Телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським лідером володимиром путіним викликала серйозні розбіжності серед європейських союзників України. Європейські держави не можуть дійти згоди щодо доцільності прямих контактів із кремлем і того, хто має представляти європейські інтереси під час мирних переговорів.
Деталі розмови та критика від союзників
Розмова відбулася 27 жовтня у президентському палаці в Гельсінкі і тривала близько 90 хвилин. Лідери намагалися безпосередньо донести позицію України та вплинути на дипломатичний процес напередодні нового раунду переговорів за посередництва США. Ініціативу попередньо узгодили з президентом України Володимиром Зеленським.
Під час розмови представники Фінляндії та Норвегії наголосили, що територіальні питання мають обговорюватися безпосередньо лідерами держав. Передумовою для подальших переговорів повинні стати реальні кроки росії з деескалації.
Замість єдності дзвінок спричинив дипломатичний конфлікт між північноєвропейськими державами. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала ініціативу. Вона заявила, що подібні рішення необхідно узгоджувати із союзниками. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон висловив занепокоєння можливими наслідками окремих переговорів із москвою для єдиної позиції Європи.
Критичну позицію висловили представники Литви та Естонії. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал наголосив, що європейські держави не повинні намагатися виступати посередниками, прагнучи отримати прихильність російського керівництва.
Стьоре відкинув звинувачення у порушенні дипломатичної координації. За його словами, Фінляндія та Норвегія консультувалися із партнерами, однак не були зобов’язані отримувати дозвіл усіх європейських держав. Представників Данії, Франції, Німеччини та США заздалегідь поінформували про запланований контакт із кремлем. Деякі союзники залишилися незадоволеними тим, що не мали можливості вплинути на рішення.
Причини дзвінка та перспективи переговорів
Однією з головних причин ініціативи стало занепокоєння через домінування Вашингтона у переговорному процесі. За словами норвезького прем’єра, попри активну підтримку України, фактично єдиним західним голосом, який безпосередньо контактує з москвою, залишаються Сполучені Штати.
Європейські посадовці дедалі більше сумніваються у готовності адміністрації президента США Дональда Трампа повною мірою враховувати інтереси України та європейської безпеки під час домовленостей із росією.
Представники Фінляндії та Норвегії наголошують, що не намагалися виступати від імені всієї Європи. Вони прагнули забезпечити безпосередню участь європейських держав у дипломатичному процесі. Суттєвих зрушень у позиції москви не відбулося. Стьоре визнав, що путін не продемонстрував переконливої готовності до компромісу, хоча й заявив про намір підготувати російських представників до майбутніх переговорів в Абу-Дабі.
Ситуація навколо дзвінка продемонструвала ширшу проблему. Європейські держави не мають узгодженої стратегії взаємодії з кремлем і не визначили, хто саме повинен представляти їхні інтереси під час обговорення майбутнього України. Ці розбіжності стануть однією з тем зустрічей європейських лідерів у Дубліні цього тижня.
Франція направить представників на переговори в Абу-Дабі 10–11 листопада. Париж має намір представляти позицію європейських держав. Акцент роблять на необхідності врахування їхніх інтересів під час обговорення завершення війни та майбутньої архітектури безпеки.
About the Author
