СІЗО розшифровується як слідчий ізолятор – установа, де утримують людей під вартою на етапі розслідування чи суду. Ці стіни бачили тисячі історій: від дрібних порушників до тих, чиї прізвища гримлять у новинах. Не колонія з довгим терміном, а саме тимчасове місце, де час тягнеться, як гума, чекаючи вердикту.
Уявіть залізні двері, що клацають замками, і тишу, порушувану лише кроками варти. Тут опиняються підозрювані, обвинувачені та навіть деякі засуджені, поки їх не переведуть далі. За даними Державної кримінально-виконавчої служби України (kvs.gov.ua), у СІЗО перебуває близько 15-16 тисяч осіб – значна частка від усіх 40 тисяч у пенітенціарній системі станом на 2025 рік.
Чому саме “слідчий”? Бо основна мета – ізоляція для слідства, без винуватості, доведеної остаточно. Ті, хто потрапляє сюди, ще не “засуджені”, а “ув’язнені” – тонка грань, яка визначає права та режим. Тепер розберемося глибше, крок за кроком, як це все працює на практиці.
Історія СІЗО: від радянських часів до сьогодення
Корені СІЗО тягнуться до СРСР, де вони з’явилися як інструмент швидкого “очищення” від “ворогів”. У 1920-1930-х роках такі ізолятори стали частиною репресивної машини, де чекали на допити чи розстріл. Після розпаду Союзу Україна успадкувала мережу з понад 30 установ – від київського Лук’янівського до одеського.
У 1990-х реформи були повільними: переповненість, антисанітарія, скандали з тортурами. Революція Гідності 2014 року підштовхнула зміни – Мін’юст почав гуманізацію. А повномасштабне вторгнення 2022-го додало викликів: евакуація, мобілізація ув’язнених, нові закони про альтернативні заходи.
Сьогодні СІЗО – це не просто тюрми, а частина європейського шляху. Стратегія реформ до 2026 року обіцяє сучасні камери, кращу медицину та менше насильства. Але реалії б’ють ключем: скарги правозахисників на переповненість не вщухають.
Хто і чому потрапляє до СІЗО: контингент та терміни
Потрапити сюди можна за рішенням суду про тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід за Кримінальним процесуальним кодексом. Підозрюваний у тяжкому злочині, як корупція чи насильство, ризикує опинитися за ґратами, якщо є ризик втечі чи тиску на свідків. Жінки, неповнолітні, хворі – окремі камери, з нормою площі 4-6 кв.м на людину.
Термін? Не фіксований: від кількох днів до років. Дослідження триває – сидиш. Суд – продовжується. Апеляція – ще трохи. Рекордсмени сидять по 2-3 роки! Засуджені чекають етапування в колонію – ще місяць-два. Станом на 2025 рік, близько 40% контингенту – це ті, хто чекає суду понад рік.
Особливі категорії: довічники тимчасово (близько 1600 в системі), іноземці, екстрадовані. Під час воєнного стану – сектори максимальної безпеки для “гарячих” справ.
Структура СІЗО: як виглядає типова установа
Великі СІЗО, як київське чи харківське, – це фортеці з високими мурами, вежами, КПП. Всередині: карантин (перші 10-14 днів на обсервацію), камери (2-10 місць, нар, столик, унітаз), дворики для прогулянок, медпункт, кухня. Адміністрація: начальник, оперативники, психологи, медики.
Малі СІЗО – компактніші, але з тими ж правилами. Усі підпорядковуються ДКВС Мін’юсту. Техніка: камери спостереження, датчики, електронні браслети в пілотних проектах.
Господарство: ув’язнені працюють – шиття, прибирання, але добровільно, до 5% контингенту. Оплата мінімальна, але це шанс на нормальність.
Права та обов’язки: що гарантує закон
Закон “Про попереднє ув’язнення” та Кримінально-виконавчий кодекс фіксують базове: 8 годин сну, годування 3 рази, година прогулянки (дві для хворих). Побачення – 3-4 на місяць, через скло чи відкрито, з дозволу слідчого. Листування – з перевіркою, але без цензури змісту.
