Ольга Михайлівна Кузьменко — мати легендарного українського музиканта Андрія Кузьменка, відомого як Кузьма Скрябін. Вона народилася 23 квітня 1947 року в селі Сіде на Львівщині, прожила яскраве життя вчительки музики, письменниці й майстрині, а пішла з життя 23 вересня 2023 року у віці 76 років. Після трагічної загибелі сина у 2015 році вона стала голосом його дитинства, написавши три книги спогадів, і залишила по собі не лише пам’ять про Кузьму, а й власний творчий слід.
Її історія — це історія жінки, яка виховала зірку української сцени, але ніколи не жила в її тіні. Ольга Михайлівна була піаністкою, збирачкою фольклору, педагогом і людиною з великим серцем. Пісня «Мам», яку син присвятив їй після майже смертельної аварії, стала гімном материнської любові для цілої країни. А її книги відкрили публіці зовсім іншого Кузьму — хлопчика з Самбора і Новояворівська, який мріяв і жартував задовго до сцени.
Сьогодні, у 2026 році, ім’я Ольги Кузьменко звучить поруч із іменем сина не як додаток, а як самостійна сторінка української культури. Вона показала, якою може бути материнська сила після непоправної втрати — тихою, наполегливою і творчою.
Дитинство і молодість у Самборі та Дрогобичі
Ольга Михайлівна Качмар (дівоче прізвище) виросла в звичайній галицькій родині. Село Сіде, де вона з’явилася на світ, і Самбір, де минули шкільні роки, сформували її любов до музики й народної традиції. Вона закінчила середню школу №9 і музичну школу в Самборі, а потім вступила до Дрогобицького педагогічного інституту. Саме там її характер проявився найяскравіше.
Під час навчання Ольга їздила селами з магнітофоном, записувала народні пісні, прислів’я та обрядові мелодії. Вона не просто збирала матеріал — створювала дитячий колектив, який виконував ці пісні. Це був початок її педагогічного шляху і глибокої поваги до української культури, яку вона пізніше передала синові. Музика стала для неї не професією, а способом дихати.
Після інституту життя повело її далі. У шлюбі з інженером Віктором Кузьмичем Кузьменком народився син Андрій (17 серпня 1968 року). Родина спочатку жила в Самборі, а 1981 року переїхала до Новояворівська. Там Ольга Михайлівна почала працювати вчителькою музичної школи, викладаючи фортепіано. Учні згадували її як строгу, але надзвичайно теплу людину, яка вміла запалити любов до інструмента навіть у найнеслухняніших дітях.
Мати зірки: як Ольга виховувала Андрія
Андрій Кузьменко виріс у домі, де музика була частиною повсякдення. Мати грала на піаніно, батько працював інженером, а хлопець рано почав цікавитися гітарою й роком. Ольга Михайлівна підтримувала сина, навіть коли він вирішив піти шляхом музики замість більш «солідної» професії. Вона не заважала експериментам і завжди залишалася тією, до кого можна було повернутися.
Кузьма неодноразово говорив, що мама — його опора. Пісня «Мам» з’явилася після того, як він ледь не загинув у ДТП дорогою з Коломиї. Тоді, за словами самої Ольги Михайлівни, син відчув потребу сказати найважливіше. Композиція з альбому «Радіо Любов» стала однією з найзворушливіших у його творчості. У кліпі й на концертах вона звучала як щира розмова сина з матір’ю — без пафосу, з гумором і болем одночасно.
Після 2 лютого 2015 року, коли Андрій загинув у аварії біля Кривого Рогу, світ Ольги Михайлівни розколовся. Але замість мовчання вона обрала слово. Писати книги стало для неї способом зберегти сина живим у пам’яті людей і у власній душі.
Три книги, які відкрили Кузьму зсередини
Перша книга — «Моя дорога птаха. Мамина книжка» — вийшла 2015 року. Це теплі, дуже особисті спогади про дитинство Андрія, сімейні історії, фотографії з підписами. Ольга Михайлівна писала не як біограф, а як мама, яка хоче, щоб люди побачили не лише зірку сцени, а хлопчика, який бігав подвір’ям і мріяв.
Друга книга — «Група „Скрябін“ та друзі по сцені» (2016) — уже більше про творче оточення сина. Третя — «Колискова для Андрійка» (2018) — знову повертає до сімейних коренів, бабусь, дідів і атмосфери, в якій ріс майбутній музикант. У цих текстах багато світла, гумору й тихого болю. Вони стали своєрідним продовженням пісні «Мам» — уже материнським голосом.
Книги презентували у Львові, Самборі та інших містах. Читачі дякували за можливість побачити Кузьму таким, яким його знала лише найближча людина. Ольга Михайлівна сама зізнавалася, що ніколи не планувала ставати письменницею. Музика була її стихією, але біль змусив узяти ручку.
Життя після втрати і творчість власними руками
Останні роки Ольга Михайлівна жила в Брюховичах під Львовом. Крім книг, вона займалася ремеслом — виготовляла керамічні дзвіночки та ангелів. Ці невеликі фігурки стали ще одним способом говорити зі світом. Вона продавала їх, дарувала, і в кожній відчувалася її тепла, трохи сумовита енергія.
До останнього вона залишалася відкритою людиною. Група «Скрябін» після її смерті написала: «Ольга Михайлівна була справді чудовою і душевною людиною з великим серцем». Поховали її 26 вересня 2023 року в родинному склепі на Брюховицькому цвинтарі — поруч із тими, кого вона любила.
Цікаві факти про Ольгу Кузьменко
Життя матері Кузьми Скрябіна сповнене деталей, які рідко потрапляють у короткі новини. Ось кілька з них, що малюють її образ повніше.
- Вона не просто вчила дітей музики — створювала фольклорні колективи й сама їздила селами з магнітофоном, зберігаючи голоси старої Галичини.
- Після смерті сина написала три книги за три роки, хоча ніколи не вважала себе письменницею.
- Керамічні ангели й дзвіночки, які вона ліпила, стали своєрідним продовженням її педагогічної й материнської місії — дарувати тепло.
- Пісня «Мам» народилася після реальної загрози життю Кузьми, і мати знала цю історію з перших уст.
- Навіть у зрілому віці вона залишалася активною: презентувала книги, спілкувалася з фанатами сина й зберігала архів сімейних фото.
Ці деталі показують, що Ольга Михайлівна була не лише «мамою Кузьми», а самостійною творчою особистістю з власним голосом.
Спадщина, яка живе далі
У 2026 році ім’я Ольги Кузьменко продовжує звучати щоразу, коли грають «Мам» або коли хтось відкриває її книги. Вона довела, що материнська любов може стати літературою, а біль — джерелом сили. Її життя нагадує: за кожною публічною зіркою стоїть тиха, наполеглива людина, яка тримає світ на плечах.
Ольга Михайлівна Кузьменко пішла, але залишила після себе не лише спогади про сина. Вона залишила приклад гідності, творчості й безумовної любові. І поки звучить голос Кузьми, звучить і її мамин голос — у книгах, у пісні й у серцях тих, хто знає цю історію.
About the Author
