Олександр Цвігун: зірка української кухні від юного мрійника до бренд-шефа

У маленькому Ірпені під Києвом виріс хлопець, який перетворив просту гречану кашу на десерт, що вражає суддів МастерШеф. Олександр Цвігун, переможець “МастерШеф. Битва сезонів” 2022 року та суперфіналіст “Професіонали-2”, став символом молодіжного драйву в гастрономії. Йому лише за двадцять з хвостиком, а за плечима вже ресторани, Польща, війна та власні бістро, де кожна страва – як вибух емоцій.

З 14 років на кухні, шеф у 18, мільйон гривень призу – це не казка, а реальна траєкторія Цвігуна. Він не просто готує: оживає українські продукти, змішує скандинавські ноти з локальними смаками, створює візуальні шедеври, що чіпляють в Instagram. Сьогодні, у 2026-му, як бренд-шеф “Мрійників” у Львові, він продовжує дивувати гастровечерями та рецептами, натхненними забутими традиціями Покуття.

Його шлях – це суміш наполегливості, інновацій та любові до рідної землі. Від мийки посуду до номінацій у The Best Chef Awards, Олександр доводить: талант плюс праця перемагають будь-які бар’єри. А війна в Ірпені лише загартувала характер, перетворивши біль на силу страв.

Дитинство в Ірпені: перші іскри кулінарного вогню

Ірпінь, тихе передмістя Києва, став колискою для хлопця, який десять років ганявся за ритмами танцювального паркету. Олександр Цвігун ріс у родині, де мама стала першим кулінарним гуру – саме вона підштовхнула сина до професії кухаря після школи. Замість випускного балу юнак узявся за сковорідку, смажачи першу картоплю за відео Гордона Рамзі та Джеймі Олівера.

Гречана каша з дитинства перетворилася на фішку: з неї народилося морозиво з трюфельною карамеллю, яке вибухнуло в шоу. “Їжа – це емоція”, – каже Цвігун, згадуючи радянські підручники та перші експерименти в гуртожитку. Однокурсники смакували його імпровізації, а колеги на підробітках у харківських ресторанах тихо дивувалися мийнику, що рвався до плити.

Ці ранні роки – чиста алхімія: прості продукти набували магії через терпіння та фантазію. Олександр не просто варив – він розповідав історії через тарілки, закладаючи основу філософії, яка згодом завоює екрани та ресторани.

Від мийки до су-шефа: стрибки кар’єрою в Європі

У 14 років Цвігун ступив на кухню київських ресторанів, миючи посуд і чистячи овочі, аби підглядати за майстрами. За чотири роки – су-шеф у Щецині, Польща, де 19-річний українець відточував навички в топовому закладі. Сім місяців інтенсиву: від локальних морепродуктів до скандинавської мінімалістики, що стала його любов’ю.

Повернувшись, у 18 очолив кухню в Ірпені, зібравши команду з нуля. “Я дивився Chef’s Table ночами, мріючи про таке”, – ділився він у інтерв’ю NV. Експерименти в Instagram привернули увагу: вафлі-дерева з електроквіткою, форель з устричним листком. Карантин 2020-го приніс депресію, але й силу – саме тоді з’явився заклик до локальних фермерів.

Цей етап – як ракета: від бази до орбіти. Цвігун не чекав запрошень, а будував імперію смаків, балансуючи між традиціями та авангардом.

Тріумф на МастерШеф: від суперфіналу до абсолютної перемоги

2020 рік: “МастерШеф. Професіонали-2”. 21-річний Цвігун увійшов у трійку, програвши суперфінал, але здобувши респект суддів. “Соромно за деякі моменти, але це урок”, – зізнавався він. Два роки потому – “Битва сезонів”, де змагався з легендами шоу. Фінал 24 грудня 2022: класичні страви з твістом, і кубок переможця з мільйоном гривень.

Приз пішов на відновлення дому в Ірпені та навчання. У 2025-му повернувся як гість на “МастерШеф 16”, проводячи майстер-класи з томленою яловичиною в квасі. Ці шоу не просто слава – каталізатор, що вивів його на національний рівень.

Олександр став наймолодшим абсолютним тріумфатором, доводячи: вік – не перепона для геніальності.

Таблиця ілюструє стрімкий ріст: від аматора до лідера. Джерела: stb.ua, life.nv.ua.

Війна в Ірпені: трагедія, що не зламала мрії

24 лютого 2022 вибухи в Гостомелі розірвали спокій. Цвігун у батьківському домі: мости підірвано, місто в оточенні. Дідусь-инвалід відмовився їхати, бабуся з мамою та братом залишилися. Олександр прорвався до Ізмаїла, зв’язок обірвався 5 березня.

“Бабуся закопала дідуся в саду – від жаху серце не витримало”, – згадує шеф у “Фактах”. Домівка в уламках, мінні ями, сусіди в руїнах. Влітку повернувся, відновив за призові. Ця біль – в десертах: “За Ірпінь” з “мордою путіна” з малини, яку розбивають, аби соус витік.

Війна загартувала: з Ізмаїла до Львова, де народилися “Мрійники”. Тепер страви – гімн стійкості.

Мрійники у Львові: де оживають українські смаки

2023: Крива Липа, 5, Львів. Бістро “Мрійники” – мрія Цвігуна: піца з копченою моцареллою, паста, гарбузовий карі з креветками, томлена яловичина в квасі з селером. Авторські рецепти: груша у вині, сом з локальними травами. Гастрономія як емоція – від забутих покутських страв до попкорн-десертів.

У 2024-2025 бренд-шеф Si Київ: італійська з українським акцентом, паста на винос. Співпраця завершилася, але спадщина лишилася. У 2026 гастровечері, TikTok-рецепти – Цвігун пульсує гастро-сцену.

Меню еволюціонує: сезонність, фермери, візуал. “Страва – досвід”, – його кредо оживає в кожній тарілці.

Філософія Цвігуна: кухня як мистецтво емоцій

Для Олександра їжа – не паливо, а історія. Локальні продукти з теплиць, як у Kommuna: форель, корінь селери, електроквітка. Номінації Сіль, 50Best – визнання. Він революціонізує українську гастрономію: скандинавська чистота плюс наш колорит.

У 2026 тренди: забуті рецепти Покуття, веган-опції, гастро-тури. Цвігун надихає молодь: “Готуйте душею”. Його десерти – метафора життя: хрусткі вафлі ховають солодку начинку.

З Ірпеня до Львова, від каші до зірок – шлях Цвігуна надихає. Хто знає, яким буде наступний десерт чи ресторан? Смак пригод тільки починається.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts