Російські сили почали запускати дрони типу «Гербера» влітку 2024 року. Цей апарат одразу привернув увагу українських військових та аналітиків — зовні він дуже схожий на іранський Shahed-136 (російська назва «Герань-2»), але значно менший, легший і в десятки разів дешевший. Головна ідея проста: запускати багато дешевих «фанерних» дронів, щоб змусити українську протиповітряну оборону витрачати дорогі ракети та розкривати свої позиції.
З часом «Гербера» перестала бути лише приманкою. Сьогодні це багатоцільовий інструмент: хибна ціль, повітряний розвідник, легкий ударний дрон і навіть літаюча платформа, з якої скидають FPV-дрони глибоко в тил. Така універсальність зробила його одним із наймасовіших російських БПЛА 2025–2026 років.
Історія появи та розробка
Перші підтверджені запуски «Гербери» зафіксували наприкінці липня 2024 року. Російські джерела тоді презентували дрон як нову розробку ОКБ імені Гастелло, однак українська розвідка вказує на інше походження: комплекти надходять з Китаю, а остаточне складання відбувається на майданчику особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані.
Ідея була очевидною: Shahed-136 ефективний, але дорогий і помітний. Росія потребувала дешевого масового засобу, який можна випускати сотнями щомісяця. «Гербера» стала відповіддю — спрощена копія з мінімальною кількістю складних компонентів. Уже за кілька місяців дрон почали застосовувати масово в комбінованих ударах разом із «Геранями».
Технічні характеристики
Ось основні параметри, зібрані з відкритих джерел та аналізу збитих екземплярів:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Розмах крил | 2,5 м |
| Максимальна злітна маса | до 18 кг |
| Максимальна швидкість | 160 км/год |
| Дальність польоту | 300–600 км (залежить від навантаження) |
| Висота застосування | до 3000 м |
| Бойова частина | 0–5 кг (у різних модифікаціях) |
| Двигун | бензиновий, 60–70 см³ (китайські DLE60 / RCGF Stinger) |
Дані узагальнені з відкритих джерел та аналізу ГУР МО України станом на 2026 рік.
Порівняно з Shahed-136 «Гербера» майже вдесятеро легша і в рази дешевша. Саме низька вартість дозволяє Росії формувати рої з десятків апаратів.
Конструкція та матеріали: фанера, пінопласт і комерційна електроніка
Корпус «Гербери» — це не композит і не алюміній, а фанерний каркас, обшитий пінопластом (полістиролом). Така конструкція радикально здешевлює виробництво та зменшує вагу. Пінопласт частково поглинає радіохвилі, тому дрон складніше виявляти на певних частотах радара.
Двигун — простий бензиновий двотактний з штовхаючим гвинтом. Електроніка зібрана з комерційних модулів: акселерометри Analog Devices (США), гіроскопи STMicroelectronics (Швейцарія), перетворювачі живлення з Китаю, модеми китайського виробництва. Деякі екземпляри мають 4G-модем, який може використовувати українські мобільні мережі для передачі відео — це дає змогу отримувати розвіддані в реальному часі навіть під час активного радіоелектронного подавлення.
Як працює дрон Гербера: три основні ролі
- Хибна ціль (приманка)
Найпоширеніше завдання. Дрон імітує профіль польоту та візуальний силует Shahed-136. Українські радари та оператори часто не можуть швидко відрізнити дешеву приманку від реальної загрози. Росія запускає хвилі «Гербер» перед основним ударом «Гераней». ППО змушена реагувати — витрачати ракети або розкривати позиції. - Розвідник та ретранслятор
Оснащений камерою та mesh-мережею (мережа з ретрансляцією сигналу між дронами). Один апарат може передавати відео та координати, а інші — посилювати сигнал, обходячи глушіння. Так «Гербера» збирає дані про розташування засобів ППО та РЕБ. - Легкий ударний дрон та носій FPV
З 2025 року все частіше з’являються модифікації з невеликою бойовою частиною (2–5 кг). А в 2026 році зафіксували випадки, коли «Гербера» доставляє FPV-дрони на велику відстань, скидає їх ближче до цілі, а потім FPV атакують вже самостійно. Це дозволяє обходити зони дії дальніх засобів ППО.
