Селезінка: таємничий страж крові в лівому боці

Селезінка це компактний орган розміром з ваш кулак, захований глибоко під лівими ребрами, де він тихо фільтрує кров, нищачи старі клітини та відбиваючи атаки бактерій. Цей непарний воїн лімфоїдної системи важить близько 150 грамів у дорослої людини і сягає 12 сантиметрів у довжину, працюючи як невидимий фільтр, що очищає кров від сміття. Без нього організм втрачає потужний бар’єр проти інфекцій, але життя триває — з деякими хитрощами.

Уявіть її як скромного охоронця в тіні легенів: м’яка, губчаста, темно-червона всередині, вона пульсує разом з артеріями, ловлячи пошкоджені еритроцити та активуючи імунітет. Розташована в лівому підребер’ї, селезінка притискається до діафрагми, шлунка й нирки, прикріплена зв’язками, ніби пасткою для непроханих гостей у крові. Її роль виходить за межі простого очищення — це резервуар тромбоцитів і лімфоцитів, готовий до бою.

Коли селезінка дає збій, наприклад, роздувається від інфекцій чи пухлин, з’являється тягар у боці, втома й анемія, сигналізуючи про тривогу. Розберемося глибше, чому цей орган заслуговує на увагу кожного, хто дбає про здоров’я.

Де ховається селезінка: анатомія та розташування

Селезінка затишно влаштувалася в лівому верхньому квадранті живота, між 9-м і 11-м ребрами спереду, прикрита ребрами та діафрагмою, ніби в бункері. Її діафрагмальна поверхня гладка й опукла, прилягає до дихального м’яза, а вісцеральна — горбиста, з відбитками сусідів: шлунка, нирки, ободової кишки. Ворота селезінки — це вхід для судин і нервів на медіальній поверхні, де селезінкова артерія вносить кисень, а вени виносять “відфільтровану” кров.

Зовні орган вкрита тонкою фіброзною капсулою, що переходить у трабекули — опорні “балки”, які розділяють паренхіму на камери. У нормі довжина сягає 10-12 см, ширина 7-9 см, товщина 3-4 см, вага 130-180 г у чоловіків і трохи менше у жінок. Ці параметри варіюють з віком: у дітей вона пропорційно більша, а після 50 років може злегка зменшуватися. Травма — головний ворог, бо капсула еластична, але крихка, і розрив загрожує масивною кровотечею.

Кровопостачання вражає: селезінкова артерія гілкується на центральні та сегментарні, створюючи “білі” артерії в пульпі для імунітету й “червоні” для фільтрації. Лімфа йде тільки еферентно до вузлів, а нерви — симпатичні, регулюють тонус. Ця судинна мережа робить селезінку одним з найбільш васкуляризованих органів — до 300 мл крові на хвилину проходить крізь неї.

Внутрішній світ селезінки: червона та біла пульпа

Розрізавши селезінку, ви побачите мармуровий візерунок: червона пульпа — основна маса, губчаста від синусів і канатиків, де кров повільно тече, ніби в лабіринті. Тут макрофаги чатують на старі еритроцити, бактерії та токсини, розщеплюючи гемоглобін і повертаючи залізо в обіг. Канатики Білрота — це “конвеєр” фагоцитозу, де клітини крові стискаються, тестуючи гнучкість.

Біла пульпа — це острівці лімфоїдної тканини навколо артерій: периартеріальні піхви з T-лімфоцитами й фолікули з B-клітинами та центрами розмноження. Вона нагадує лімфовузол, але без афферентних судин — тільки вихід лімфи. Разом пульпи створюють дует: червона фільтрує, біла реагує.

• Червона пульпа займає 75-80% об’єму, забезпечує гемофільтрацію та резерв крові — до 30% тромбоцитів і 10% еритроцитів у резерві для шоків.
• Біла пульпа — 20-25%, генерує антитіла, запускає адаптивний імунітет проти антигенів з крові.
• Перехідна зона — маргінальна, де лімфоцити активуються першими.

Після списку: ця структура еволюціонувала для захисту, дозволяючи селезінці адаптуватися до загроз, від малярії до травм.

