Харківські вулиці, напоєні ароматом свіжодрукованих сторінок, стали колискою для жінки, яка тихо, але впевнено прокладала свій шлях крізь вихори літературного світу. Ірина Куніцина, народжена приблизно в 1981 році в Харкові, з юності занурилася в атмосферу книг і слів, де кожна сторінка ховає не лише історії, а й долі. Її життя — це мозаїка з тихих досягнень: від роботи в престижному видавництві до ролі матері, благодійниці та гештальт-терапевтки, яка допомагає людям розплутувати вузли душі в часи хаосу.
Знайомство з Сергієм Жаданом у харківському видавництві “Фоліо” в 2008 році стало поворотним моментом, про який ЗМІ згадують найчастіше. Але за цією романтичною ноткою криється набагато більше: Ірина не просто партнерка видатного письменника, а професіоналка, яка обрала непублічний шлях, фокусуючись на суті, а не на спалахах слави. Разом вони виростили доньку Марію, яка на 2026 рік вже підліток, і разом будували фонд, що рятував життя на фронті.
Після розлучення в 2023 році Ірина продовжила свою місію в Львові, куди переїхала з початком повномасштабного вторгнення. Тут, у галицькому серці України, вона розгорнула крила як психотерапевтка, допомагаючи тим, хто бореться з травмами війни. Її історія — приклад тихої стійкості, коли жінка не шукає аплодисментів, а просто робить те, що вміє найкраще.
Раннє життя та шлях до світу книг
Харків, місто з потужною культурною аурою, сформував характер Ірини Куніцини з її перших кроків. Народившись у родині, про яку відомо небагато, вона виросла в оточенні інтелектуального середовища Слобожанщини. Місто, де література дихає на кожному кроці — від Льва Толстого до сучасних харківських поетів, — стало її першим університетом.
Освіта Ірини — це свідомий вибір між творчістю та наукою. Вона здобула магістерський ступінь з психології в Харківському національному університеті авіації (ХНУА, раніше Харківський авіаційний інститут), закінчивши навчання приблизно в 2021 році. Цей незвичайний вибір для психологині — поєднання точних наук авіації з глибинами людської психіки — говорить про її аналітичний розум. Пізніше, у ВОППДП “Український гештальт-інститут” та Московському Гештальт-Інституті (810 годин навчання з 2017 по 2020), вона освоїла психотерапію, ставши сертифікованою гештальт-терапевткою.
Кар’єра почалася в видавництві “Фоліо” — одному з лідерів харківського книгодрукування. Тут Ірина відповідала за редактуру, розповсюдження та просування книг, занурюючись у світ, де слова оживають. Саме в цих стінах, серед стопок рукописів і запаху типографської фарби, вона зустріла Сергія Жадана. “Я прийшов до редакції і побачив найкрасивішу дівчину”, — згадував письменник у розповідях про їхнє знайомство. Це був союз двох світів: його — бурхливого творця, її — тихої хранительки текстів.
Шлюб з Сергієм Жаданом: любов, родина і випробування
Офіційний шлюб у грудні 2009 року в Харкові став початком 15-річного союзу, наповненого творчістю та викликами. Пара жила непублічно, уникаючи таблоїдів, але їхні стосунки надихали фанатів Жадана. У 2013 році народилася донька Марія — світло їхнього життя, яка успадкувала талант батька до слів і артистизм.
Разом вони протистояли штормам: від подій 2014 року на Сході до повномасштабної війни 2022-го. Переїзд до Львова з Марією в лютому 2022-го — це не лише втеча від обстрілів, а й нова глава. Розлучення, оформлене в червні 2023 року Личаківським районним судом Львова, пройшло без скандалів чи позовів — просто тихе завершення етапу. Сергій Жадан коментував це стримано: “Особисте життя — це особисте”. Ірина ж продовжила вперед, зберігаючи гідність.
Марія, на 2026 рік школярка в Києві чи Львові, стає центром маминого світу. Фото з нею в соцмережах — рідкісні, але теплі спалахи: прогулянки, шкільні свята. Мати навчила доньку стійкості, черпаючи з власного досвіду.
