9 березня Православна церква України вшановує пам’ять сорока Севастійських мучеників — воїнів, чия непохитна віра перетворила крижане озеро на символ перемоги духу над тілом. У народі це свято тепло називають Сороками або просто свято 40 святих, бо саме в цей день зима остаточно поступається місцем весні, а в хатах пахне свіжою випічкою у формі пташок. Цей день поєднує глибоку християнську пам’ять із живими народними звичаями, що століттями зігрівали серця українців.
Сорок святих — не просто дата в календарі. Це історія про сорок чоловіків, які в 320 році відмовилися зректися Христа під тиском римського воєначальника Агріколи. Їхня мужність стала для багатьох поколінь прикладом, як навіть у найлютіший холод можна зберегти тепло віри. Сьогодні, коли Україна знову переживає випробування, цей подвиг звучить особливо близько: жінки моляться за чоловіків і синів, а в кожній хаті печуть жайворонків, ніби закликаючи мир і тепло в оселі.
За новим церковним календарем, що діє в ПЦУ з 2023 року, свято 40 святих стабільно припадає на 9 березня. Раніше, за старим стилем, воно відзначалося 22 березня, але реформа наблизила дату до реального весняного пробудження природи. Це не просто технічна зміна — вона підкреслює, як свято органічно вплелося в український ритм життя, де церковне і народне йдуть пліч-о-пліч.
Історія Севастійських мучеників: крижане випробування, що не зламало дух
Подія сталася в Малій Азії, біля міста Севастія (сьогодні Сівас у Туреччині). Сорок воїнів XII «Блискавичного» легіону, родом переважно з Каппадокії, були елітою римського війська. Вони служили вірно, але коли воєначальник Агрікола зажадав від них жертви язичницьким богам, усі сорок відмовилися. Їх роздягнули догола й вигнали на замерзле озеро в лютому холоді. На березі розпалили теплу лазню — спокуса для тих, хто зречеться. Крига різала шкіру, вітер пронизував до кісток, а вода повільно забирала сили.
Один воїн не витримав і кинувся до лазні, але відразу помер від різкого перепаду температур. Саме тоді тюремний сторож Аглай побачив дивовижне видіння: над головами 39 мучеників засяяли 39 вінців. Він зняв одяг, вибіг на лід і вигукнув: «І я — християнин!». Так їх знову стало сорок. Воїни стояли разом, підтримуючи один одного молитвою, поки холод не забрав їхні тіла. На ранок мучителі перебили їм гомілки молотами, спалили рештки і кинули попіл у річку, щоб ніхто не міг зібрати мощі. Та єпископ Петро Севастійський разом із кліриками вночі витягнув кістки з води й поховав їх з честю.
Імена цих героїв відомі досі: Киріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Евной, Валент, Вівіан, Клавдій, Пріск, Теодул, Євтихій, Іван, Ксантій, Іліан, Сисиній, Огій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдикій, Лісімах, Александр, Ілій, Горгоній, Теофіл, Доміціан, Гай, Леонтій, Афанасій, Кирило, Сакердон, Миколай, Валерій, Філиктимон, Северіан, Кудіон, Мелітон та Аглай. Кожен із них — окрема історія вірності, але разом вони стали символом єдності в стражданнях. Про їхній подвиг писали Василій Великий, Григорій Ніський та Єфрем Сирин. Частинки мощів і досі зберігаються в храмах по всьому світу, нагадуючи, що справжня сила — в колективній молитві та взаємопідтримці.
Церковне значення свята 40 святих та молитви
У храмах цього дня звершується Літургія передосвячених дарів — полегшення Великого посту, бо сорок мучеників пройшли найважче випробування. Віряни ставлять 40 свічок, роблять 40 поклонів і читають молитву, яка звучить особливо щиро: «О, святі, славні сорок страстотерпців Христових, що в місті Севастії заради Христа мужньо постраждали. Ви через вогонь та воду пройшовши і як друзі Христові у спокій Небесного Царства увійшовши, щиро молітеся до Пресвятої Трійці за рід християнський…» Ця молитва просить прощення гріхів, захисту від видимих і невидимих ворогів та зміцнення в любові.
Жінки традиційно звертаються до святих з проханням про швидке повернення чоловіків після довгої розлуки — чи то з війни, чи з далеких доріг. У часи, коли багато сімей в Україні переживають розлуку через захист Батьківщини, ці слова набувають нового, глибокого змісту. Свято вчить, що навіть у найтемнішу ніч віра може запалити 40 вогників над головами тих, хто стоїть твердо.
Народні традиції та звичаї святкування Сорок Святих в Україні
В Україні свято 40 святих давно переросло чисто церковні рамки і стало справжнім весняним святом. Господині з ранку замішують тісто на пісних жайворонках — 40 штук, ні на одну менше. Кожна пташка символізує душу мученика, що піднімається до неба, і водночас — повернення пернатих з вирію. Булочки роздають дітям, сусідам, розвішують на деревах у саду, щоб птиця була здоровою і несла багато яєць.
Просторий рецепт пісних жайворонків: візьміть 500 г борошна, 250 мл теплої води (або молока, якщо не строгий піст), 2 ст. л. цукру, 1 ч. л. солі, 50 мл олії та пакетик дріжджів. Замісіть тісто, дайте підійти, потім сформуйте пташок: тулуб — ковбаска, крильця — надрізи, голівка — з маленького шматочка, очі — родзинки або гвоздика. Випікайте при 180°С 15–20 хвилин. Запах свіжої випічки наповнює дім теплом, а діти з радістю розносять «пташок» по сусідах.
У різних регіонах звичаї варіюються. На Переяславщині дівчата варили 40 вареників із сиром і пригощали хлопців, щоб мороз не побив любисток. На Волині співали веснянки з давніми мотивами, закликаючи Дажбога і солов’їв. Дівчата розривали 40 ниток і ламали 40 паличок, ніби проганяючи зиму. Господарі розсіювали по городу мак, щоб урожай був у сорок разів більший, варили горохову юшку і пекли пиріжки з горохом. Обов’язково топтали ряст — першу весняну траву, примовляючи: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».
Запрошували якомога більше гостей: чим галасливіше в хаті, тим щасливіший рік. Сорока вважалася іменинницею — вона нібито збирає 40 прутиків для гнізда, тому її гніздо не чіпали, щоб не накликати біду.
Прикмети, повір’я та заборони на свято 40 святих
Погода цього дня віщувала майбутнє на сорок днів вперед. Якщо тепло і сонячно — весна буде рання і дружна, холоду більше не чекати. Холодно — зима ще боротиметься сорок днів. Сніг обіцяв холодний пасхальний тиждень, а опади без сонця — суху осінь без повеней. Якщо птахи в’ють гнізда на сонячній стороні — літо буде холоднувате, але врожайне. Побачити шпака — до теплого літа.
Заборон було небагато, але їх дотримувалися строго. Не можна було важко працювати — вважалося, що це накличе сорок хвороб. Не прали, не шили, не ремонтували, не позичали гроші. У Великий піст уникали м’яса, риби, яєць. Головне — не гніватися, не лихословити, приймати гостей з відкритим серцем. Натомість дозволялося гадати, гойдатися на гойдалках для щастя, будувати плани і мріяти про майбутнє.
Цікаві факти про свято 40 святих
Число 40 в Біблії завжди означає період випробувань і переходу: 40 днів потопу, 40 років у пустелі, 40 днів посту Ісуса. Саме тому мученики, які пройшли крижане озеро, стали втіленням цієї символіки. У народі свято називали «Сороки», бо саме 40 видів птахів нібито поверталися з вирію. Сорока вважалася оберегом дому — її не турбували, а гніздо берегли. У деяких селах дівчата пекли 40 кренделів з медом і роздавали їх, щоб у хаті завжди було тепло і достаток. Мощі святих рознесені по всьому світу: частинки є навіть у Києво-Печерській лаврі. Під час війни українки особливо часто звертаються до цих мучеників — як до захисників воїнів.
Як святкувати свято 40 святих сьогодні: сучасні ідеї для родин
Сучасне святкування — це поєднання традицій із реаліями життя. Вранці йдіть до храму або хоча б запаліть 40 свічок удома, прочитайте молитву разом із рідними. Замісіть тісто на жайворонків — навіть діти можуть допомагати ліпити крильця. Роздайте пташок сусідам, друзям, колегам — це чудовий спосіб поширити тепло і підтримку. Якщо є можливість, запросіть гостей, заспівайте веснянки або просто розкажіть дітям історію сорока воїнів.
У цей день особливо актуально згадати про тих, хто зараз захищає Україну. Поставте свічку за кожного воїна, помоліться за швидке повернення рідних. Свято вчить, що навіть у найхолодніші часи єдність і віра перемагають. Воно нагадує, що весна завжди приходить — треба тільки витримати.
Сорок святих залишаються живим нагадуванням: справжня сила — в спільності, а тепло народжується навіть із криги. Нехай цей день принесе в кожну оселю надію, мир і запах свіжих жайворонків.
About the Author
