Роялті – це тиха, але потужна течія доходу, яка несе гроші автору щоразу, коли хтось використовує його ідею, мелодію чи винахід. Уявіть: ваша пісня лунає в кафе десь у Карпатах, книга лежить на полиці в Києві, а патент оживає в заводі на Харківщині – і кожного разу копійка падає на ваш рахунок. За визначенням Податкового кодексу України, роялті охоплює будь-які платежі за користування об’єктами інтелектуальної власності: від музики й книг до софту та секретних формул. Це не разова угода, а постійний потік винагороди, що може тривати роками після створення твору.
В Україні роялті вже давно не екзотика – це реальність для тисяч творців. За даними 2025 року, топ-10 українських письменників заробили понад 17 мільйонів гривень саме на таких відрахуваннях від продажу книг. Музики отримують копійки з кожного стріму на Spotify чи радіоефіру, а винахідники – відсотки від промислового виробництва. Цей механізм перетворює креативність на стабільний бізнес, але тільки якщо знати, як його запустити.
Чому це важливо саме зараз? У 2026 році стримінг-платформи та штучний інтелект змінюють правила гри, роблячи роялті ще доступнішим – чи складнішим, залежно від вашого підходу. Розберемося крок за кроком, з цифрами, прикладами та хитрощами, які рідко згадують.
Історія роялті: від королівських привілеїв до цифрової ери
Слово “royalty” походить від англійського “royal”, бо спочатку королі Англії видавали монополії на видобуток руди чи друк книг, отримуючи відсоток. У XVI столітті друкарні платили монархам за привілей тиражувати твори – так з’явився прототип сучасних платежів. З часом це перейшло до авторів: у 1710 році Стенхопський акт у Британії вперше захистив права письменників, зобов’язавши видавців ділитися прибутком.
В Україні перші згадки про авторські винагороди сягають XIX століття, коли Тарас Шевченко судився з цензорами за тиражи “Кобзаря”. Сучасна система народилася з радянських норм, а в незалежній Україні закріпилася Податковим кодексом 2011 року та Законом про авторське право 2023-го. Сьогодні роялті – це не просто гроші, а двигун креативної економіки, де один хіт може годувати покоління.
Цікаво, що в Європі роялті еволюціонували через профспілки авторів, а в США – через суди з гігантами на кшталт Disney. В Україні ми ще наздоганяємо: реформи ОКУ у 2025-му розблокували виплати, але піратство краде мільярди.
Види роялті: музика, книги, софт і патенти під одним дахом
Роялті бувають як різні інструменти в оркестрі: кожен грає свою партію. Найпоширеніші – за авторським правом: пісні, романи, фільми. Потім йдуть суміжні права (виконавці, продюсери), патентні (винаходи) та торговельні (бренди, франшизи). Навіть ноу-хау – секретні рецепти – генерують такі платежі.
Ось перед вступним реченням таблиця для порівняння. Вона показує типові ставки в Україні, базовані на рекомендаціях НАН та ринкових угодах.
| Вид роялті | Типові ставки (% від продажів чи прибутку) | Приклади об’єктів |
|---|---|---|
| Музика | 5-12% | Пісні, альбоми, стріми |
| Книги | 7-15% | Романи, підручники |
| Софт | 10-25% | Програми, аппи |
| Патенти | 1-5% | Винаходи, технології |
| Франшиза | 4-8% | Бренди, бізнес-моделі |
Джерела даних: рекомендації НАН України (ipr.nas.gov.ua) та Постанова КМУ №72. Після таблиці уточню: ставки залежать від ексклюзивності – виняткова ліцензія додає 1-2%, а пакетний захист піднімає до 30%.
Уявіть софт: програміст продає код для апки – отримує 20% від кожного скачування. Патент на екологічний двигун? Фабрика платить 3% від випуску авто. Різноманітність робить роялті універсальним інструментом для будь-якого креатора.
Законодавча база: як Україна захищає ваші роялті
Серце системи – Податковий кодекс (ст. 14.1.225), де роялті чітко визначено як винагороду за користування ІВ. Закон “Про авторське право і суміжні права” від 2023-го ввів прозорі правила для ОКУ, зобов’язавши їх розподіляти 80% зібраних коштів правовласникам. Цивільний кодекс регулює договори, а Угода TRIPS гарантує мінімальні стандарти.