Благодійність: серце фонду Сергія Жадана
У 2017 році Ірина стала співзасновницею та виконавчою директоркою Благодійного фонду Сергія Жадана — ініціативи, що почалася з допомоги бібліотекам Харкова та Києва. Фонд швидко виріс: перші 100 тисяч гривень пішли на родини загиблих воїнів АТО. До 2022-го вони передали понад 100 тисяч сімейним загиблих, організовували екскурсії для дітей з фронту — Ірина лично координувала поїздки харківських малюків у 2019-му.
Війна посилила зусилля: фонд фокусується на Сході, підтримці ЗСУ та психологічній допомозі. Хоча після розлучення Ірина підписує документи як представниця (станом на 2025-2026, керівник — Євген Котенко), її внесок незаперечний. Це не про славу, а про реальні справи — як-от літературні конкурси для дітей сходу чи гуманітарка.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1981 | Народження в Харкові |
| 2008 | Знайомство з Жаданом у “Фоліо” |
| 2009 | Шлюб |
| 2013 | Народження доньки Марії |
| 2017 | Заснування фонду |
| 2022 | Переїзд до Львова |
| 2023 | Розлучення |
| 2021-2026 | Акредитація гештальт-терапевтки, практика |
Дані з uk.wikipedia.org та clarity-project.info. Таблиця ілюструє динаміку: від приватного до громадського.
Кар’єра гештальт-терапевтки: зцілення через “тут і зараз”
Гештальт-терапія для Ірини — не хобі, а покликання. Цей підхід, що акцентує на повноті переживань “тут і зараз”, ідеально пасує її філософії. З акредитацією НАГТУ (Національна асоціація гештальт-терапевтів України), вона веде індивідуальні сесії, пари, малі групи як “Я-Ти” у Львові. Спеціалізації: криза, травма, психосоматика — теми, близькі воєнній реальності.
У qui.help її профіль сяє: консультації по 1000 грн/год очно (Львів, вул. Водогінна, 2) чи онлайн. Запити — від тривоги до втрат ідентичності. Вона тренерка психологічної першої допомоги (Sane Ukraine, 2022), авторка статей про “невизначену втрату” для близьких зниклих (2024-2025). Публікації в Gestalt Conference Lviv підкреслюють її внесок у травматерапію.
- Робота з травмою: Використовує гештальт для інтеграції болючих досвідів, навчаючи клієнтів фокусуватися на тілі та емоціях.
- Пари та сім’ї: Допомагає розплутувати вузли стосунків, як у власному досвіді.
- Групи: Спільно з колегами веде терапевтичні кола для групової сили.
Ці інструменти роблять її незамінною в часи війни. Клієнти хвалять діалогічність: не поради, а спільний шлях до усвідомлення.
Поради від гештальт-терапевтки Ірини Куніцини
“У кризі шукайте ресурс у тілі: дихання, рух — це якір ‘тут і зараз’. Не біжіть від болю, зустрічайте його, як старого друга.” (з її постів та інтерв’ю).
- Щодня фіксуйте одне пережите емоційне поле: що відчуваєте фізично?
- У стосунках говоріть “Я-повідомлення”: “Я відчуваю тривогу, коли…” замість звинувачень.
- Для травми: малюйте чи пишіть “незавершені жести” — гештальт-техніка звільнення.
- З дітьми: грайте в “дзеркало” емоцій, щоб вчити емпатії.
- Само-допомога: 10 хв медитації на подих перед сном.
Ці поради — з її практики, адаптовані для повсякденності. Вони прості, але потужні, як крапля, що точить скелю.
Сучасне життя: Львів, практика і нові горизонти
На 2026 рік Ірина — львів’янка з харківським акцентом у душі. Практика розширюється: Київ, онлайн, групи. Вона веде Threads (@iryna.kunitsyna_psy), де ділиться інсайтами про терапію, шукає супервізорів. Фонд продовжує роботу, хоч роль змінена — це спадщина, якою пишається.
Її сила — у балансі: материнство, професія, допомога. Ви не повірите, але за цією спокійною жінкою — вир подій, що надихає. У часи, коли світ тріщить, Ірина Куніцина нагадує: справжня зміна починається всередині, крок за кроком, без фанфар.
Її шлях триває — з новими клієнтами, статтями, можливо, книгою. Бо жінки як Ірина не зупиняються: вони течуть, як ріка, що знає свій шлях.
About the Author
