Кіт манчкін — це коротколапа порода з довгим тілом і короткими лапками, через які її часто порівнюють з таксою. Порода виникла внаслідок природної генетичної мутації і офіційно визнана кількома фелінологічними організаціями. Манчкіни середнього розміру, важать від 2,5 до 5 кг і живуть у середньому 12–15 років.
Ці кішки зберігають усі звичайні котячі звички: бігають, стрибають, граються і досліджують територію. Короткі лапи не заважають їм бути активними і спритними. Характер у манчкінів дружній, грайливий і дуже контактний — вони чудово ладнають з дітьми та іншими тваринами.
Порода викликає суперечки серед фахівців. Одні вважають короткі лапи чарівною особливістю, інші вказують на можливі ризики для здоров’я хребта і суглобів. Тому перед покупкою кошеняти важливо розуміти як плюси, так і потенційні складнощі.
Історія появи породи
Коротколапі кішки час від часу з’являлися в різних країнах ще в першій половині XX століття, але стабільна лінія почалася в 1983 році в США. У містечку Рейдвілл, штат Луїзіана, Сандра Хочнедл підібрала чорну коротколапу кішку, яку назвала Blackberry. Половина її кошенят успадкувала короткі лапи.
Від цієї кішки і пішли всі сучасні манчкіни. Породу почали цілеспрямовано розводити, і в 1991 році The International Cat Association (TICA) першою визнала її. Пізніше породу прийняла World Cat Federation (WCF). Багато інших великих асоціацій досі не визнають манчкінів через етичні питання, пов’язані з генетичною мутацією карликовості.
Назва породи походить від маленьких персонажів-манчкінів з казки «Чарівник країни Оз». Вона ідеально підкреслює компактний і трохи казковий вигляд цих кішок.
Зовнішній вигляд і стандарти
Манчкін має середнє за розміром витягнуте тіло з добре розвиненою мускулатурою. Спина трохи піднімається від холки до крупу. Передні лапи коротші за задні, через що хода виглядає особливе. Лапи округлі і міцні. Хвіст пропорційний і рухливий.
Голова клиноподібна з плавними лініями, вуха середнього розміру, очі великі і виразні. Шерсть буває короткою і напівдовгою. Допускаються всі забарвлення і малюнки — від однотонних до таббі, колор-пойнт і біколорів.
Існують стандартні (коротколапі) і нестандартні (довголапі) манчкіни. Довголапі народжуються в посліді від двох коротколапих батьків і використовуються в розведенні, але на виставки не допускаються.
- Вага — кішки 2,5–4 кг, коти 3,5–5 кг.
- Висота в холці — зазвичай до 20–28 см.
- Шерсть — коротка або напівдовга, середньої щільності.
- Очі — великі, форма волоського горіха, колір залежить від забарвлення.
- Тривалість життя — 12–15 років при хорошому догляді.
Ці параметри роблять манчкіна компактним і зручним для життя в квартирі, але при цьому досить міцним і активним.
Характер і поведінка
Манчкіни — справжні оптимісти котячого світу. Вони зберігають грайливість і цікавість до глибокої старості. Люблять супроводжувати господаря по дому, приносити іграшки і досліджувати кожну шафу. Незважаючи на короткі лапи, вони спритно бігають і навіть застрибують на невисокі поверхні.
Порода відзначається доброзичливістю. Манчкіни рідко проявляють агресію, добре ставляться до дітей і легко уживаються з іншими кішками та собаками. Вони не надто голосні і не вимагають постійної уваги, але й не люблять довго залишатися наодинці.
Багато власників відзначають, що манчкіни люблять сидіти «стовпчиком» на задніх лапах, оглядаючи околиці. Це одна з наймиліших і найхарактерніших їхніх поз.
Цікаві факти про манчкінів
Короткі лапи — результат домінантної мутації. Якщо схрестити двох коротколапих манчкінів, частина кошенят народяться з нормальними лапами. Манчкіни бігають швидше за багатьох довголапих кішок завдяки сильній мускулатурі. Вони вміють відкривати дверцята шаф і шухляд. Порода досі викликає дискусії: одні фелінологічні організації її визнають, інші категорично проти розведення через можливі проблеми зі здоров’ям.
Здоров’я та можливі ризики
Головна особливість породи — генетична мутація, яка впливає на ріст кісток кінцівок. Через це манчкіни мають підвищений ризик деяких проблем. Найчастіше згадують лордоз — надмірне викривлення хребта вниз. У важких випадках воно може тиснути на внутрішні органи. Також трапляється pectus excavatum (вдавлена грудна клітка) і підвищений ризик остеоартриту в старшому віці.
Не всі манчкіни страждають від цих станів. Багато тварин живуть повноцінним активним життям без серйозних проблем. Однак відповідальні заводчики обов’язково перевіряють кошенят і батьків на наявність патологій хребта. Покупцям варто запитувати результати обстежень і не купувати тварин у сумнівних розплідниках.
Загалом порода вважається досить здоровою, якщо контролювати вагу. Зайві кілограми значно підвищують навантаження на короткі лапи і хребет.
| Параметр | Характеристика манчкіна |
|---|---|
| Розмір | Середній, тіло довге |
| Вага | 2,5–5 кг |
| Тривалість життя | 12–15 років |
| Активність | Висока, грайливі |
| Ставлення до дітей | Відмінне |
| Потреба в догляді | Низька–середня |
Дані узагальнені на основі стандартів TICA та описів породи від Purina та інших ветеринарних джерел.
Догляд і утримання
Манчкін не вимагає складного догляду. Короткошерстих особин достатньо розчісувати раз на тиждень, довгошерстих — два-три рази, щоб уникнути ковтунів. Кігті підрізають за потреби, очі і вуха перевіряють регулярно.
Через короткі лапи тваринам складніше застрибувати на дуже високі поверхні, тому варто обладнати квартиру зручними драбинками або низькими полицями. Лоток краще обирати з невисокими бортиками. Ігри повинні бути активними, але без стрибків з великої висоти.
Харчування — якісний готовий корм або збалансований натуральний раціон з контролем калорій. Манчкіни схильні до набору ваги, а зайва вага для них особливо шкідлива.
Кіт манчкін — яскрава і харизматична порода, яка підкорює своїм виглядом і характером. Якщо ви готові враховувати особливості здоров’я і забезпечити правильний догляд, цей коротколапий компаньйон стане справжнім другом на довгі роки. Головне — обирати кошеня у перевіреного заводчика і уважно стежити за станом хребта та суглобів протягом усього життя.
About the Author
