Сергій Хлябич пройшов шлях від полтавського студента-інженера до художнього керівника ансамблю «Черемош» і згодом до генерального директора компанії «Мавекс» у Чернівцях. Його ім’я тісно переплетене з родиною Ротару: він був чоловіком Лідії Ротару, сестри Софії Ротару, і батьком співачки Sonya Kay.
Народившись у Полтаві, він у 1977 році залишив навчання заради гітари й вокалу, переїхав до Чернівців і провів на сцені понад десятиліття. Потім, після народження доньки, повністю перейшов у підприємництво, відкривши фірму «Мавекс» і торговий центр «Майдан».
Його біографія показує, як музичне середовище Буковини 1970–1980-х перетворилося на родинні й ділові зв’язки, а раптова смерть у березні 2020 року залишила спогади в доньки та місцевої громади.
Полтавські корені і рішучий крок до Чернівців
Сергій Борисович Хлябич народився 17 жовтня приблизно в 1955 році в Полтаві. Молодість він провів у рідному місті, де паралельно з роботою в вокально-інструментальному ансамблі «Краяни» навчався в Полтавському інженерно-будівельному інституті. Креслення і розрахунки здавалися йому менш живими, ніж струни гітари й мікрофон.
У 1977 році Чернівецька філармонія запропонувала йому місце співака і гітариста в новому ансамблі «Черемош». Колектив створювали на заміну «Червоній руті», яка переїхала до Ялти після переїзду Софії Ротару. Хлябич без вагань кинув інститут. Як він сам згадував пізніше, вирішив, що краще грати на гітарі, ніж бути інженером. Полтавські музиканти, які вже працювали в Чернівцях, рекомендували його, і незабаром молодий виконавець опинився на сцені.
Цей крок визначив усе подальше життя: замість полтавських вулиць з’явилися гастролі по Україні й Кавказу, а замість креслень — репетиції й пошук репертуару.
Ансамбль на початку був «сирим». Музиканти швидко вчили пісні й одразу виходили на сцену через щільний графік виступів. Хлябич згадував, що це було важко, але саме ці роки він називав найкращими.
Становлення художнього керівника «Черемоша»
У 1980 році Сергій Хлябич став художнім керівником «Черемоша». Незабаром до колективу приєднався Олександр Сєров як музичний керівник. До складу входили сестри Лідія та Ауріка Ротару, пізніше Євген Ротару, а також інші виконавці. Ансамбль гастролював по Україні, виступав у регіонах і на Кавказі, поступово набуваючи професійності.
Роль художнього керівника вимагала не лише співу й гри на гітарі. Потрібно було шукати репертуар, організовувати гастролі, стежити за дисципліною і вирішувати конфлікти. Хлябич визнавав, що це було складно, але саме така відповідальність формувала характер. Він тепло згадував Сєрова як складну, але дуже талановиту людину — і як музиканта, і як аранжувальника.
Наприкінці 1980-х «Черемош» поступово розпався. Частина музикантів перейшла в акомпануючий склад до Софії Ротару. Хлябич працював із нею близько шести років, супроводжуючи тури, зокрема до Австралії та Ізраїлю. Лідія Ротару на початку також виступала поряд із братом Євгеном.
Зустріч із Лідією Ротару і родинне життя
Сергій Хлябич познайомився з Лідією Ротару в Чернівецькій філармонії під час роботи в «Черемоші». Спочатку він не знав, що вона — сестра Софії Ротару. Батьки Лідії спілкувалися переважно молдовською, яку він не розумів. Це додавало романтичної відстані на початку знайомства.
У 1979 році вони одружилися. Софія Ротару була свідком на весіллі. Для Лідії це був другий шлюб. Подружжя пройшло разом музичну кар’єру, а потім і бізнес. У 1990 році народилася донька Софія (24 листопада 1990 року в Чернівцях), названа на честь тітки. Після її появи Хлябич залишив сцену і зосередився на родині.
Лідія Михайлівна пізніше керувала рестораном і більярдним клубом «Піраміда» в Чернівцях. Подружжя зберегло сотні фотографій із музичних років — Лідія дбайливо зберігала архів. У 2014 році вони відзначали 35 років спільного життя, а загалом прожили разом понад 40 років.
Перехід від музики до підприємництва в 1990-х
Після завершення музичної кар’єри на початку 1990-х життя різко змінилося. Хлябич намагався заробляти за кордоном, працював у фірмі «Райс», займався нафтовим бізнесом. Це були непрості часи: колишня радянська система руйнувалася, і багато артистів шукали нові способи існування.
У 1997 році друзі запропонували відкрити в Чернівцях фірму «Мавекс». Сергій Борисович прийняв пропозицію і став її генеральним директором. Згодом з’явився торговий центр «Майдан». Він залишався в Чернівцях, хоча були пропозиції переїхати. Місто вже стало його домом.
За кілька років до 2014-го Хлябич отримав звання «Заслужений працівник сфери послуг України». Багато підлеглих навіть не здогадувалися, що директор колись був професійним музикантом.
Бізнес-структури і компанії, пов’язані з ім’ям Хлябича
Компанія «Мавекс» стала основним напрямом діяльності. Пізніше з’явилися пов’язані структури, зокрема ТОВ «Мавекс-Ойл» (оптова торгівля паливом, заснована в 2003 році), а також медичний центр «Мавекс-Медицина Плюс». Хлябич виступав засновником і директором у кількох юридичних особах у Чернівцях і області.
