ВСУ розшифровується як Збройні Сили України – потужна машина захисту, викувана в полум’ї випробувань. Ця абревіатура, поширена в російськомовному просторі як Вооружённые Сили Украины, в українському контексті трансформується в ЗСУ, підкреслюючи національну ідентичність і суверенітет. З моменту створення в 1991 році ці сили еволюціонували від спадкоємців радянської армія до сучасної армії, адаптованої до гібридних загроз і стандартів НАТО.
Сьогодні ЗСУ стоять на варті кордонів, протистоячи повномасштабній агресії, що триває з 2022 року. Їхня структура охоплює сотні тисяч бійців, передові технології та стратегічні реформи, які роблять їх однією з найефективніших армій Європи. Кожна бригада, кожен корпус – це не сухі цифри, а історії героїзму, де солдати повертають небо над головами цивільних.
Розберемося глибше: від історичних коренів до передових трендів, щоб ви, чи то новачок у темі, чи досвідчений аналітик, відчули пульс цієї сили.
Історичні корені: від розпаду СРСР до перших битв
Шість грудня 1991 року – дата, коли Верховна Рада України ухвалила закони про оборону та Збройні Сили, поклавши край радянській спадщині. Україна успадкувала гігантський арсенал: понад 9 тисяч танків, тисячі літаків, ядерну зброю. Але перші роки були хаотичними – скорочення штатів, утилізація боєприпасів, миротворчі місії в Іраку та Косово, де українські батальйони витримували обстріли без належної підтримки.
Криза 2014 року стала переломом. Анексія Криму коштувала 85% флоту й половини особового складу на півострові, а війна на Донбасі виявила системні проблеми: застарілу техніку, корупцію, брак мотивації. ЗСУ втратили до 65% бронетехніки в перші місяці, але це запалило реформи. Дерадянізація перейменувала бригади – 24-та механізована отримала ім’я короля Данила, 72-га – Чорних запорожців. Національні традиції, автоматизовані системи управління – все це народилося з болю поразок.
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року перетворило ЗСУ на фенікса. Бої за Київ, Харків, Херсон – тут проявилася нова армія: дрони, західна зброя, партизанська тактика. За даними uk.wikipedia.org, чисельність зросла з 261 тисячі до понад 800 тисяч, а структура адаптувалася до затяжної війни.
Сучасна структура: корпуси, види військ і гнучкість
На початку 2026 року ЗСУ завершили перехід на корпусну структуру – ключову реформу, оголошену Головнокомандувачем Олександром Сирським. Замість тимчасових оперативних угруповань сформовано 18 корпусів: 13 у Сухопутних військах, 2 у Десантно-штурмових, один для морської піхоти та інші для спеціалізованих завдань. Це розвантажило управління, дало командирам корпусів повні комплекти військ у своїх зонах.
Структура поділена на три основні види військ і вісім родів сил. Сухопутні – хребет, з механізованими, танковими бригадами. Повітряні сили контролюють небо з винищувачами та дронами. ВМС еволюціонували від втрат у Криму до ударних груп із “Нептунами”. Додалися Сили безпілотних систем у 2024 році – тепер окремий рід, з полками на кшталт 413-го “Рейд”.
Перед переходом до деталей перегляньмо ключові компоненти в таблиці. Вона ілюструє розподіл за видами військ станом на 2026 рік.
| Вид/Рід військ | Приблизна чисельність | Ключові підрозділи |
|---|---|---|
| Сухопутні війська | ~350 000 | 47 мбр, 92 мбр, 19 рбр |
| Повітряні сили | ~37 000 | 114 бта, 299 бта |
| ВМС | ~20 000 | Фрегати, корвети |
| ДШВ та ССО | ~40 000 + | 2 корпуси ДШВ |
| Сили ТрО | До 350 000 | Бригади по областях |
Джерела даних: mil.gov.ua, звіти про реформи 2025-2026. Таблиця показує не жорсткі цифри, а динамічний розподіл, де резерви та ТрО додають гнучкості. Після реформи понад 36 тисяч бійців перегруповано, що прискорило реакцію на фронті.
