накопичує ракети-перехоплювачі, проводить випробування та тестує систему в реальних бойових умовах в Україні. Ірина Терех зазначила: «Ми накопичуємо ракети-перехоплювачі на майбутнє, проводимо випробування, інтеграцію системи, тестуємо її в реальних бойових умовах в Україні. Також ми збираємо всі дані з атак на нас “Іскандерами” та північнокорейськими ракетами і закладаємо їх в алгоритми Freyja».
Частину вдосконалень першої робочої версії системи розраховують отримати до кінця 2026 року. «Наша мета – провести “нульовий” тест цього року, а реальне перехоплення – до середини наступного, і це вкрай амбітна мета. Щоб її досягти, усі мають працювати надзвичайно злагоджено. Не повинно бути затримок із постачанням радарів, наданням ліцензій чи підписанням окремих документів», — сказала Терех.
Розробники стиснули створення антибалістичної програми з 40 років до трохи більш ніж двох. Зараз проєкт проходить інтенсивний етап технічної інтеграції та випробувань. «Але все одно це постріли й пуски, пуски й пуски, доки ми не отримаємо результат», — додала CEO Fire Point.
Архітектура Freyja і масштаби виробництва
Freyja створюють як антибалістичну систему для захисту Європи. Концепція враховує досвід війни в Україні, зокрема масштаб і кількість ракетних загроз. На старті система не замінить американський Patriot, який залишається одним із найкращих у світі. Водночас Patriot не розраховували на таку кількість загроз, з якою стикається Україна.
Кожен елемент Freyja проєктують за принципом design for manufacturing: система має бути придатною для масштабування, відносно дешевою, відтворюваною і максимально незалежною від критичних зовнішніх компонентів. Fire Point працює з європейськими компонентами, щоб Freyja не залежала від американського експортного регулювання ITAR і китайських деталей.
Акцент роблять на сумісності та відсутності прив’язки до одного виробника. «Відкрита архітектура дозволяє поєднувати рішення різних європейських виробників в одну систему. Це означає більше альтернатив, меншу залежність від окремих постачальників і можливість швидко інтегрувати нові технології», — пояснили у Fire Point, порівнявши підхід із конструктором Lego.
У системі не передбачено так званого kill switch — вимикача, який міг би позбавити власника можливості застосувати ППО. Для використання Freyja не потрібен дозвіл партнерів чи виробника. «Якщо ви володієте своєю ППО, ви маєте справді нею володіти», — підкреслила Ірина Терех.
Компанія накопичує ракети-перехоплювачі FP-7.х і масштабує їхнє виробництво тим самим підходом, який уже застосовувала до інших розробок. «Щодо ракет-перехоплювачів слід розуміти: 600–700 перехоплювачів на рік нічого не змінять. Ми живемо у світі, де загроза лише зростатиме, і рахунок має йти на тисячі й тисячі ракет», — пояснила Терех.
Ракета FP-7X, яка входить до Freyja, спроєктована під виробничу потужність щонайменше кілька тисяч одиниць на рік. «Ракета-перехоплювач FP-7X від Fire Point, яка зараз є частиною Freyja, спроєктована з розрахунку на виробничу потужність щонайменше кілька тисяч одиниць на рік. Звісно, щоб це стало реальністю, попереду ще багато роботи, але це можливо, бо ракету від самого початку проєктували під майбутнє масштабування», — зазначила CEO Fire Point.
Freyja — ініційований Україною проєкт спільної європейської антибалістичної системи. Це перший трек Антибалістичної коаліції, до якої входять 10 держав і понад десяток провідних оборонних компаній Європи. Система має забезпечити перехоплення російських балістичних ракет.
About the Author