Основні напрями включали оптову торгівлю, транспорт, роздріб і послуги. Лідія Ротару брала участь у ресторанному бізнесі. Після смерті Хлябича частина структур змінила власників або припинила діяльність, але його ім’я залишалося в реєстрах ще деякий час.
| Період | Основна діяльність | Місце | Ключові події |
|---|---|---|---|
| До 1977 | Навчання і ансамбль «Краяни» | Полтава | Інженерний інститут, перші виступи |
| 1977–1980 | Співак і гітарист «Черемоша» | Чернівці | Переїзд, перші гастролі |
| 1980–кінець 1980-х | Художній керівник «Черемоша» | Чернівці / гастролі | Реорганізація, зустріч із Лідією |
| Кінець 1980-х – 1990 | Робота з Софією Ротару | Гастролі | Австралія, Ізраїль; народження доньки |
| 1997–2020 | Директор «Мавекс», ТЦ «Майдан» | Чернівці | Підприємництво, звання заслуженого працівника |
Дані зібрані на основі публікацій місцевих видань Буковини та відкритих реєстрів компаній.
Поширені неточності про біографію Хлябича
- Плутанина з Георгієм Миколайовичем Хлябичем — це інша людина, колишній головний санітарний лікар СРСР, лікар і вчений, який помер у 2023 році в Москві. Жодного відношення до чернівецького бізнесмена і родини Ротару він не має.
- Іноді вказують, що Хлябич «пішов із музики відразу після весілля». Насправді він залишався в ансамблі і працював із Софією Ротару ще кілька років після 1979-го, а остаточно залишив сцену після народження доньки в 1990 році.
- Дату народження доньки інколи зміщують на 1991 рік. За відкритими джерелами, Софія Хлябич народилася 24 листопада 1990 року в Чернівцях.
- Причини смерті на початку повідомлень залишалися неясними. Пізніше донька уточнила, що після лікування онкології в Ізраїлі стався відрив тромбу, і смерть настала раптово.
Такі деталі важливі, бо короткі новини 2020 року часто обмежувалися фактом смерті й родинними зв’язками, не розкриваючи повний шлях від сцени до бізнесу.
Раптова смерть і пам’ять у родині
24 березня 2020 року Сергій Хлябич помер у віці 65 років. Він щойно повернувся з Ізраїлю, де проходив лікування. Смерть настала раптово через відрив тромбу. Дружина Лідія повідомила про це близьким, а Софія Ротару написала про смерть чоловіка своєї сестри. Донька Софія (Sonya Kay) пізніше розповідала, що мама зателефонувала їй зі словами «тато помер», і це було повним шоком, бо лікування здавалося успішним.
Планувалося велике весілля Софії, але його скасували — батько мав вести її до вівтаря. Згодом пара провела камерну церемонію. Sonya Kay неодноразово публікувала архівні фото з батьком і писала, що він навчив її бути справедливою, боротися і не здаватися. Вона називала його найкращим татом у світі.
За моїм досвідом вивчення сімейних історій артистів Буковини, саме такі переходи — від сцени до бізнесу — часто залишаються поза увагою коротких новин, хоча саме вони показують, як люди адаптувалися в 1990-х.
Питання, які найчастіше виникають про Сергія Хлябича
Хто така Лідія Ротару? Рідна сестра Софії Ротару, співачка, яка працювала в «Черемоші», дружина Сергія Хлябича з 1979 року. Вона керувала ресторанним бізнесом у Чернівцях.
Чому доньку назвали Софією? На честь тітки Софії Ротару. Під псевдонімом Sonya Kay вона будувала співочу кар’єру, пізніше вийшла заміж за хокеїста Олега Петрова і стала мамою близнюків.
Чи пов’язаний Хлябич із Георгієм Хлябичем? Ні. Це різні люди з однаковим прізвищем. Георгій — радянський медик і епідеміолог.
Який бізнес залишився після нього? Структури «Мавекс» і пов’язані компанії. Частина з них змінила власників або припинила діяльність після 2020 року.
Де він провів більшу частину життя? У Чернівцях. Хоча родом із Полтави, саме Буковина стала його домом на понад 40 років.
Спадщина в музичному і діловому середовищі Чернівців
Сергій Хлябич залишив слід і як музикант, і як підприємець. «Черемош» увійшов в історію як колектив, що прийшов на зміну «Червоній руті» і зібрав талановитих виконавців, серед яких були сестри Ротару. Його організаторські навички, відпрацьовані на гастролях, знадобилися в бізнесі 1990–2000-х.
У Чернівцях його пам’ятають як людину, яка пройшла шлях від сцени до керівництва компаніями і при цьому залишалася в місті. Донька продовжила музичну лінію родини, а Лідія зберігала сімейний архів. Фотографії з молодих років, де він стоїть із гітарою поряд із дружиною, досі з’являються в публікаціях Sonya Kay.
Життя Хлябича показує, як одна людина могла з’єднати естраду радянського періоду, родинні зв’язки однієї з найвідоміших співацьких династій і практичний бізнес незалежної України. Чернівці стали тим місцем, де ці лінії перетнулися і залишилися на десятиліття.
About the Author