Саме поєднання низької вартості, універсальності та здатності розкривати українські системи ППО зробило «Герберу» одним із найнеприємніших інструментів російської тактики 2025–2026 років.
Еволюція застосування: від простої приманки до складної системи
У перші місяці «Герберу» сприймали виключно як дешеву імітацію Shahed. Проте вже до кінця 2024 року українська розвідка зафіксувала перехід до комбінованих місій. У 2025 році зросла частка озброєних версій. У 2026 році з’явилися модифікації з додатковими паливними баками, системами ухилення та можливістю скидати FPV.
Тактика теж змінилася. Росіяни все частіше використовують «Герберу» як «матку»: дрон летить на максимальну дальність, скидає FPV-групу, а та вже атакує конкретні цілі в глибині території. Це особливо помітно на Сумщині та в прикордонних районах.
Виробництво та глобальні ланцюжки постачання
Основний майданчик — «Алабуга». Комплектуючі надходять з Китаю, частково використовується західна електроніка подвійного призначення. За оцінками української сторони, вартість одного дрона коливається від 2 до 10 тисяч доларів залежно від комплектації — у 5–10 разів дешевше за повноцінний Shahed.
Така модель виробництва дозволяє Росії швидко нарощувати обсяги навіть під санкціями. Комерційні компоненти легко купити на відкритому ринку, а проста конструкція не потребує високотехнологічних заводів.
Вплив на українську ППО та контрзаходи
Кожна збита «Гербера» — це витрачені ресурси. Ракета до Patriot або NASAMS коштує в сотні разів дорожче. Тому Україна активно розвиває дешеві перехоплювачі: FPV-дрони, спеціальні дрони-перехоплювачі типу P1-SUN або «Генерал Черешня AIR».
Також працюють системи РЕБ, які глушать GPS та канали керування. Проте mesh-мережа та резервні 4G-канали ускладнюють повне придушення. Українські сили постійно аналізують збиті екземпляри, щоб розуміти нові модифікації та швидко адаптувати захист.
Цікаві факти про дрон «Гербера»
- Перші екземпляри збили вже в липні 2024 року — буквально через тижні після перших запусків.
- Деякі «Гербери» оснащені 4G-модемами, які можуть використовувати українські мобільні мережі для передачі відео в реальному часі.
- У 2026 році зафіксували випадки, коли один дрон «Гербера» скидав одразу кілька FPV-апаратів над прикордонними районами Сумщини.
- Корпус з пінопласту та фанери робить дрон не тільки дешевим, а й частково «невидимим» для деяких типів радарів.
- Вартість одного дрона в 5–10 разів нижча за Shahed-136, що дозволяє Росії формувати рої з десятків апаратів одночасно.
- «Гербера» вже з’являлася в повітряному просторі Польщі та Литви — інциденти розглядали як можливі провокації чи помилки навігації.
- Дрон може виконувати роль повітряного ретранслятора: один апарат передає сигнал іншому, подовжуючи дальність зв’язку навіть за активного глушіння.
Що далі: тенденції 2026 року та далі
«Гербера» продовжує еволюціонувати. З’являються версії з покращеним зв’язком, більшим запасом палива та інтегрованими системами ухилення. Росія тестує нові тактики ройових атак, де десятки дешевих дронів працюють разом з важчими «Геранями» та балістикою.
Для України це означає необхідність ще більшої кількості дешевих перехоплювачів, покращення РЕБ та розвитку власних систем виявлення на базі штучного інтелекту. Дешеві масові дрони — це нова реальність сучасної війни, і «Гербера» стала одним із найяскравіших її прикладів.
Інформація базується на відкритих даних Головного управління розвідки Міністерства оборони України, аналізі збитих апаратів та публікаціях профільних видань станом на середину 2026 року.
About the Author