Командування: від Президента до фронтових генералів
Верховний Головнокомандувач – Президент Володимир Зеленський, який призначає ключові фігури. З лютого 2024 року Головнокомандувач – генерал Олександр Сирський, стратег, що керував обороною Києва та просуванням на Харківщині. Начальник Генштабу координує оперативні командування “Північ”, “Південь”, “Схід”, “Захід”.
Сирський неодноразово наголошував: 2026 рік буде важким, але ЗСУ подолають виклики завдяки дронам, ППО та мобілізації. “Чверть боїв на фронті – це наші наступи”, – заявляв він нещодавно. Це не просто слова – це реальність Курської операції та контрнаступів.
Жінки в ЗСУ – окрема гордість: понад 60 тисяч служать, тисячі на передовій, від снайперок до пілотів. Іноземний легіон, розвідка, кібервійська – все під єдиним командуванням, що еволюціонує до НАТО-стандартів.
Озброєння: від “Нептунів” до західних систем
Арсенал ЗСУ – суміш національного виробництва та союзницької допомоги. Танки: близько 850 одиниць, БМП – понад 1100, артилерія – тисячі стволів. Повітряні сили мають 70+ винищувачів, С-300, Patriot. ВМС б’ють “Нептунами” та Storm Shadow.
2026 приніс нові горизонти: перші Gripen від Швеції, Lynx БМП від Німеччини, ERAM-ракети. Виробництво 105-мм снарядів стартує масово, FPV-дрони з AI еволюціонують щомісяця. Укроборонпром – від “Антонова” до “Мотор Січ” – забезпечує дрони, РЕБ, снаряди.
- Національне: “Байрактар” аналоги, Neptune, “Вільха” – точні удари по Чорноморському флоту.
- Західне: HIMARS, Leopard, F-16 – ключ до контрнаступів, з поставками на 15 млрд дол. від США у 2026.
- Дрони та кібер: Сили БПЛА з тисячами FPV, оптоволокном проти РЕБ.
Цей мікс робить ЗСУ гібридною силою: не чисельність, а технології перемагають. Після списків стає ясно – армія не стоїть на місці, а інтегрує все нове в бій.
Аналіз трендів: куди рухаються ЗСУ у 2026-2030
Корпусна реформа – лише початок. Тренд №1: цифризація. Автоматизоване управління на 40% ефективніше, AI в дронах прогнозує атаки. У 2026 ЗСУ увійшли в топ-20 армій світу за Global Firepower.
- Безпілотники: від тактичних FPV до стратегічних – 100 тис. пострілів снарядів + дрони.
- Мобілізація 2.0: ТЦК забезпечують 90%, але фокус на контрактах, іноземцях.
- НАТО-інтеграція: STANAG, LOGFAS, нові звання за OR/OF.
- Медзabeзпечення: Сирський посилює батальйони, пріоритет – життя воїна.
Витрати на оборону – 5% ВВП, плани на 800 тис. контрактників після перемоги. Тренди шепочуть: ЗСУ стануть еталоном асиметричної війни, де сміливість плюс tech перемагає масу.
Цей блок підкреслює динаміку – армія не обороняється, а наступає, адаптуючись до ворога. Перехід до логістики: Сили підтримки забезпечують фронт харчами, пальним, евакуюють поранених блискавично.
Роль у суспільстві: від ТрО до капеланів
ЗСУ – не ізольована структура, а частина нації. Територіальна оборона мобілізує локальні бригади, де цивільні стають захисниками домівок. Капелани на передовій – духовна опора, з першими втратами ще 2014-го.
Реформи харчування, гуртожитки, смарт-квартири – турбота про бійців. Мобілізація еволюціонує: від загальної до прицільної, з Резерв+ для відстрочок. Жінки, ветерани, волонтери – всі в єдиному ланцюгу.
У 2026, попри втому, ЗСУ надихають: Курська операція, удари по флоту, ППО, що сіткою ловить “Шахеди”. Це армія, де кожен – герой, а ВСУ/ЗСУ символізує незламність.
About the Author