Медицина: первинна допомога на місці, госпіталізація за потреби. Освіта: бібліотека, ТБ, курси. Скарги – до суду чи омбудсмена. Обов’язки: не курити (заборонено з 2021), не битися, виконувати розпорядок.
Порушення – карцер (до 15 діб), але з контролем правозахисників. Гумор у тому, що правила суворі, але персонал – люди, і буває “людський фактор” рятує.
Відмінності СІЗО від інших установ: чітке порівняння
Щоб не плутати, ось таблиця ключових відмінностей. Вона показує, чому СІЗО – унікальне місце “підвішеного” статусу.
| Установа | Призначення | Термін утримання | Режим |
|---|---|---|---|
| СІЗО | Тримання під вартою до/під час суду | До кількох років | Суворий, ізоляція, слідчі заходи |
| ІТТ | Адміністративні затримання | До 72 годин | Короткий, без слідства |
| В’язниця | Довготривалі тяжкі злочини | Роки-довічно | Максимальна безпека, одиночки |
| Колонія | Відбування вироку | Фіксований строк | Праця, ресоціалізація |
Джерела даних: Кримінально-виконавчий кодекс України (zakon.rada.gov.ua). Таблиця підкреслює: СІЗО – перехідний етап, де фокус на слідстві, а не покаранні.
Наприклад, з ІТТ (ізолятор тимчасового тримання поліції) переводять до СІЗО на довше. З колонії – назад, якщо нова справа.
Розпорядок дня та побут: ритм за гратами
День у СІЗО – як оркестр: сигнал підйому о 6:00, зарядка, сніданок (каша, хліб, чай). Потім вільний час – читання, бесіди. Обід о 13:00 – суп, каша, м’ясо раз на тиждень. Прогулянка – свіже повітря, спорт. Вечеря, ТБ, відбій о 22:00. Субота-неділя – прибирання, побачення.
Харчування: 3-разове, калорійне (близько 3000 ккал), але якість – лотерея. Одяг видають, білизну міняють. Гігієна: душ 2-3 рази на тиждень. Медпункт рятує від епідемій, але хроніки страждають.
Емоційно це виснажує: одноманітність, шум сусідів, страх. Але листи від рідних – як ковток свободи.
Аналіз трендів: реформи пенітенціарної системи
У 2025-2026 роках Україна впроваджує Стратегію реформування до 2026-го: нові СІЗО під Борисполем, цифрова пробація, подвійні інспекції проти тортур. Кабмін затвердив план – фокус на гуманізації, освіті, медицині. Мобілізація ув’язнених зменшила наповненість на 10%, понад 10 тисяч пішли на фронт. Правозахисники відзначають прогрес, але переповненість (120-150%) лишається болем. Європейські стандарти наближають СІЗО до норми, де людина – не номер.
Проблеми та реалії: що турбує зараз
Переповненість – хронічна хвороба: камери на 4 розраховані на 8. Скарги на побиття, відсутність ліків лунають від Харкова до Одеси. Воєнний стан посилив: етапи під обстрілами, брак персоналу.
Та позитив є: НПМ (національний превентивний механізм) моніторить, суди скасовують незаконні тримання. Адвокати радять: оскаржуйте негайно, збирайте заставу. Родичі – передавайте посилки, пишіть листи, слідкуйте за здоров’ям.
У 2026-му реформи набирають обертів: платні камери тестують, альтернативи СІЗО (браслети) ростуть. СІЗО еволюціонує від ” чорної діри” до контрольованого простору. Історії звільнених надихають – свобода приходить, якщо не здаватися.
Кожен випадок унікальний, але знання правил – ключ до виживання. Слідкуйте за новинами ДКВС, консультуйтеся з юристами. Ця система змінюється, і ви можете бути частиною змін.