Функції селезінки: від фільтра до імунного центру

Селезінка — многофункціональний геній: щодня через неї проходить 5% серцевого викиду, очищаючи 20-30 млрд еритроцитів. Вона нищить ті, що постаріли за 120 днів, переробляючи на білірубін і залізо для печінки. У критичні моменти, як гіповолемічний шок, викидає запаси, рятуючи тиск.

Імунна роль блискуча: макрофаги ловлять капсульовані бактерії (пневмококи, менінгококи), яких ігнорують печінка й вузли. B- і T-лімфоцити тут диференціюються, виробляючи IgM проти полісахаридів. У ембріона селезінка творить усі клітини крові, після народження — фокус на лімфоцитах.

1. Фільтрація: видалення деформованих клітин, токсинів, паразитів (малярія ховається в еритроцитах).
2. Депонування: 1/3 тромбоцитів, готових до кровотечі чи сепсису.
3. Імуногенез: презентація антигенів, пам’ять на інфекції.
4. Метаболізм: регуляція еритропоезу гормонами.

Ці процеси роблять селезінку незамінною в тропічних хворобах чи автоімунках, де гіперактивність виснажує кров.

Коли селезінка бунтує: причини збільшення та інші патології

Спленомегалія — найпоширеніший сигнал тривоги, коли орган перевищує 13 см чи 200 г, роздуваючись від навантаження. Причини різноманітні: інфекції (віруси Епштейна-Барр, цитомегаловірус, малярія), печінкові (цироз з портальною гіпертензією), гематологічні (лейкемії, лімфоми, таласемія). Рідше — метаболічні (Гоше, Німана-Пік) чи інфільтрати (амілозидоз).

Розрив трапляється при ударах — 2-3% травм живота, з летальністю 10% без допомоги. Абсцеси від сепсису, кісти паразитарні чи вроджені, пухлини (лімфоми, ангіосаркоми — рідкі, агресивні). Гіпоспленія — атрофія при целіакії чи серповидноклітинній анемії.

Дані з uk.wikipedia.org. Великі розміри тиснуть на шлунок, викликаючи гіперспленізм — надмірне руйнування клітин.

Симптоми, які видають проблеми селезінки

Біль у лівому боці, що віддає в плече — класика спленомегалії, посилюється при глибокому диханні чи їжі. Втома, блідість від анемії, синці від тромбоцитопенії, лихоманка при абсцесах. Раннє насичення — селезінка “штовхає” шлунок. При розриві: гострий біль, шок, гіпотензія.

Хронічні форми маскуються під втому чи гастрит, особливо у спортсменів чи алкоґоліків. У дітей — при мононуклеозі, з лімфаденопатією.

Діагностика: від УЗД до біопсії

УЗД — золотий стандарт, вимірює розміри за секунди, бачить структуру. КТ/МРТ для травм чи пухлин, з контрастом розрізняють інфаркти. Аналізи крові: анемія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз. Сцинтиграфія з Tc-99m оцінює функцію. Біопсія рідко — ризик кровотечі.

Сучасні ПЕТ-КТ виявляють лімфоми з точністю 90%.

Лікування селезінки: від таблеток до лапароскопії

Лікують причину: антибіотики при інфекціях, хімія при лейкеміях, ендоваскулярне емболізування для кровотеч. Спленектомія — лапароскопічна (3 отвори, 1-2 години), з рекуперацією за тиждень. Парціальна — зберігає 20-30% тканини для імунітету.

Після операції: вакцини (пневмокок PCV13/23, Hib, менінгокок), антибіотики профілактично перші 2 роки. У 2026 році роботизована хірургія зменшує ускладнення до 5%.

Життя без селезінки: реальність і виклики

Без селезінки печінка й вузли беруть на себе фільтрацію, але ризик OPSI (overwhelming post-splenectomy infection) — 1-5% на рік, летальність 50%. Дотримуйтесь щеплень, гігієни, уникайте екстриму. Багато живуть повноцінно роками, з регулярними аналізами. Ви не повірите, але ветерани без селезінки мали вищу смертність від пневмонії, та з вакцинами — норма.

Селезінка нагадує, як тісно пов’язані імунітет і кров — доглядайте печінку, уникайте травм, і вона служитиме вірою-правдою. А якщо турбує біль, не зволікайте з лікарем: рання діагностика рятує не тільки орган, а й життя.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts