Її голос звучить у залах міжнародних конференцій, на брифінгах у Києві та в розмовах з родинами військових, які шукають справедливості. Ольга Решетилова — людина, яка пройшла шлях від журналістки й координаторки правозахисної організації до першої в історії України військової омбудсманки. Вона не просто фіксує порушення — вона будує місток між громадянським суспільством і державними інституціями, щоб захистити тих, хто захищає країну.
У 2024–2025 роках її кар’єра зробила різкий поворот: спочатку призначення уповноваженою Президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, а вже у жовтні 2025-го — створення посади військового омбудсмана, яку вона й очолила. З початку 2026 року її офіс отримав понад 2500 звернень. За цими цифрами — реальні історії про умови служби, мобілізацію, стосунки з командуванням і пошуки справедливості.
Шлях до правозахисту: від журналістики до Медійної ініціативи за права людини
Ольга Олегівна Решетилова (у шлюбі — Кобилинська) закінчила Острозьку академію. Журналістська робота привела її до висвітлення тем, пов’язаних із правами людини, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Вона співпрацювала з проєктами Крим.Реалії та іншими медіа, де фокусувалася на документуванні порушень.
У 2016 році разом з колегами вона стала співзасновницею Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ). Організація швидко стала однією з ключових у документуванні воєнних злочинів Росії проти України. Команда фіксувала випадки тортур українських військовополонених і цивільних, розслідувала зникнення людей, допомагала родинам шукати інформацію про близьких.
МІПЛ не просто збирала факти — вона систематизувала докази для міжнародних судів і трибуналів, співпрацювала з українським МЗС, брала участь у заходах ОБСЄ. Ольга часто говорила про те, як важливо не лише зафіксувати злочин, а й домогтися відповідальності. Її робота допомогла привернути увагу світу до проблеми українських полонених і цивільних заручників.
Цей досвід цивільного правозахисту став фундаментом для подальшої державної роботи. Вона знала реальні проблеми зсередини — від перших днів повномасштабного вторгнення.
Призначення уповноваженою Президента: новий рівень відповідальності
У грудні 2024 року Президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це була логічна еволюція: людина з глибоким розумінням прав людини і досвідом роботи з родинами військових отримала офіційний мандат.
На цій посаді вона займалася питаннями умов служби, медичної допомоги, соціального захисту, а також розглядала скарги на порушення прав. Вона підкреслювала, що важливо не лише реагувати на окремі випадки, а й аналізувати системні проблеми — від якості мобілізації до психологічної підтримки.
Робота вимагала балансу між правозахисним підходом і державними механізмами. Ольга часто наголошувала, що військові — це не просто «ресурс», а люди з правами, які держава зобов’язана захищати.
Створення посади військового омбудсмана: історичний крок
15 жовтня 2025 року указом Президента Ольга Решетилова (Кобилинська) була звільнена з попередньої посади і призначена першим військовим омбудсманом України. Офіс почав роботу на початку 2026 року.
Це нова інституція для України. Військовий омбудсман має розглядати скарги військових на порушення їхніх прав, проводити перевірки, взаємодіяти з Міністерством оборони, Генштабом та іншими структурами. На відміну від уповноваженої Президента, омбудсман має ширші повноваження щодо моніторингу та рекомендацій.
Ольга підкреслювала, що посада — це не лише про покарання порушників, а й про профілактику. Вона говорила про необхідність чітких термінів служби, покращення умов, прозорості мобілізаційних процесів. У інтерв’ю вона неодноразово наголошувала: «Треба порахувати, скільки нам коштує неякісна мобілізація».
До квітня 2026 року офіс отримав близько 2500 скарг. Найпоширеніші теми — умови служби, стосунки з командуванням, питання самовільного залишення частини (СЗЧ), медична допомога, виплати та соціальний захист. Ольга зазначала, що більшість випадків СЗЧ не пов’язані з «поганими командирами» напряму, а мають глибші причини — втому, відсутність ротацій, проблеми з психікою.
Ключові напрямки роботи та виклики
Як військовий омбудсман Ольга Решетилова фокусується на кількох пріоритетах:
- Мобілізація та ротації. Вона виступає за чіткі правила і строки служби, щоб уникнути вигорання та необґрунтованих звільнень.
- Психологічна підтримка. Війна триває, і багато військових потребують допомоги, але система ще не завжди встигає.
- Умови служби та дисципліна. Омбудсманка аналізує причини конфліктів у підрозділах і пропонує механізми запобігання.
- Повернення з полону та реабілітація. Досвід МІПЛ допомагає в роботі з колишніми полоненими.
- Взаємодія з родинами. Важливо, щоб близькі військових також відчували підтримку держави.
Виклики очевидні: нова інституція потребує часу на розбудову, а кількість звернень зростає швидше, ніж ресурси. Ольга, маючи досвід з громадянського сектору, часто говорить про те, що деякі речі в державній машині рухаються повільніше, ніж хотілося б. Проте вона бачить у цьому можливість для системних змін.
Вплив на суспільство та майбутнє інституції
Призначення Ольги Решетилової військовим омбудсманом стало символічним кроком. Воно показало, що держава готова інтегрувати досвід правозахисників у офіційні структури. Це не лише про одну людину — це про визнання ролі громадянського суспільства у воєнний час.
Її робота впливає на формування нової культури ставлення до військових: не як до «гарматного м’яса», а як до людей з правами і гідністю. У публічних виступах вона часто нагадує, що захист прав захисників — це питання національної безпеки в довгостроковій перспективі.
Цікаві факти про Ольгу Решетилову та її роботу
- Ольга Решетилова стала першою в історії України військовою омбудсманкою — посада з’явилася у 2025 році, а офіс запрацював на початку 2026-го.
- До державної служби вона очолювала Медійну ініціативу за права людини, яка задокументувала сотні випадків тортур українських полонених у російському полоні.
- За перші місяці роботи омбудсманка отримала понад 2500 скарг від військових — це показує, наскільки потрібна така інституція.
- Вона неодноразово наголошувала, що більшість випадків самовільного залишення частини пов’язані не з «поганими командирами», а з системними проблемами — втомою, відсутністю ротацій та психологічним виснаженням.
- Ольга активно співпрацює з міжнародними партнерами та українським МЗС, представляючи питання захисту прав військових на рівні ОБСЄ та інших організацій.
- Вона підкреслює, що військовий омбудсман — це не лише про покарання, а й про профілактику порушень та покращення умов служби для всіх захисників.
- Її досвід з громадянського сектору дозволяє поєднувати правозахисний підхід з державними механізмами — саме це робить її роботу унікальною на новій посаді.
Ольга Решетилова продовжує роботу в умовах, коли війна триває, а потреби військових і їхніх родин залишаються гострими. Вона не обіцяє швидких чудес, але послідовно будує механізми, які можуть зробити систему справедливішою. Її шлях — від документування злочинів до створення нової державної інституції — демонструє, як одна людина з чіткою позицією та досвідом може впливати на захист тих, хто щодня ризикує життям заради України.
Ця історія ще далека від завершення. Кожен новий звіт, кожна розглянута скарга і кожна рекомендація омбудсманки — це цеглинка в фундаменті, на якому стоятиме майбутнє ставлення держави до своїх захисників.
About the Author