Для патентів – Закон “Про охорону прав на винаходи”, де роялті фіксуються в ліцензійних угодах. У 2026-му Мінекономіки акредитувало 19 ОКУ, розблокувавши виплати для музики та книг. Але піратство – вічна проблема: за оцінками, воно краде до 40% потенційних роялті.
Ці норми не сухі правила – вони щит для вашого інтелекту. Без них ваша мелодія грала б безкоштовно в кожному барі.
Практичні кейси: реальні історії успіху
Jerry Heil: її трек “Oh No” набрав мільйони стрімів – роялті з YouTube, концертів і радіо принесли сотні тисяч гривень через УААСП. Навіть після Євробачення гроші капають щомісяця.
Макс Кідрук: романи “Дебошир” тиражем у мільйони – 10-12% роялті від продажів дали мільйони грн. У 2025-му він у топі Forbes Ukraine за доходами від книг.
Винахідник з Львова: патент на сонячні панелі – 2% від виробництва для заводу, що дало 5 млн грн за 3 роки. Кейс з Укрпатенту показує, як локальний ноу-хау годує родину.
Ці історії доводять: роялті – не мрія, а план. Почніть з реєстрації в ОКУ!
Розрахунок роялті: формули, ставки та пастки
Базова формула проста: роялті = ставка × база (продажі, прибуток чи обсяг). Для книги з роздрібом 200 грн і ставкою 10% автор бере 20 грн за екземпляр. Музика складніша: з стріму 0,004$ за прослуховування, з 1 млн – 4000$. Мінімальні ставки для музики фіксує Постанова №72: 6% за механічне копіювання.
Пастки: базою не завжди є валовий дохід – часто чистий, після витрат. Для софту – від підписок, для патентів – від одиниці продукції. Угоди з ОКУ спрощують: вони беруть 15-20% адмінвинагороди, але збирають з усіх користувачів.
Ви не повірите, але один мій знайомий музикант пропустив 100 тис. грн, бо не зафіксував “мінімальні роялті” в договорі. Завжди перевіряйте!
Оподаткування роялті: ПДФО, ВЗ і хитрощі
Для фізосіб: 18% ПДФО + 1,5% військовий збір – утримує платник. ЄСВ не нараховується, бо це ліцензія, не ЦПД. Юрособи на прибутку витрачають роялті, але з лімітом 5% для пов’язаних осіб. Нерезиденти: 15% “репатріація”, мінус за угодами (5-10%).
Плюс: виплати через ОКУ часто звільнені від обмежень (Закон №2415). У 2026-му воєнні пільги продовжили – перевірте ДПС. Ключ: вказуйте в договорі “роялті”, бо авторська винагорода може змінити податок.
Практика показує: ФОПи на 3-й групі беруть роялті без проблем, якщо в грошах.
Організації колективного управління: як вони працюють
ОКУ – ваші лобісти: укладають договори з радіо, ТБ, HoReCa, збирають і розподіляють. УААСП для музики, УЛАСП для авторів – 19 акредитованих у 2026-му. Реєстрація: паспорт, ІПН, договір – і готово. Вони моніторять використання, судяться з піратами.
У 2025-му реформа розблокувала сферу публічного виконання: тепер бари платять 2% від доходу. За кордоном – через CISAC, українські роялті йдуть з Польщі чи США.
- Зверніться до УААСП для музики: подайте твори онлайн.
- Для книг – прямі угоди з видавництвами плюс ОКУ.
- Патенти: Укрпатент + прямі ліцензії.
Після списку: ОКУ беруть на себе мороку, лишаючи вам творчість. Без них 90% роялті зникають у піратстві.
Тренди 2026: роялті в світі AI, стримінгу та Web3
Стримінг домінує: Spotify платить мізер, але обсяги рятують – топ-артисти заробляють мільйони. AI генерує музику: у ЄС ввели податок на тренування моделей, Україна готується. NFT та блокчейн: роялті в смарт-контрактах – автоматичні виплати.
В Україні: зростання на 20% у 2025-му через реформи, але війна стримує. Порада: диверсифікуйте – YouTube, TikTok, Patreon плюс ОКУ. Майбутнє яскраве: ваша ідея може годувати вічно, як вічний двигун креативу.
About the Author
